про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/10258/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі двох мінімальних заробітних плат, без обмеження в часовому просторі до настання обставин, з якими закон пов'язує припинення таких виплат, в межах строку позовної давності.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Пунктом 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу на приписи нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.
Пунктами 2, 3 частини другої статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що застрахована особа зобов'язана:
надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
За приписами частини першої статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до абзацу першого пункту 2.21 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок № 22-1) документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: копія наказу (розпорядження) про звільнення з роботи, трудова книжка або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб, індивідуальні відомості про застраховану особу, що додаються органом, що призначає пенсію, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв'язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки, копію наказу (розпорядження) про звільнення.
Згідно із абзацами четвертим, п'ятим пункту 2.21 розділу ІІ Порядку № 22-1 у разі звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком.
При цьому, за відсутності вказаних вище даних у відомостях про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб, відповідно до пункту частини другої статті 16 Закону особа надає до органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору).
Пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Додатком 7 до Порядку № 22-1 затверджено Пам'ятку пенсіонеру, в пункті 2 якої визначено, що пенсіонери протягом 10 днів зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або продовження, припинення її виплати, з наданням документів, що підтверджують: влаштування на роботу, звільнення з роботи, реєстрацію або припинення державної реєстрації підприємницької діяльності як фізичної особи - підприємця. У разі влаштування особи, яка одержує пенсію за вислугу років, на роботу за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років, виплата пенсії припиняється на весь період роботи на цій посаді, у тому числі у випадках, коли робота має місце після досягнення пенсійного віку. Достроково призначена пенсія за віком згідно з пунктами 6 і 7 частини першої статті 115 Закону у період до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, працюючим пенсіонерам (у тому числі тим, які провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), не виплачується.
Отже, наведеними вище нормативно-правовими актами чітко передбачено обов'язок пенсіонерів у разі звільнення з роботи повідомляти про це територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку шляхом подання відповідної заяви (а за відсутності даних про звільнення у відомостях про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб - документів, що засвідчують відповідні відомості: копію наказу/розпорядження про прийняття на роботу або копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору).
Верховний Суд у постанові від 13.05.2024 у справі № 140/25972/23 зазначив, що позивач не звертався до відповідача із проханням нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії, передбаченого положеннями статті 39 вказаного Закону, тому Верховний Суд дійшов висновку про передчасність звернення позивача до суду з цим позовом.
В порушення вимог пункту 5 частини п'ятої статті 160, частини четвертої статті 161 КАС України, позивач у позовній заяві не виклав обставин та не надав доказів виконання ним обов'язку, передбаченого пунктами 2, 3 частини другої статті 16 Закону № 1058-IV, абзацами четвертим, п'ятим пункту 2.21 розділу ІІ Порядку № 22-1, тобто повідомлення позивачем відповідача про набуття ним статусу непрацюючого пенсіонера, а також доказів звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ та прийняття відповідачем рішення про відмову у проведенні такого перерахунку.
Крім того, згідно з пунктом 5 частини п'ятої статі 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві зазначено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, проживає у зоні гарантованого добровільного відселення та має право на доплату, передбачену статтею 39 Закону №796-ХІІ.
Однак, до матеріалів позовної заяви не надано копію посвідчення, що підтверджує статус позивача як громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд зазначає, що Закон №796-ХІІ, згідно з преамбулою, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону №796-ХІІ Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
За приписами частиною третьої статті 65 Закону №796-ХІІ посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Отже, право на отримання пільг, встановлених Законом №796-ХІІ, в т.ч. передбачених статтею 39 вказаного Закону, мають громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а статус таких громадян, що надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, підтверджується посвідченнями “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Саме тому, позивачу необхідно надати належним чином засвідчену копію документа, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем заявлено пов'язані позовні вимоги немайнового характеру щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ .
Відтак позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 1 211,20 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Позивач у позовній заяві зазначає, що ним понесено судові витрати в розмірі 1 211,20 грн., про що зазначено в переліку додатків до позовної заяви, однак фактично даний документ відсутній, що підтверджується актом про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи від 23.09.2024, який складений працівниками Волинського окружного адміністративного суду.
Вказана обставина позбавляє суд можливості забезпечити швидкий і ефективний розгляд справи та обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача (у випадку виявлення таких порушень) для їх відновлення.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, шляхом: подання (надіслання) до суду доказів (разом з їх копіями), які підтверджують виконання позивачем обов'язку, передбаченого пунктами 2, 3 частини другої статті 16 Закону № 1058-IV, абзацами четвертим, п'ятим пункту 2.21 розділу ІІ Порядку № 22-1, тобто повідомлення позивачем відповідача про набуття статусу непрацюючого пенсіонера; звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ та прийняття відповідачем рішення про відмову у проведенні такого перерахунку;
подання (надіслання) до суду засвідченої копії документа, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ;
подання (надіслання) до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн за подання позову та надати суду оригінал платіжного документа або надати докази звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя А.Я. Ксензюк