Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду
30 вересня 2024 року Справа №200/6044/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду та надані представником позивача заперечення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення №2207 від 06.04.2024 та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення №2207 від 06.04.2024 та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у відзиві.
У вересні 2024 року від представника відповідача було надіслано на адресу суду заяву про залишення позову без розгляду, яка була вмотивована наступним: - «Як вбачається із позовної заяви від 30.08.2024, вимоги Позивача в адміністративній справі №200/6044/24 містять таке: зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 20 травня 2023 року, тобто дати зникнення безвісти до 21.12.2023 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх». Але, як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 від 25.12.2023 в справі №200/7525/23 міститься та сама позовна вимога як в справі №200/6044/24, а саме: зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 20 травня 2023 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.03.2024 в справі №200/7525/23 в задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 09.04.2024, сторонами в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалося. […]. Таким чином, усупереч статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_1 подала в Донецький окружний адміністративний суд дві позовні заяви у справах №200/7525/23 та №200/6044/24, в яких містяться аналогічні (такі самі) позовні вимоги, при чому рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.03.2024 в справі №200/7525/23 в задоволенні цієї позовної вимоги вже відмовлено.».
З урахуванням вищезазначеного, представник відповідача просив суд залишити без розгляду позовну заяву від 30.08.2024 по справі №200/6044/24.
Представником позивача, адвокатом Фесенко Юлією Олександрівною були надані заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в яких зокрема було зазначено наступне: - «Представником відповідача не враховано, що під час розгляду справи №200/7525/23, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивачки буде визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала у не розгляді заяви позивачки про виплату грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 , не прийнятті рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, не повідомленні позивачки про прийняте рішення в письмовій формі, та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивачки про виплату грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої прийняти рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, та повідомити позивачку про прийняте рішення в письмовій формі. Окрім цього, судом при розгляді справи №200/7525/23 зауважено, що розгляд заяви позивачки не відбувся у порядку, визначеному законодавством, а суд не може підміняти собою відповідача у питанні розгляду такої заяви та прийнятті відповідного рішення, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення задоволенню не підлягали. Тобто, суд відмовляючи в задоволенні вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачці грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 20 травня 2023 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», виходив не із необґрунтованості та безпідставності такої вимоги, а виключно з бездіяльності відповідача щодо не розгляду поданої ОСОБА_1 заяви та не прийняття відповідного рішення командиром військової частини НОМЕР_1 , що і перешкоджало суду прийняти рішення про задоволення інших вимог позивача. В даному ж позові, безпосередньо оскаржується рішення командира Військової частини НОМЕР_1 № 2207 від 06.04.2024 року щодо не нарахування та невиплати за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.05.2023 року грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 з дати зникнення безвісти - з 20 травня 2023 року, а тому заявлені вимоги є належним способом захисту порушених прав позивачки.».
Представник позивача, просила відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви по справі №200/6044/24 без розгляду у зв'язку з її безпідставністю.
Розглянувши дану заяву, заперечення щодо неї та саме матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Підстави залишення позову без розгляду передбачені ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 1 якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Суд зауважує, що питання, які виникли у відповідача стосовно залишення позовної заяви без розгляду пов'язані з наявністю вже розглянутої справи Донецьким окружним адміністративним №200/7525/23 між тими самими сторонами.
Судом встановлено, що позовними вимогами позивача по справі №200/7525/23 відповідно до зазначеного у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року були: - «25 грудня 2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» адвокатка ОСОБА_3 , представниця позивачки ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не прийняття за результатами розгляду заяви позивачки від 29 травня 2023 року рішення стосовно виплати щомісячного грошового забезпечення зниклого безвісти чоловіка ОСОБА_2 ;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 з 20 травня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачці грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 20 травня 2023 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».
Приписами п.23 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено поняття - похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позовна вимога позивача - зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачці грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 20 травня 2023 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» була пов'язана з основними позовними вимогами: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не прийняття за результатами розгляду заяви позивачки від 29 травня 2023 року рішення стосовно виплати щомісячного грошового забезпечення зниклого безвісти чоловіка ОСОБА_2 та визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 з 20 травня 2023 року.
В даному ж випадку по справі №200/6044/24, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач як основну позовну вимогу зазначає: визнати протиправним та скасувати рішення командира Військової частини НОМЕР_1 №2207 від 06.04.2024 щодо ненарахування та невиплати за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.05.2023 року грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 з дати зникнення безвісти - з 20 травня 2023 року та вже як похідної позовної вимоги - зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачці грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 20 травня 2023 року, тобто дати зникнення безвісти до 21.12.2023 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».
Суд зауважує, що відповідно до зазначеного у рішенні Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7525/23 від 08.03.2024 позовна вимога позивача в частині - зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачці грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 20 травня 2023 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» розглянута по суті не була, оскільки: - «Прийняття рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення відповідно до нормативно-правового регулювання спірних відносин віднесено до дискреційних повноважень відповідача.
Зважаючи на те, що розгляд заяви позивачки не відбувся у порядку, визначеному законодавством, суд не може підміняти собою відповідача у питанні розгляду такої заяви та прийнятті відповідного рішення, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення задоволенню не підлягають. […].
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивачки буде визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала у не розгляді заяви позивачки про виплату грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 , не прийнятті рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, не повідомленні позивачки про прийняте рішення в письмовій формі, та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивачки про виплату грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої прийняти рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, та повідомити позивачку про прийняте рішення в письмовій формі.
В задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.».
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7525/23 від 08.03.2024 не було розглянуто та вирішено по суті питання позивача стосовно її позовних вимог в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачці грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 20 травня 2023 року, тобто дати зникнення безвісти до 21.12.2023 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» враховуючи, що на той час було відсутнє рішення суб'єкта владних повноважень (в даному випадку Військової частини НОМЕР_1 ), таким чином заява представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні даної зави представника відповідача за її необґрунтованістю та не доведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 щодо залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення №2207 від 06.04.2024 та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя І.О. Голошивець