30 вересня 2024 року Справа 160/25658/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -
24 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу(недоїмки) №Ф- 280612-55-У від 22 лютого 2021 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність вимоги відповідача від 22.02.2021 року.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/25658/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі №580/3469/19 сформовано правовий висновок, за яким Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку.
Незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
При визначенні строку звернення до суду щодо оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішень податкового органу про нарахування податкових зобов'язань (штрафів) застосовуються саме вимоги частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.08.2024 року у справі №320/14580/23.
Отже, строк звернення з цим позовом складає 6 місяців, при цьому перебіг такого строку починається з наступного дня після ознайомлення позивачем зі спірною вимогою.
В даній справі відсутні докази на підтвердження дати ознайомлення позивача з вимогою, що є предметом оскарження.
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована посиланнями на те, що позивач тільки в вересні 2024 року отримав спірну вимогу.
Суд констатує, що позивач з об'єктивних підстав не може підтвердити факт необізнаності про існування спірної вимоги до певної дати. Водночас, позивач з необхідністю може, а тому повинен підтвердити конкретну дату ознайомлення зі спірною вимогою, оскільки неможливим є вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду за відсутності відомостей про дату, в яку позивач дізнався про порушення своїх прав (ознайомився зі спірною вимогою).
З тексту заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними вбачається, що позивач 12.09.2024 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. Відповідно, належним доказом на підтвердження саме цієї дати як дня, в який позивач дізнався про порушення своїх прав, є заява позивача про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження разом з відомостями про її прийняття органом Державної виконавчої служби та відомостями про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в конкретну дату. Позивачу належить надати засвідчену належним чином копію цієї заяви для підтвердження стверджуваної обставини щодо дня, в який позивач дізнався про порушення своїх прав (ознайомився зі спірною вимогою).
Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав, разом із доказами в їх обґрунтування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко