Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
30 вересня 2024 року Справа №200/6440/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
16 вересня 2024 року адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ), позивача, звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500; код ЄДРПОУ 22933548) з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01 лютого 2023 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром з 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 25 листопада 2022 року у справі №320/15597/21, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
25 вересня 2024 року представник позивача, з метою виконання вимог ухвали суду від 17 вересня 2024 року, надав до суду заяву про усунення недоліків та докази по справі.
Спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами статті 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду.
Одночасно із позовом, представником позивача надано заяву про поновлення строку звернення до суду, яку обґрунтовано тим, що після надання Верховним Судом для юридичної практики правових висновків щодо нарахування та виплати з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», викладених у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22 у позивача виникла об'єктивна можливість звернення до суду з дійсним позовом саме з тих підстав, що у постанові Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» не було зрозуміло визначено право пенсіонера на перерахунок його пенсії, що свідчить про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання позову до суду, передбачених статтею 122 КАС України.
Крім того, представник позивача зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого не території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Вирішуючи по суті заяву представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суддя виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правилами частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено й на теперішній час.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі №140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Також, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначено про те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Водночас, предметом спору за цим позовом є право позивача на належну пенсію.
За своєю правовою природою пенсія є єдиним (або основним) джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).
Згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, пенсія підпадає під захист статті 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. №55707/00, §77) Stummer v. Austria (App. №37452/02, § 82), ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. №42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).
Враховуючи вищезазначені норми та доводи представника позивача, в той час предмет спору стосується соціального права позивача, суддя вважає їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Отже, підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.
Відповідно до статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При ознайомленні з позовною заявою суддею встановлено, що позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України належить до справ незначної складності та у відповідності до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Враховуючи вищезазначене, суддя дійшов висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 160, 161, 171, 258, 260, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду.
4. Відкрити провадження по справі за позовною заявою адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
5. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею Молочною І. С. одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
6. Звернути увагу сторін, що у даній справі, яка розглядається за правилами статті 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив (частина 3 вказаної статті).
7. Витребувати у відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, наступні докази:
- виписку із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5) по застрахованій особі позивача;
- виписку із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-7) по застрахованій особі позивача;
- пенсійну справу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) (у тому числі протоколи перерахунку пенсії);
- алгоритм розрахунку пенсії ОСОБА_1 із зазначенням місяців нарахування та відповідних сум пенсійних виплат за період з 01 липня 2021 року;
- докази виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у справі №320/15597/21;
- докази нарахування та виплати пенсії позивачу з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (якщо таке мало місце);
- всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Зобов'язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
У разі неможливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
8. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
9. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна