м. Вінниця
30 вересня 2024 р. Справа № 120/16490/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії №025650000404 від 11.08.2023 йому було відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 26.07.1976 ОСОБА_1 з 26.06.1987 був обраний головою Глуховецької селищної ради на посаду, яка з 04.07.2001 віднесена до посад, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", тобто стаж державної служби становить 14 років 5 днів. Станом на 01.05.2016 заявник не займав посади, віднесеної до категорії посад, передбаченої статтею 25 Закону № 3723.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представником відповідача 2 подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Окремо зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
08.08.2023 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, а саме про перехід на інший вид пенсії - відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VIII).
Рішенням від 11.08.2023 №025650000404, прийнятим за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в перерахунку пенсії за віком згідно Закону України “Про державну службу» відмовлено.
Щодо позовної вимоги про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» відповідач зазначає, що загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».
01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу ( розділу XI Закону №889-VIII).
Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується з 1 травня 2016 року.
Відповідно до пункту 2 вищезазначеного Порядку №622, згідно із пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889, станом на 1 травня 2016 року: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідач вказує, що факт проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування у спірний період не заперечується.
Враховуючи, що позивач проходив службу в органах місцевого самоврядування, на нього поширюється дія статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Після набуття чинності Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування» 04.07.2001 за №2493-ІІІ - посади працівників органів місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування, а не відповідних посад державної служби.
Відповідно до статті 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (яка діє з 01.10.2017 відповідно до Закону №2148-VIII від 03.10.2017), пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 від 26.07.1976 позивач з 26.06.1987 був обраний головою Глуховецькою селищної ради на посаду, яка з 04.07.2001 віднесена до посад, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", тобто стаж державної служби позивача фактично становить 14 років 5 днів.
25.04.2006 позивачем прийнято присягу посадової особи органів місцевого самоврядування та, відповідно, присвоєно ранг посадової особи органів місцевого самоврядування.
Станом на 01.05.2016 заявник не займав посади, віднесені до категорії посад, передбаченої ст. 25 Закону №3723.
Отже, оскільки позивач займав посаду у районній раді, що не відносить до посад державної служби, відсутні правові підстави призначати позивачу пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу».
Також зазначає, що наявність довідки про складові заробітної плати не породжує права на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу».
Відповідачем 1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подано, як і не надходило до суду заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву.
Копію ухвали ( документ в електронному вигляді ) було надіслано одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області в його електронний кабінет та доставлено 06.11.2023 о 21:59, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в ній матеріалами.
Суд, з'ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що ОСОБА_1 з 2018 року перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 від 29.07.1976 року ОСОБА_1 26.06.1987 року було обрано головою Глуховецької селищної ради відповідно до рішення І сесії 20 скликання від 26.06.1987 року;
26.03.1990 року обрано головою Глуховецької селищної ради відповідно до рішення І сесії 21 скликання від 14.03.1990 року, 16.05.1994 року прийняв присягу державного службовця та присвоєно десятий ранг державного службовця;
22.07.1994 року обрано головою Глуховецької селищної ради відповідно до рішення І сесії 22 скликання від 22.07.1994 року;
12.06.1997 року набув статусу голови Глуховецької селищної ради відповідно до розділу 5 пункту 3 Закону України "Про місцеве самоврядування»;
21.04.1998 року обрано головою Глуховецької селищної ради відповідно до протоколу територіальної комісії від 29.03.1998 р.;
09.12.1999 року присвоєно 9 ранг державного службовця відповідно до розпорядження голови рай.ради від 09.12.1999 року № 192;
25.05.2002 року звільнений у зв'язку із закінченням строку повноважень п.1 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», рішення територіальної виборчої комісії від 31.03.2002 року;
25.04.2006 року обраний селищним головою селища Глухівці відповідно до рішення №1 1 сесії 5 скликання від 25.04.2006 року та присвоєно 7 ранг 4 категорії відповідно до ст. 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
24.11.2010 року обраний селищним головою смт. Глухівці відповідно до рішення № 1 1 сесії 6 скликання від 24.11.2010 року та присвоєно 7 ранг 4 категорії відповідно до ст.15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
06.11.2015 року звільнений у зв'язку із закінченням строку повноважень відповідно п. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Глуховецької виборчої комісії від 06.11.2015 року.
08.08.2023 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про переведення його на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", додавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Глуховецькою селищною радою Хмільницького району Вінницької області від 08.08.2023 за № 10 та 11.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії №025650000404 від 11.08.2023, прийнятим за принципом екстериторіальності, йому було відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 26.07.1976 ОСОБА_1 з 26.06.1987 був обраний головою Глуховецької селищної ради на посаду, яка з 04.07.2001 віднесена до посад, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", тобто стаж державної служби становить 14 років 5 днів. Станом на 01.05.2016 заявник не займав посади, віднесеної до категорії посад, передбаченої статтею 25 Закону № 3723.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами в справі, суд керується таким.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII, обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
Отже, у даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 №283 (далі - Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно з п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001 в органах місцевого самоврядування встановлюється, серед інших, четверта категорія посад, до якої належать посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.
Згідно з п. 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
У пункті 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII зазначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 в справі №735/939/17.
Враховуючи наведене, відповідні періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 26.06.1987 по 06.11.2015 підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Закон України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" набрав чинності 04.07.2001.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку №229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", зараховується до стажу державної служби.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 в період з 26.06.1987 по 25.05.2002 та з 25.04.2006 по 06.11.2015. був обраний селищним головою смт. Глухівці, та його стаж на цій посаді станом на 01.05.2016 складає більше 24 років. Вказана посада віднесена до четвертої категорії посад органів місцевого самоврядування.
Зазначені обставини вказують на безпідставність доводів відповідача про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії №025650000404 від 11.08.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, з метою відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період його роботи на посаді селищного голови Глуховецької селищної ради з 26.06.1987 по 25.05.2002 та з 25.04.2006 по 06.11.2015.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині переведення позивача на пенсію державного службовця, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ з 01 травня 2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.
Згідно із ч.1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 стажу державної служби, визначеного пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивачів у таких типових справах є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України №3723-ХІІ "Про державну службу".
Відповідно до ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як уже встановлено судом, ОСОБА_1 в період з 26.06.1987 по 25.05.2002 та з 25.04.2006 по 06.11.2015. був обраний селищним головою смт. Глухівці, та його стаж на цій посаді станом на 01.05.2016 складає більше 24 років.
Враховуючи, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 мав понад 20 років спеціального стажу ( з урахуванням того, який зараховується за цим рішенням), суд доходить висновку щодо зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 з 08.08.2023 на пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу», здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Глуховецькою селищною радою Хмільницького району Вінницької області.
При цьому, позивачем було надано пенсійному органу довідки про складові заробітної плати затвердженого зразка, передбаченого постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, жодних обмежень щодо кількісного врахування довідок, або умов, за яких певна довідка може бути застосована лише альтернативно, законодавство не містить.
В свою чергу, будь-яких доказів того, що надані позивачем довідки не відповідають вимогам Постанови № 1-3, Порядку № 622 відповідачем не надано.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.08.2023 № 025650000404 "Про відмову в перерахунку", яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період його роботи на посаді голови Глуховецької селищної ради з 26.06.1987 по 25.05.2002 та з 25.04.2006 по 06.11.2015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області перевести з 08.08.2023 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу», здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Глуховецькою селищною радою Хмільницького району Вінницької області від 08.08.2023 № 10 та № 11.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок ).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403), Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 21910427)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна