26 вересня 2024 рокуСправа №160/18736/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
12 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від « 06» травня 2024 року № 1090815-2418 0409-UA12080090000039979, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання у сумі 12567,75 грн. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_1 за 2022 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 06.05.2024р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, було визначено суму податкового зобов'язання. На підставі цього Головним управлінням ДПС у Дніпропетровської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2024 року № 1090815-2418-0409-UA12080090000039979, яким для ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання у сумі 12567,75 грн. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , за 2022 рік. Позивач із сумою, визначеною в податковому повідомленні-рішенні, незгодний, оскільки вважає, що він, як учасник бойових дій, має 100% річну пільгу по сплаті податку на вказану нежитлову будівлю за 2022 рік відповідно до Додатку 2 до рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області № 9 сесії 8 скликання 30 червня 2021 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
05.08.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС з заявами про проведення звірки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: б/н 17.05.2024 (вхід. ГУ ДПС №49967/6/ЕКПП від 20.05.2024, №49986/6/ЕКПП від 20.05.2024, №49988/6/ЕКПП від 20.05.2024, №49989/6/ЕКПП від 20.05.2024). За результатами проведеної звірки було встановлено, що податкове повідомлення-рішення форми «Ф»: №1090815-2418-0409-UA12080090000039979 від 06.05.2024 на суму 12567,75 грн. (6/100 частки двоповерхової нежитлової будівлі загальною площею 128,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) за 2022 рік ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено відповідно норм чинного податкового законодавства.
Відповідачем зауважено, що згідно з Рішенням Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021 - розмір пільги становить 100% від податкового зобов'язання мають - батьки та сім'ї загиблих воїнів - інтернаціоналістів; батьки та сім'ї військовослужбовців, загиблих при проходження військової служби; учасники АТО/ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення.
Вказано, що при зверненні до відповідача ОСОБА_1 надав копію посвідчення «Учасника бойових дій» серії НОМЕР_1 від 05.04.2007 та зазначив, що на нього поширюється дія Закону України від 22.10.1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у відзиві звертає увагу, що для позивача передбачені пільги відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Пільга стосовно податкового зобов'язання передбачена тільки для учасників АТО/ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення. Проте, позивач не надав доказу, що він був чи є учасником АТО/ООС.
Отже, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає, що під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло в спосіб та межах, визначених чинним законодавством України.
16.08.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зауважив, що Державна податкова служба України надала розяснення щодо документів, підтверджуючих статус учасника АТО/ООС і це саме - «При цьому безпосередня участь особи в АТО/ООС має бути документально підтверджена посвідченням учасника бойових дій». Відповідачем не надано жодного доказу того, що на нього, як на фізичну особу, не розпосповсюджуються пільги, встановлені відповідно до Рішенння Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021.
Позивач звернув увагу на те, що посвідчення учасника війни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», видається органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. У зв'язку з тим, що посвідчення УБД він отримав у 2008 році, коли діяла постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», а з 1999 року позивач має прописку у м. Покров, то, на думку позивача, надавати будь-яку довідку про те, що він перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення не має підстав.
Також, позивач вважає, що відповідач залишив поза увагою той факт, що відповідно до Рішенння Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021 - розмір пільги становить 100% від податкового зобов'язання для фізичних осіб, у власності яких перебувають господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові приміщення), до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні. Відповідно до експлікації плану внутрішніх площ до літ "А-2" Технічного паспорту від 11.08.2008р. на виробничий будинок площею 128,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 у стовпчику призначення частин приміщення вказано - вбиральні на загальну площу 128,9 кв.м.
10.09.2024 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що наявність статусу учасника бойових дій не звільняє позивача від сплати податку на нерухоме майно, оскільки він не є учасником АТО/ООС, а пільга надається згідно з рішенням Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021 тільки учасникам АТО/ООС.
Окремо звернув увагу на той факт, що у позивача не оподатковувалась вбиральн,я як окреме нежитлове допоміжне приміщення
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що за даними інформаційно - комунікаційної системи ДПС України, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (ДПІ у м. Покрові), як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з Рішенням Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021, ставка податку на нежитлову нерухомість становить 1,5 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року за 1 квадратний метр; ставка податку на нежитлові будівлі та нежитлові приміщення становить 1,5 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року за 1 квадратний метр.
Вказаним рішенням органу місцевого самоврядування встановлено пільги для фізичних та юридичних осіб, що надані відповідно до пп. 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Перелік пільг є додатком 2 до рішення 9 сесії 8 скликання Покровської міської ради від 30.06.2021 року №3 (далі - Перелік).
Зі змісту Переліку вбачається, що, починаючи з 01.01.2022 року, пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 100 відсотків мають:
- комунальні підприємства, у яких у господарському віданні або оперативному управлінні перебувають об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які є власністю Покровської міської територіальної громади Дніпропетровської області;
- фізичні особи, у власності яких перебувають господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові приміщення), до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні;
- малозабезпечені та багатодітні сім'ї за один об'єкт житлової нерухомості;
- інваліди 1 групи за об'єкти житлової нерухомості;
- фізичні особи - отримувачі житлових субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, яким нараховується субсидія протягом року, за об'єкти житлової нерухомості;
- батьки та сім'ї загиблих воїнів-інтернаціоналістів; батьки та сім'ї військовослужбовців, загиблих при проходженні військової служби; учасники АТО-ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення.
Відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна, ОСОБА_1 є власником об'єкту нежитлової нерухомості: - 6/100 частки двоповерхової нежитлової будівлі загальною площею 128,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (право власності з 31.01.2020). Опис об'єкта: 6/100 часток, загальною площею 128,9 кв.м., в складі яких є: частина майстерні 1 = 50,0 кв.м., майстерня 5 = 6,2 кв.м., санвузол 7 =1,3 кв.м., санвузол 8 = 1,4 кв.м., санвузол 9 = 1,3 кв.м., санвузол 10 = 1,3 кв.м., приміщення 11 = 13,9 кв.м., приміщення 12 = 12,0 кв.м., частина коридору 13 = 41,5 кв.м.
Керуючись пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ та з урахуванням положень ст.102 ПКУ, відповідачем було визначено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік та сформовано ППР форми «Ф»: № 1090815-2418-0409-UA12080090000039979 від 06.05.2024 на суму 12567,75 грн. (6/100 частки двоповерхової нежитлової будівлі загальною площею 128,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) за 2022 рік.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся із позовом до суду.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (надалі ПК України).
Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України).
Відповідно до вимог пп.14.1.129-1. П.14.1 ст.14 ПК України, об'єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Відповідно до пп. 266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК, України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України).
Таким чином, платником податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а обчислення бази оподаткування здійснюється на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. Визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об'єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, як об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місце розташування об'єкта (тобто адреса будівлі) та тип об'єкта (тобто тип будівлі).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору дарування від 31.01.2020 року, позивач прийняв у дар 6/100 нежитлової будівлі площею 128,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , про що було здійснено запис до державного реєстру прав на нерухоме майно за № 35272910 від 31.01.2020 року.
За правилами пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК, України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єкта/об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп.266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України).
Відповідно пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з пп.266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст.42 ПК України, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Отже, обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єкта/об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється саме контролюючим органом.
Так, на виконання пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, 06.05.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 1090815-2418-0409-UA12080090000039979, яким ОСОБА_1 визначене грошове зобов'язання у сумі 12567,75 грн. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , за 2022 рік.
Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки до належного позивачу нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, має бути застосована податкова пільга, встановлена рішенням Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021, яке набрало чинності з 01.01.2022 року, оскільки він є учасником бойових дій і у його власності перебувають вбиральні на загальну площу 128,9 кв.м.
Згідно з п. 12.3. ст. 12 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.
Згідно з п.24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
Підпунктом 12.3.3 п. 12.3 ст.12 ПК України встановлено, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.
Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (пп. 266.4.2 п.266.4. ст. 266 ПК України).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 05.04.2007 року Орджонікідзевським місцевим військовим комісаріатом.
Отже, для позивача передбачені пільги відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказаний закон визначає, хто є учасником бойових дій та в ст.6 Закону перелічені особи, які належать до учасників бойових дій (25 пунктів), серед учасників бойових дій є і учасники війи у Авганістані, учасники 2ї світової війни, учасники АТО.
Згідно з Рішенням Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021, пільгу у розмірі 100% від податкового зобов'язання, зокрема, мають: батьки та сім'ї загиблих воїнів - інтернаціоналістів; батьки та сім'ї військовослужбовців, загиблих при проходження військової служби; учасники АТО-ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Антитерористична операція на сході України (АТО) - це комплекс військових та спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямований на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України. 12 квітня 2014 року рішення про початок операції було ухвалене Радою національної безпеки і оборони України і оголошено на наступний день, 13 квітня.
Офіційно сама операція тривала з 28 квітня 2014 року до 30 квітня 2018. Після АТО на сході України була введена операція Об'єднаних сил (ООС).
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, позивач не є учасником АТО/ООС, оскільки посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 було отримано ще у 2007.
Позивачем до матеріалів справи не надано жодного доказу, що він був чи є учасником АТО/ООС.
Відтак, на переконання суду, наявність у позивача статусу учасника бойових дій не звільняє його від сплати податку на нерухоме майно, оскільки він не є учасником АТО/ООС, а пільга згідно з рішенням Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021, надається тільки учасникам АТО/ООС.
Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до Рішення Покровської міскої ради №3 від 30.06.2021 розмір пільги 100% надається також для фізичних осіб, у власності яких перебувають господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові приміщення), до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, то суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом оподатковувалась загальна площа двоповерхової нежитлової будівлі на підставі пп.266.3.1 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України, а не вбиральня, як окреме нежитлове допоміжне приміщення.
Відтак, твердження позивача в цій частині є неправомірними.
Суд також не приймає до уваги посилання позивача у відповіді на відзив на «роз'яснення ДПС України» (Право на пільги для учасників АТО/ООС та членів їх сімей), оскільки, як вбачається з матеріалів справи, це повідомлення Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/local-news/397947.html), яке стосується правил оподаткування доходів у виглядів благодійної допомоги, земельного податку, війсковим збором відповідно до норм Податкового кодексу України, та не стосується податку на нерухоме майно.
З наведених вище підстав, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2024 року № 1090815-2418-0409-UA12080090000039979, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання у сумі 12567,75 грн. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , за 2022 рік.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Натомість, позивачем не доведено та не надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адмініністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник