30 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6418/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «БАЙДЕН АВТО» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «БАЙДЕН АВТО» (далі - позивач, ПП «БАЙДЕН АВТО») до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області:
·№11224723/43960305 від 13.06.2024 про відмову у реєстрації ПН №30 від 14.07.2023;
·№11224722/43960305 від 13.06.2024 про відмову у реєстрації ПН №39 від 19.07.2023;
·№11224721/43960305 від 13.06.2024 про відмову у реєстрації ПН №42 від 20.07.2023;
2) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні приватного підприємства «БАЙДЕН АВТО»:
·№30 від 14.07.2023;
·№39 від 19.07.2023;
·№42 від 20.07.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) за фактом господарських операцій з ТОВ «Кастел Капітал» було складено та відправлено в електронній формі на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42. Згідно із квитанціями реєстрація податкових накладних №30 від 14.07.2023, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42 в ЄРПН була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку із тим, що ПН складені і подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
З метою реєстрації зупиненої податкових накладних від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42 позивачем надіслано письмові пояснення (повідомлення) та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Однак, за результатами розгляду вказаних документів Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийняті рішення від 13.06.2024 №11224723/43960305, №11224722/43960305, №11224721/43960305 про відмову у реєстрації податкових накладних від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42 в ЄРПН з підстав ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.
Позивач вважає, що надав усі наявні документи на підтвердження здійснення господарської операції, щодо якої складено податкові накладні від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42; ці документи оформлені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Незважаючи на надання документів, що стосуються господарських операцій, контролюючий орган безпідставно відмовив у реєстрації податкової накладної.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідачів позовних вимог не визнала. З приводу цього зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42 в ЄРПН зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації ПН в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. З урахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю, а розгляд справи здійснювати за участі представника відповідачів.
У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.
Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП «Байден авто» перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області з 18 лютого 2021 року. Наявні такі види економічної діяльності як: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинам (арк. спр. 21).
30.06.2023 між ПП «БАЙДЕН АВТО» (продавець) та ТОВ «Кастел Капітал» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №52-06/23, відповідно до пунктів 1.1, 1.2. якого продавець зобов'язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Предметом купівлі-продажу є наступний транспортний засіб: марка та модель ТЗ - IVECO DAILY 60C15, тип ТЗ - вантажний автомобіль, рік випуску - 2012, шасі № НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 .
Продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 1 153 549,00 грн, сума без ПДВ 961 290,83 грн, сума ПДВ 192 258,17 грн.
На виконання умов вказаного договору відбулася поставка товару, про що свідчить акт приймання-передачі від 20.07.2023.
ПП «БАЙДЕН АВТО» по операціях з поставки товару складено та подано до реєстрації ПН від 14.07.2023 №30 (товар транспортний засіб IVECO DAILY 60C15, №ZCFC60A6005906130 на суму 500 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 83 333,33 грн), від 19.07.2023 №39 (товар транспортний засіб IVECO DAILY 60C15, №ZCFC60A6005906130 на суму 100 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 16 666,67 грн), від 20.07.2023 №42 (товар транспортний засіб IVECO DAILY 60C15, №ZCFC60A6005906130 на суму 553 549,00 грн, в т. ч. ПДВ 92 258,17 грн).
Згідно із квитанціями від 28.07.2023 та від 11.08.2023 реєстрація вказаних ПН була зупинена з одних і тих же підстав: на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку із тим, що ПН складені і подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
ПП «БАЙДЕН АВТО» подало через електронний кабінет повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинено, а саме: від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42.
Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення про відмову у реєстрації вказаної ПН в ЄРПН від 13.06.2024 №11224723/43960305, №11224722/43960305, №11224721/43960305.
Вказані вище рішення, як вбачається із їх тексту, прийняте у зв'язку із тим, що платником податку не надано копій документів, а саме ненаданням/частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку. У графі «Додаткова інформація» інформація відсутня.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями комісії ГУ ДПС у Волинській області, звернувся із даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
За правилами абзаців першого, п'ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або РК до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
За приписами абзаців десятого, дванадцятого пункту 201.10. статті 201 ПК України якщо надіслані ПН / РК сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації ПН / РК надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація ПН / РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН / РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН / РК зупиняється.
За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН / РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації ПН / РК зазначаються: 1) номер та дата складення ПН / РК; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 3 до Порядку №1165 в первинній редакції визначені критерії ризиковості здійснення операцій, у пункті 1 яких вказано: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Постановою Кабінету Міністрів України №1154 від 12 жовтня 2022 року у пункті 1 додатка 3 до Порядку слова і цифри, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС виключено.
Як вбачається з квитанцій від 28.07.2024 та від 11.08.2024 реєстрація вказаних ПН зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, Порядку №1165. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Дійсно, за правилами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в ЄРПН, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
В свою чергу, абзацами восьмим-дев'ятим пункту 9 Порядку №520 встановлено, що за результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності.
При цьому пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
З наявних в матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації ПН вбачається, що такі містить вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації ПН чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №640/26298/21.
У постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, сформовано висновок, який підтриманий постановою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі 460/8040/20, згідно із яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Отож суд зауважує, що у розглядуваному випадку контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної.
Порядок №520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку №520).
Пунктами 2 - 4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію /відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку на додану вартість засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог ПК України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». У разі зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН.
За приписами пунктів 5, 6 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН / РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН / РК. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН / РК, якщо такі ПН / РК складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН / РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Також згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Таким чином, оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, обов'язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Якщо мова йде про отримання платником податку товарів/послуг, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи на підтвердження факту надання таких послуг. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Судом вище встановлено, що відповідно до пунктів 1.1, 1.2. якого продавець зобов'язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Предметом купівлі-продажу є наступний транспортний засіб: марка та модель ТЗ - IVECO DAILY 60C15, тип ТЗ - вантажний автомобіль, рік випуску - 2012, шасі № НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 .
Відтак ТОВ «Кастел Капітал» було здійснено оплату за товар у сумі 1 153 549,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 14.07.2023 №5, від 19.07.2023 №9816867865, від 20.07.2023 №9816867866 та №9816867867, що є моментом настання першої події, а саме, фактом оплати товару, на підставі якої і виписані податкові накладні від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42.
Окрім того, позивачем на розгляд Комісій надані також і документи, які підтверджують факт імпорту транспортного засобу позивачем, а саме: контракт №3-06-23 від 06.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) №16/2023 від 06.06.2023; МД №23UA205150008579U8 від 29.06.2023.
Реалізацію вказаного транспортного засобу здійснено на підставі Договору купівлі-продажу №52-06/23 від 30.06.2023, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.07.2023; видатковою накладною №РН-0000835 від 20.07.2023; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу; рахунком №СФ-0000029 від 30.06.2023; платіжні інструкції від 14.07.2023 №5, від 19.07.2023 №9816867865, від 20.07.2023 №9816867866 та №9816867867 та оборотно-сальдовою відомістю по 361 рахунку.
Зберігання товару підтверджується Договором відповідального зберігання №08/05/23 від 08.05.2023; актом прийняття-передачі від 29.06.2023; актом прийняття-передачі (повернення) від 20.07.2023 та оборотно-сальдовою відомістю по 281 рахунку.
Отже, на переконання суду, подані позивачем документи до контролюючого органу не тільки які підтверджують факт настання події, а й господарську операцію з реалізації товару в цілому, тому ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42 в ЄРПН.
Також спірні рішення щодо вказаних податкових накладних винесено з підстав ненадання платником податку ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПК / РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПК / РК в ЄРПН, платником податку та у графі «Додаткова інформація» не зазначена жодної інформації.
Вказані обставини свідчать про непослідовність, неузгодженість дій контролюючого органу та відсутність легітимної мети під час прийняття ними рішень у зв'язку із незазначенням у рішенні в графі «додаткова інформація» конкретних документів, які не надані платником податку для підтвердження реєстрації податкових накладних.
Підсумовуючи вищенаведене та зважаючи на наявність у позивача передбачених договором та законодавством документів, які підтверджують факт оплати та поставки товару, за наслідком якої складено податкові накладні від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42, а також враховуючи, що надання їх є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, тому виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН від 13.06.2024 №11224723/43960305, №11224722/43960305, №11224721/43960305 підлягає до задоволення.
Крім того, підлягає до задоволення позовна вимога про зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації ПН від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42 датою їх подання з огляду на таке.
Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, ПН та/або РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН та/або РК; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН та/або РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН та/або РК.
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Відповідно до частини третьої статті 245 далі КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42 датою подання їх на реєстрацію.
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Волинській області (яким винесено протиправне рішення) необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі двадцять дві гривні 40 копійок), який сплачений відповідно до платіжної інструкції №1632 від 18.06.2024.
Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: Договір про надання правової допомоги від 14.06.2024 №14/06-24, Детальний опис робіт (надання послуг), виконаних АО «БОНА ФІДЕ», рахунок на оплату від 17.06.2024 №17, платіжна інструкція №1633, акт надання послуг від 17.06 2024 №56, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВА №1186 та ордер серії АС №1099173.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Послуга щодо підписання договору правової допомоги (консультація клієнта, вивчення наданих документів та їхній аналіз, формування договору та адвокатського досьє, аналіз актуальної судової практики, написання позовної заяви, підготовка та подача позовної заяви з додатками через ЄСІТС та підготовка детального опису робіт) охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Крім того, ряд послуг, які надавались позивачу не відповідають критеріям необхідності та не мали впливу на хід розгляду справи, а деякі з них - не вимагають спеціальної фахової підготовки спеціаліста-правознавця та не можуть вважатись правничою допомогою.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто дана справа є справою незначної складності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 2000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2024 №11224723/43960305, №11224722/43960305, №11224721/43960305 про відмову в реєстрації податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 14.07.2023 №30, від 19.07.2023 №39, від 20.07.2023 №42 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.
Стягнути на користь приватного підприємства «БАЙДЕН АВТО» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне підприємство «БАЙДЕН АВТО» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, 11, прим. 4-21, ідентифікаційний код юридичної особи 43960305).
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679).
Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).
Суддя Ф.А. Волдінер