Провадження № 22-з/824/1413/2024 Доповідач - Кулікова С.В.
м. Київ Справа № 756/6725/23
25 вересня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Музичко С.Г.
- Болотова Є.В.
при секретарі - Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисенко Ганни Олександрівни про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта»,-
06 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Лисенко Г.О. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткової постанови, в якій просив стягнути з ДП «Львівський державний завод «Лорта» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Заява мотивована тим, що 04 вересня 2024 року апеляційним судом було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду - без змін. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрати на правничу допомогу, надану адвокатом, у розмірі 20 000 грн. Так, у відзиві на апеляційну скаргу було повідомлено, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом 5-ти днів з дня прийняття постанови відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Згідно Акту приймання-передачі послуг від 10.06.2024 року Адвокатським об'єднанням «Адвокатська сім'я Лисенко» позивачу було надано наступний обсяг правової допомоги: підготовлено та подано до Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу - 10 000 грн. Згідно Акту приймання-передачі послуг від 06.09.2024 року Адвокатським об'єднанням «Адвокатська сім'я Лисенко» позивачу було надано наступний обсяг правової допомоги: участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 14.08.2024 року - 5000 грн.; участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 04.09.2024 року - 5000 грн. Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується: квитанцією від 07.06.2024 року на суму 10 000 грн., квитанцією від 12.08.2024 року на суму 5 000 грн., квитанцією від 06.09.2024 року на суму 5 000 грн.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддівприходить до висновку про часткове задоволення заяви за наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із статтею 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у таких випадках: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції інтереси позивача ОСОБА_1 представляли адвокати Лисенко Н.О та Лисенко Я.О. на підставі договору про надання правової допомоги № 1/11/05/23 від 11.05.2023 року.
На обґрунтування витрат на правову допомогу, суду надано договір про надання правової допомоги № 1/11/05/23 від 11.05.2023 року, Акт здавання-приймання послуг за договором від 06.09.2024 року на суму 10 000 грн., акт здавання-приймання послуг від 10.06.2024 року на суму 10 000 грн., квитанції про перерахування позивачем коштів на рахунок Адвокатського об'єднання ««Адвокатська сім'я Лисенко»» від 07.06.2024 на суму 10 000 грн., від 12.08.2024 року на суму 5000 грн., від 06.09.2024 року на суму 5000 грн.
Відповідач ДП «Львівський державний завод «Лорта» звернувся до суду із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 5 000 грн., посилаючись на неспівмірність заявлених до стягнення сум із складністю справи.
У наданих представником позивача актах здавання-приймання послуг зазначено опис наданих позивачу послуг, зокрема: підготовка та подання до Київського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні 14.08.2024 року, 04.09.2024 року.
Згідно п. 5.3. договору про надання правової допомоги № 1/11/05/23 від 11.05.2023 року за участь адвоката в судовому засіданні Клієнт сплачує Об'єднанню кошти у розмірі 4 000 грн. за кожне судове засідання.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатами послуг, з урахуванням положень договору про надання правової допомоги, колегія суддів вважає, що відшкодуванню витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 підлягає сума у розмірі 18 000 грн. (10 00 грн. - відзив на апеляційну скаргу, 4000 грн. - судове засідання 14.08.2024 року, 4000 грн. - судове засідання 04.09.2024 року).
Керуючись ст.ст. 133, 137, 138, 140, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисенко Ганни Олександрівни про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 18 000 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткової постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту додаткової постанови.
Повний текст судового рішення складено 26 вересня 2024 року.
Головуючий: Судді: