Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 вересня 2024 року Справа№200/4239/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., за участю секретаря судового засідання Федорченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1: Державної податкової служби України,
відповідача 2: Головного управління ДПС у Донецькій області
про: визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової служби України від 24.05.2024 №10-дп в частині відсторонення заступника начальника Головного управління ДПС в Донецькій області ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження, стягнення суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2024 по дату видання наказу про застосування дисциплінарного - 22.07.2024, що складає 54999,30 грн.
за участю:
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 ,
від відповідача 1 - ОСОБА_3 ,
від відповідача 2 - Моткова Н.В.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової служби України від 24.05.2024 №10-дп в частині відсторонення заступника начальника Головного управління ДПС в Донецькій області ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження, стягнення суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2024 по дату видання наказу про застосування дисциплінарного стягнення - 22.07.2024, що складає 54999,30 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що наказом Державної податкової служби України від 16 червня 2021 року №1208- о «Про призначення ОСОБА_1 » позивача було призначено на посаду заступника начальника Головного управління ДПС в Донецькій області з 17.06.2021. Наказом Державної податкової служби України 24 травня 2024 року №10-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» стосовно позивача, - заступника начальника Головного управління ДПС в Донецькій області ОСОБА_1 порушене дисциплінарне провадження та відсторонено від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження.
Зі змісту наказу від 24.05.2024 № 10-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» вбачається, що даний наказ було видано суб'єктом призначення відповідно до статей 17, 64-69, 72, 73 Закону України «Про державну службу», пункту 1 доручення в.о. Голови Державної податкової служби від 24.05.2024 №86-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 24.05.2024 №602/99-00-02-03-01-13.
Зазначає, що даний наказ не містить посилання на те, які саме із перелічених у статті 65 Закону України «Про державну службу» були виявлені порушення, що стали підставою для видання даного наказу.
В той же час, зі змісту п.1 доручення в.о. Голови Державної податкової служби від 24.05.2024 №86-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 24.05.2024 №602/99-00-02-03-01-13 та самої доповідної записки вбачається, що дисциплінарне провадження порушене стосовно ОСОБА_1 для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарних проступків, що полягають у неналежному виконанні посадових обов'язків з координації та контролю за роботою підпорядкованих підрозділів. Таким чином, дане доручення, яке стало підставою для видання наказу від 24.05.2024 №10-дп, вказує на виявлення ознак дисциплінарного проступку, визначеного п.5 ч.5 ст.65 Закону України «Про державну службу», - невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
В той же час, п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» відсутній у переліку підстав, за наявності яких державного службовця може бути відсторонено від виконання посадових обов'язків, а отже, на думку позивача, наказ від 24.05.2024 №10-дп є протиправним у частині такого відсторонення.
Вказує, що внаслідок відсторонення від виконання посадових обов'язків він фактично позбавлений права на працю, отримання оплати такої праці з вини роботодавця, а отже з моменту видання наказу від 24.05.2024 №10-дп знаходиться у вимушеному прогулі.
У зв'язку із наведеним просить визнати спірний наказ протиправним в частині відсторонення від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження та стягнути з відповідача 2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2024 по дату видання наказу про застосування дисциплінарного стягнення - 22.07.2024, що складає 54999,30 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
11 липня 2024 року відповідач 1, не погодившись із позовними вимогами, надав до суду відзив, мотивований наступним.
Предметом оскарження у справі є рішення суб'єкта призначення про порушення дисциплінарного провадження в частині відсторонення заступника начальника Головного управління ДПС в Донецькій області ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження, а тому встановлення фактичних обставин справи та їх правова оцінка у межах даного спору не може стосуватися процедури розгляду дисциплінарною комісією дисциплінарної справи та прийняття за її наслідками рішення суб'єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Наказом ДПС від 16.06.2021 № 1208-о «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області з 17 червня 2021 року.
Таким чином ОСОБА_1 обіймає посаду державної служби та є державним службовцем, правовий статус та умови проходження публічної служби якого визначаються Законом України «Про державну службу».
У зв'язку зі службовою необхідністю наказами ДПС від 11.10.2021 № 2070-о та від 14.12.2022 № 1852-о на ОСОБА_1 було покладено виконання обов'язків начальника Головного управління ДПС у Донецькій області.
Також, згідно з наказом Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.06.2023 № 71 «Про затвердження складу комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами), ОСОБА_4 здійснював повноваження голови Комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія регіонального рівня). Департаментом забезпечення відомчого контролю ДПС у межах виконання функціональних повноважень зі здійснення відомчого контролю проведено моніторинг та аналіз стану роботи Комісії регіонального рівня, результати якого викладено в доповідній записці від 24.05.2024 № 602/99-00-02-03-01-13.
За результатами проведеного аналізу встановлено недоліки і порушення в роботі Комісії регіонального рівня в межах виконання Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівня, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом ДПС від 12.05.2020 № 204, у частині здійснення заходів моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків.
Головою Комісії регіонального рівня ОСОБА_1 не забезпечено виконання повноважень, визначених пунктами 33, 34 Порядку № 1165, не вжито комплексу заходів із виконання членами Комісії функціональних повноважень, що призвело до відсутності прийняття рішень про відповідність критеріям ризиковості стосовно платників податків, які здійснюють ризикові операції.
Причинами й умовами, які призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності територіального органу, стало незабезпечення заступником начальника ГУ ДПС у Донецькій області ОСОБА_5 належної роботи Комісії регіонального рівня, порушення вимог податкового законодавства та внутрішніх розпорядчих документів ДПС при здійсненні відповідних заходів, недотримання ОСОБА_5 пунктів 1, 2, 9 розділу 3 посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов'язків.
У зв'язку з цим доповідною запискою Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС від 24.05.2024 № 602/99-00-02-03-01-13 ініційовано перед суб'єктом призначення порушення дисциплінарного провадження з відстороненням від виконання посадових обов'язків стосовно осіб з вини, яких допущено виявлені недоліки і порушення у роботі Головного управління ДПС у Донецькій області.
Наказом ДПС від 24.05.2024 № 10-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» на підставі статей 17, 64-69, 72, 73 Закону № 889, пункту 1 доручення в.о. голови ДПС від 24.05.2024 № 86-д (02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС від 24.05.2024 № 602/99-00-02-03-01-13 порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 за період керівництва роботою Головного управління ДПС у Донецькій області. Пунктом 2 наказу № 10-дп відсторонено заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження.
Правомірність винесення наказу про відкриття дисциплінарного провадження має бути предметом оцінки суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого дисциплінарного провадження.
Зазначив щодо безпідставності позовних вимог та відсутності правових підстав для їх задоволення.
Ухвалою суду від 12 липня 2024 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Головне управління ДПС у Донецькій області.
Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.
Призначено підготовче засідання на 29 липня 2024 року.
22 липня 2024 року відповідач 2, не погодившись із позовними вимогами, надав відзив на позовну заяву, мотивований наступним.
Департаментом забезпечення відомчого контролю ДПС у межах виконання функціональних повноважень зі здійснення відомчого контролю проведено моніторинг та аналіз стану роботи Комісії регіонального рівня, результати якого викладено в доповідній записці від 24.05.2024 № 602/99-00-02-03-01-13. Доповідною запискою Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС від 24.05.2024 № 602/99-00-02-03-01-13 ініційовано перед суб'єктом призначення (порушення дисциплінарного провадження з відстороненням від виконання посадових обов'язків стосовно осіб з вини, яких допущено виявлені недоліки і порушення у роботі Головного управління ДПС у Донецькій області.
Наказом ДПС від 24.05.2024 № 10-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» (на підставі статей 17, 64-69, 72, 73 Закону України «Про державну службу», пункту 1 доручення в.о. голови ДПС від 24.05.2024 № 86-д (02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС від 24.05.2024 № 602/99-00-02-03-01-13 порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 за період керівництва роботою Головного управління ДПС у Донецькій області.
Пунктом 2 наказу № 10-дп відсторонено заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження.
29 липня 2024 року відкладено підготовче засідання у справі до 21 серпня 2024 року.
15 серпня 2024 року відповідачем 1 надано письмові пояснення, у яких останній зазначив наступне.
З моменту відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків, тобто з 24.05.2024 до закінчення дисциплінарного провадження - 22.07.2024, останній перебував на робочому місці лише у період з 04.07.2024 по 12.07.2024 (7 робочих днів).
Наказом Державної податкової служби України від 22.07.2024 № 7-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до заступника начальника ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку у період керівництва ГУ ДПС у Донецькій області, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону.
Оскільки до позивача за результатами дисциплінарного провадження вже застосоване стягнення у вигляді звільнення із займаної посади державної служби, то наказ ДПС від 24.05.2024 № 10-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» як акт індивідуальної дії реалізовано повною мірою, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту його прав.
Зазначив щодо правомірності спірного наказу.
20 серпня 2024 року відповідачем 2 надано письмові пояснення, у яких зазначено відомості щодо перебування позивача на робочому місці за період з 24.05.2024 по 22.07.2024, аналогічні викладеним відповідачем 1 у своїх поясненнях.
Ухвалою суду від 21 серпня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі на 18 вересня 2024 року.
12 вересня 2024 року позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 13 вересня 2024 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог у справі.
18 вересня 2024 року відповідачем 2 надано відзив на уточнену позовну заяву, мотивований наступним.
Після закриття дисциплінарного провадження заступник начальника ГУ ДПС ОСОБА_1 з 23.07.2024 перебуває на лікарняному.
Середній заробіток за період з 24.05.2024 по 03.07.2024 та з 19.07.2024 по 22.07.2024, коли працівник перебував на лікарняному підчас відсторонення, стягненню не підлягає.
Середній заробіток за період з 04.07.2024 по 12.07.2024 (7 робочих днів ) коли працівник перебував на робочому місті підчас відсторонення, стягненню не підлягає.
За час перебування на лікарняному, після закриття дисциплінарного провадження, а саме з 23.07.2024 по 02.09.2024 заступнику начальника ГУ ДПС ОСОБА_1 нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності. Оплата за період перебування на лікарняному з 02.09.2024 буде здійснена після отримання фінансування від ПФУ у встановлені законодавством терміни.
Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Вирішено розпочати розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічним викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення позовних вимог та надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.
Представник відповідача 2 заперечував проти задоволення позовних вимог та надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, додаткових письмових поясненнях та відзиві на заяву про збільшення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач 1 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ: 43005393.
Відповідача 2 - Головне управління ДПС у Донецькій області , місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька обл., код ЄДРПОУ ВП: 44070187.
Наказом Державної податкової служби України від 24.05.2024 №10-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» відповідно до статей 17, 64-69, 72, 73 Закону України «Про державну службу», пункту 1 доручення в.о. Голови Державної податкової служби від 24.05.2024 №86-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 24.05.2024 №602/99-00-02-03-01-13 порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 за період керівництва роботою Головного управління ДПС у Донецькій області. Пунктом 2 наказу № 10-дп відсторонено заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження.
Наказом Державної податкової служби України від 22 липня 2024 року № 7- дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за вчинення ним дисциплінарного проступку за період керівництва ГУ ДПС у Донецькій області.
Суд зазначає, що правомірність вказаного наказу не є предметом спору у цій справі.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон №889-VІІІ, в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу).
Приписами статті 64 Закону №889-VІІІ встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (частина перша)
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (частина друга).
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону №889-VІІІ).
Відповідно до частини 1 статті 68 Закону № №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Відповідно до статті 71 Закону № №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок).
Пунктом 2 Порядку визначено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (пункт 4 Порядку).
Відповідно до п. 5 Порядку, строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб'єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.
Відповідно до вимог ст. 72 ч. 1-4 Закону № №889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об'єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.
Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.
У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку.
Таким чином, відсторонення працівника від виконання посадових обов'язків віднесено до дискреційних повноважень суб'єкта, повноважного на порушення дисциплінарного провадження. Права державного службовця при цьому захищаються встановленням законом граничної тривалості відсторонення та обов'язку роботодавця виплатити середній заробіток за весь час відсторонення у випадку закриття дисциплінарного провадження без притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За змістом статті 73 Закону №889-VІІІ з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. (п. 25 Порядку 1039)
Відповідно до частини першої статті 74 Закону №889, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
За приписами статті 78 Закону №889-VІІІ рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду.
З системного аналізу правових норм у цій справі вбачається, що недотримання державним службовцем службової дисципліни має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування та оформлюватись відповідним рішенням.
Разом з тим, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Тобто, підставами для визнання протиправними актів суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Разом з тим, винесення наказу про порушення дисциплінарного провадження - це відповідні процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, якими розпочинається дисциплінарне провадження та встановлюються строки його проведення, а тому їх правомірність має бути предметом оцінки суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого дисциплінарного провадження.
За загальним правилом, кожна особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
В свою чергу, розгляд питання правомірності винесення наказів про здійснення дисциплінарного провадження та про продовження його строків в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів такого дисциплінарного провадження та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за його результатами, у сукупності з іншими доказами не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15 березня 2019 року у справі № 815/622/17 та від 12 лютого 2020 року у справі №160/7402/18, від 13 травня 2021 року у справі № 560/832/20.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Звертаючись до суду з позовом про скасування акту суб'єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються розгляду питання правомірності наказу відповідача 1 про порушення дисциплінарного провадження відносно позивача, оцінка якому може бути надана під час розгляду питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого дисциплінарного провадження.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача 1: Державної податкової служби України, відповідача 2: Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової служби України від 24.05.2024 №10-дп в частині відсторонення заступника начальника Головного управління ДПС в Донецькій області ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження, стягнення суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2024 по дату видання наказу про застосування дисциплінарного - 22.07.2024, що складає 54999,30 грн.- відмовити.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 18 вересня 2024 року в присутності представників сторін.
Повний текст рішення складено та підписано 30 вересня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська