(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)
27 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/9706/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , в частині нарахування та виплати мені, ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням з 06.01.2023 без урахування прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2023 рік»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити мені, ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 06.01.2023 по 31.12.2023, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу для оздоровлення обчисливши їх розмір шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого законом України для працездатних осіб на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 06.01.2023 по дату фактичної виплати заборгованості.
Рішенням суду від 03.09.2024 ухвалено позов задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 06.01.2023 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 доплату з 06.01.2023 по 19.05.2023 посадового окладу, окладу за військове звання, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 06.01.2023 по день фактичної виплати. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
До суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви вказує, що в описовій частині рішення суду суд прийшов до висновку, що відповідачем у справі протиправно виплачувалося грошове забезпечення ( усі його складові) із застосуванням розміру прожиткового мінімуму - січень 2008 року. Окрім цього, позивачем у справі також було зазначено, що відповідачем у справі не в належному розмірі виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2023 році. Просить Ухвалити додаткове рішення яким зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок з 06.01.2023 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення (усіх його складових), а також грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2023 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2023 рік обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд, розглянувши заяву позивача, зазначає наступне.
Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Звертаючись до суду із заявою, позивач вважає, що судом не ухвалено рішення щодо позовних вимог:
- в частині перерахунку та доплата усі складових грошового забезпечення, а не лише посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями
- в частині перерахунку сум матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2023 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік.
Однак, суд вважає так висновки позивача помилковим з огляду на наступне.
У мотивувальній частині рішення вказано:
- "Доказів виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення, матеріали справи не містять".
- "З огляду на вищенаведене, заявлений позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо не визначення в період з 06.01.2023 по 19.05.2023 включно розміру посадового окладу та окладу зі військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 відповідно, згідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за вказаний період." Такого висновку суд дійшов з урахуванням норму п. 4 Постанови КМУ №704, у якій, зокрема зазначено "розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення ....".
Отже, судом було вирішено всі позовні вимоги.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткового судового рішення у справі, з огляду на що, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі №240/9706/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Лавренчук