Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 вересня 2024 року Справа№200/4720/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Донецькій області
третя особа: Головне управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в сумі 1647025,50 гривень
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 669/05-99-07-04 від 05 квітня 2024 року в частині покладення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1647025,50 гривень.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в сумі 1647025,50 гривень задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 669/05-99-07-04 від 05 квітня 2024 року в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1647025,50 гривень.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати з судового збору у розмірі 15140,00 гривень.
На адресу суду від представника позивача адвоката Дробчак Л.В. 19.09.2024 року надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 211502,55 гривень, з яких: - 46800,00 гривень суми основної винагороди (гонорару); - 164702,55 гривень суми додаткової винагороди (гонорару успіху) за договором про надання правничої допомоги.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у обґрунтування якого зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Зазначає, що позивачем не надані належні докази в підтвердження реальності витрат на правничу допомогу, а також розумності їхнього розміру, тобто фактичного та обґрунтованого понесення витрат, у зв'язку з чим, просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу.
Частиною 1 ст. 247 КАС України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у ст. 252 КАС України, відповідно до пункту 3 частини 1 суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на 30 вересня 2024 року продовжує діяти в Україні.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Донецький окружний адміністративний суд розташований в м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м. Слов'янськ, які в свою чергу створюють суттєву загрозу життю та здоров'ю людей, керівництво Донецької обласної державної адміністрації через засоби масової інформації закликало мешканців області евакуюватись до більш безпечних регіонів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» від 12 квітня 2022 року №440 відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та статті 17 Закону України «Про державну службу» Кабінетом Міністрів України установлено, що у період воєнного стану для державних службовців та працівників державного органу, які перебувають на території України, за рішенням керівника державної служби в державному органі може запроваджуватися дистанційна робота у разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов'язків.
Згідно з п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
В таких умовах керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров'я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.
При цьому, ураховуючи рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, у зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Слов'янська та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи:
- на час існування небезпеки для учасників справи, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути питання про розподіл судових витрат в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження заявлених вимог щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 211502,55 гривень представником позивача надані наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 18.03.2024 року, рекомендовані ставки адвокатського гонорару, акти приймання передачі виконаних робіт, квитанції до прибуткового касового ордеру, реєстр витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд відмічає, що враховуючи положення частини 1статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 за № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Боттацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та адвокатом Дробчак Людмилою Володимирівною 18.03.2024 року укладено договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги, Адвокат зобов'язується за дорученням Клієнта в обсязі та на умовах, передбаченим цим Договором, надавати правничу допомогу, здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнти у будь-якому органі, підприємстві, установі, організації, незалежно від форми власності, а також перед їх посадовими та службовими особами під час здійснення будь-яких контролюючих заходів та перевірок.
Згідно п. 3.1. Договору про надання правничої допомоги, послуги з надання Адвокатом правничої допомоги є платними та гонорар Адвоката складаються з основної та додаткової винагороди (гонорару успіху). Вартість основної винагороди адвоката складає собою вартість виконаних робіт/наданих послуг адвоката з досудового врегулювання спору, пов'язаного із прийняттям податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 669/05-99-07-04 від 05.04.2024 року, так і його судового оскарження, що розраховуються відповідно до Рекомендованих ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням № 13/1/7 на засіданні Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 року, з якими Клієнт ознайомлений перед підписанням цього Договору. Гонорар Адвоката сплачується Клієнтом протягом 10 днів з моменту підписання відповідного Акта приймання передачі виконаних робіт за кожен випадок надання правничої допомоги (п.п. 3.3.2. п. 3.3. Договору).
Пунктом 3.2. Договору про надання правничої допомоги встановлено, що окрім наведеної у п. 3.1. основної винагороди - вартості виконаних робіт/наданих послуг адвоката, у випадку вирішення судового спору на користь Клієнта, на підставі підготовленої Адвокатом позовної заяви та ухвалення судового рішення, яким буде скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 669/05-99-07-04 від 05.04.2024 року в частині покладення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1647025,50 гривень, Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар успіху (додаткову винагороду) у розмірі 10% від суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій, розмір якого дорівнює 164702,55 гривень. Додаткова винагорода Адвоката (гонорар успіху) сплачується Клієнтом після набрання рішенням суду законної сили. У разі апеляційного та касаційного перегляду рішення суду - гонорар успіху сплачується Клієнтом після перегляду рішення суду у судах апеляційної та касаційної інстанцій та ухваленням у справі остаточного рішення відповідно до вимог діючого процесуального законодавства України (п. 3.4. Договору).
01.05.2024 року між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Дробчак Л.В. було підписано акт приймання передачі виконаних робіт № 01-01/05-2024, відповідно до якого Адвокат передав, а Клієнт оплатив та прийняв наступні роботи та послуги: 1) Підготовка та подання адвокатського запиту вих.№ 21-33/04-2024 від 02.04.2024 року до ГУ ДПС у Донецькій області - 2000,00 гривень; 2) Підготовка, написання та подання скарги до ДПС України про перегляд податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 669/05-99-07-04 від 05.04.2024 року - 3500,00 гривень. Підписанням цього акту, сторони підтверджують, що послуги та роботи, згідно з Договором про надання правничої допомоги від 18.03.2024 року виконані якісно, розрахунки проведені у повному обсязі, а сторони не мають претензій одна до одної.
Факт оплати наданих послуг на підставі акта приймання передачі виконаних робіт № 01-01/05-2024 від 01.05.2024 року, підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 02-01/05-2024 від 01.05.2024 року про прийняття від ФОП ОСОБА_1 суми у розмірі 5500,00 гривень.
03.08.2024 року між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Дробчак Л.В. було підписано акт приймання передачі виконаних робіт № 01-01/08-2024, відповідно до якого Адвокат передав, а Клієнт оплатив та прийняв наступні роботи та послуги: 1) Підготовка, написання та подання до Донецького окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 669/05-99-07-04 від 05.04.2024 року, в частині покладених санкцій в сумі 1647025,50 гривень - 23100,00 гривень. Підписанням цього акту, сторони підтверджують, що послуги та роботи, згідно з Договором про надання правничої допомоги від 18.03.2024 року виконані якісно, розрахунки проведені у повному обсязі, а сторони не мають претензій одна до одної.
Факт оплати наданих послуг на підставі акта приймання передачі виконаних робіт № 01-01/08-2024 від 03.08.2024 року, підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 02-01/08-2024 від 03.08.2024 року про прийняття від ФОП ОСОБА_1 суми у розмірі 23100,00 гривень.
05.09.2024 року між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Дробчак Л.В. було підписано акт приймання передачі виконаних робіт № 01-01/09-2024, відповідно до якого Адвокат передав, а Клієнт оплатив та прийняв наступні роботи та послуги: 1) Підготовка, написання та подання до Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4720/24 відповіді на відзив ГУ ДПС у Донецькій області на позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 669/05-99-07-04 від 05.04.2024 року, в частині покладених санкцій в сумі 1647025,50 гривень - 6300,00 гривень; 2) Підготовка, написання та подання до Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4720/24 заяви про надання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення - 2100,00 гривень; 3) Підготовка, написання та подання до Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4720/24 заяви про проведення підготовчого провадження без участі позивача та її представника - 1400,00 гривень. Підписанням цього акту, сторони підтверджують, що послуги та роботи, згідно з Договором про надання правничої допомоги від 18.03.2024 року виконані якісно, розрахунки проведені у повному обсязі, а сторони не мають претензій одна до одної.
Факт оплати наданих послуг на підставі акта приймання передачі виконаних робіт № 01-01/09-2024 від 05.09.2024 року, підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 02-01/09-2024 від 05.09.2024 року про прийняття від ФОП ОСОБА_1 суми у розмірі 9800,00 гривень.
13.09.2024 року між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Дробчак Л.В. було підписано акт приймання передачі виконаних робіт № 01-02/09-2024, відповідно до якого Адвокат передав, а Клієнт оплатив та прийняв наступні роботи та послуги: 1) Підготовка, написання та подання до Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4720/24 заяви про проведення підготовчого провадження без участі позивача та її представника - 1400,00 гривень; 2) Підготовка та написання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 200/4720/24 - 7000,00 гривень. Підписанням цього акту, сторони підтверджують, що послуги та роботи, згідно з Договором про надання правничої допомоги від 18.03.2024 року виконані якісно, розрахунки проведені у повному обсязі, а сторони не мають претензій одна до одної.
Факт оплати наданих послуг на підставі акта приймання передачі виконаних робіт № 01-02/09-2024 від 13.09.2024 року, підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 02-02/09-2024 від 13.09.2024 року про прийняття від ФОП ОСОБА_1 суми у розмірі 8400,00 гривень.
Згідно реєстру витрат на професійну правничу допомогу № 01/01-09/2024 від 13.09.2024 року загальна вартість наданих послуг адвоката складає 46800,00 гривень.
Таким чином, суд зазначає, що наданими документами позивачем підтверджено отримання послуг адвоката та їх сплата.
Щодо розміру витрат на правничу допомогу слід враховувати наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому ч. 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі №816/2096/17).
У ч. 7 ст. 134 КАС України вказано, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Відповідач у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги на заяву про ухвалення додаткового рішення зазначив про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позовних вимог та складністю справи.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, суд враховує таке.
Предметом спору у цій справі є протиправність винесення податкового повідомлення-рішення № 669/05-99-07-04 від 05.04.2024 року в частині покладення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1647025,50 гривень, в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 46800 гривень у суді першої інстанції та 164702,55 гривень гонорару успішності за прийняття рішення на користь позивача та скасування податкового повідомлення-рішення на суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1647025,50 гривень.
Суд дослідивши зазначені документи, вважає, що сума яка заявлена до стягнення на оплату витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом, оскільки наявний всього один епізод з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, який зафіксований в акті перевірці № 9807/15/05/РРО/363140205 від 15.03.2024 року, тому вважає, що достатньою та співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу є 8500,00 гривень.
Більш того, справа № 200/4720/24 є справою незначної складності, яка була розглянута в одне судове засідання.
Суд також враховує співмірність зі складністю цієї справи, відповідність критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру
Крім того, суд враховує клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, і робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 8500,00 гривень, так як саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам на думку суду.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Оскільки предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує складних правових досліджень, вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню складає 8500,00 гривень.
З урахуванням наведеного, суд вважає підтвердженими та співмірними витрати сплачені позивачем адвокату на суму 8500,00 гривень за надання професійної правничої допомоги у цій справі, оскільки такі витрати є співмірними зі складністю цієї справи, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 5ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З урахуванням того, що позовні вимоги у справі № 200/4720/24 було задоволено у повному обсязі, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу з урахуванням зменшення, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 200/4720/24 шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення у справі № 200/4720/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в сумі 1647025,50 гривень.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення складено у повному обсязі та підписано 30 вересня 2024 року.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова