25 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року ОСОБА_5 повернуто його скаргу на дії (бездіяльність) співробітників Національного антикорупційного бюро України.
Таке рішення слідчий суддя мотивувала тим, що 05 вересня 2019 року почав роботу Вищий антикорупційний суд, а враховуючи те, що скаржник у скарзі оскаржує дії співробітників Національного антикорупційного бюро України, а також те, що заява подана до Національного антикорупційного бюро України стосується ОСОБА_6 , який є Головою Вищої ради правосуддя, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у зазначених у скарзі кримінальних провадженнях здійснюється слідчими суддями Вищого антикорупційного суду. А відтак, слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва не має повноважень розглядати зазначену скаргу, оскільки її розгляд віднесений до підсудності Вищого антикорупційного суду, і тому з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України повернув скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , вважаючи ухвалу незаконною та необґрунтованою, ухваленою на припущеннях слідчого псевдосудді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_7 , повноваження якої припинилися ще 24 вересня 2021 року у зв'язку із закінченням строку, на який її призначено, яка діє без повноважень у Солом'янському районному суді м. Києва, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою визнати _____________________________________
Справа №11-сс/824/5755/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
рішення, дії та бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень, незаконними; зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань: - не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, зазначених в поданій ОСОБА_5 заяві про службові злочини щодо викладених в заяві фактів у зв'язку із вчиненням дій ОСОБА_6 , які мають ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 15, ст. 26, ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 28, ч.ч. 2, 4, 5 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 400-1 КК України, яку уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України отримано та зареєстровано ЗГ № К-9864 від 09.07.2024; - розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати потерпілому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, провести повний та всебічний розгляд його заяви у відповідності з Кримінальним процесуальним кодексом України.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням Вищої ради правосуддя від 05.03.2024 №634/0/15-24 внесено Президентові України подання про призначення ОСОБА_7 на посаду судді Кремінського районного суду Луганської області, у якому, зокрема, зазначено, що ОСОБА_7 Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 призначена на посаду судді Кремінського районного суду Луганської області строком на п'ять років, а повноваження судді ОСОБА_7 припинилися 24 вересня 2021 року у зв'язку із закінченням строку, на який її призначено.
Разом з тим, як вбачається з декларації НАЗК громадянка ОСОБА_7 в 2021 р. встигла попрацювати провідним інспектором Департаменту управління майном Національної поліції, заступником начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності управління бухгалтерського обліку, економіки та звітності Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, «суддею Кремінського районного суду Луганської області», в 2022 р. - начальником теплового району 3 групи обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», а згодом «з 04.11.2022 по 09.11.2022 незаконно «на папері» заднім числом ОСОБА_7 оформилась суддею Кремінського районного суду Луганської області» для того, щоб з порушенням норм Конституції України та ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі свавільного та незаконного рішення Голови Верховного Суду від 17.10.2022 р. № 487/0/149-22, з жовтня 2022 року «працевлаштуватись у Солом'янському районному суді міста Києва».
Незаконність вищезазначеного рішення Голови Верховного Суду полягає в тому, що цим рішенням до Солом'янського районного суду міста Києва по суті було відряджено діючого на той час начальника теплового району 3 групи обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» ОСОБА_7 , яким вона залишається до цього часу, тому з огляду на такі маніпуляції правовий статус громадянки ОСОБА_7 на даний час не визначено взагалі.
Отже, вважає, що громадянка ОСОБА_7 , правовий статус якої взагалі не визначено, яка діє без повноважень у Солом'янському районному суді м. Києва, не мала права жодним чином виносити незаконну та явно злочинну псевдоухвалу від 22.07.2024 року, а також є неналежним та неповноважним складом суду.
Також звертає увагу й на те, що протиправний «Протокол автоматичного визначення слідчого судді» оформлений Солом'янським районним судом міста Києва від 17.07.2024 щодо слідчого псевдосудді ОСОБА_7 не містить електронного цифрового підпису його автора, а тому такий документ не має юридичної сили, підстави для обліку, обробки та реєстрації такого документа відсутні, що створює підстави для визнання його нікчемності з моменту оформлення, який більше виглядає не як офіційний документ, а як груба фальсифікація, тому не має права на існування в принципі.
Крім того, зазначає, що із Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Солом'янському районному суді м. Києва, оприлюднених на офіційному веб-порталі «Судова влада України» і на веб-сайті Солом'янського районного суду м. Києва, вбачається, що зборами суддів Солом'янського районного суду м. Києва строком на один рік персональний склад судді ОСОБА_7 взагалі не визначено, а тому вказана суддя не мала повноважень щодо розгляду даної справи на момент цього авторозподілу від 17.07.2024, який було здійснено з грубим порушенням ч. 3, ч. 5 ст. 35 КПК та п. 2.1 Засад.
При цьому, як випливає із вказаних Засад зборами суддів Солом'янського районного суду м. Києва з порушенням розділів 2, 3, 4 Засад, повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу визначення судді ОСОБА_7 з урахуванням ч.ч. 3, 5 ст. 35 КПК, Положення, Засад та правил поєднання судових справ повноважень щодо вказаної судді ОСОБА_7 зборами суддів суду взагалі не визначалось та не вирішувалось.
Отже, вважає, що злочинне маніпулювання системою автоматизованого розподілу даної справи в Солом'янському районному суді м. Києва, а також порушення визначеного законом порядку визначення судді при розгляді даної справи було здійснено з порушенням встановленого ч. 3, ч. 5 ст. 35 КПК порядку визначення судді для розгляду справи в кримінальному провадженні.
Також зазначає, що постановлена ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, постановлена з порушенням норм матеріального права та без дотримання вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.
Зокрема вказує, що 09 липня 2024 року ОСОБА_5 до Національного антикорупційного бюро України подано заяву (повідомлення) про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень, яку зареєстровано уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України ЗГ № К-9864 від 09.07.2024, але за нею, у строки визначені ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР внесено не було, тому в даному випадку, суб'єкт оскарження фактично ухилився від реалізації своєї компетенції, у зв'язку з чим він звернувся до суду першої інстанції, в порядку ст. 303 КПК зі скаргою, в якій просив визнати рішення, дії та бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень, незаконною та зобов'язати останніх внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 09 липня 2024 року.
Разом з тим, псевдоухвалою слідчого псевдосудді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від 22.07.2024 скаргу ОСОБА_5 на дії (бездіяльність) співробітників Національного антикорупційного бюро України повернуто особі, яка її подала.
Проте, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя об'єктивно не з'ясував обставин справи, не дослідив обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, з огляду на чіткий обов'язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст. 214 КПК 24-годинного строку, та взагалі не навів належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, тобто слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, яка перешкодила ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 409 КПК є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що ухвалу слідчого псевдосудді постановлено за його відсутності, оскільки він не був присутнім у судовому засіданні 22.07.2024 року під час прийняття відповідного рішення, що є грубим порушенням ч. 3 ст. 306 КПК України, а оскаржувану ухвалу від 22.07.2024 йому було вручено під розпис з рекомендованим повідомленням лише 14.08.2024.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не надсилав, а тому, апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З наведеного слідує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується лише у разі його пропуску.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року була постановлена без виклику ОСОБА_5 , а копію вказаного рішення він отримав 14 серпня 2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом з трекінгом поштового відправлення, та 19 серпня 2024 року, тобто в межах п'ятиденного терміну, подав апеляційну скаргу.
Таким чином, ОСОБА_5 дотримався вимог КПК України щодо строку звернення до суду з апеляційною скаргою, а відтак, відсутня необхідність в його поновленні.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 про незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року, то вони є безпідставними, з огляду на наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні заявником може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Згідно ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 року № 2447-VIII, Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1 - 1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", у порядку адміністративного судочинства.
Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається ст. 33-1 КПК України.
Відповідно до вказаної норми закону, Вищому антикорупційному суду підсудні серед іншого кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
Згідно примітки до ст. 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Положеннями ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206 - 2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366 - 2, 366 - 3, 368, 368 - 5, 369, 369 - 2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов, зокрема, кримінальне правопорушення вчинено суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про вчинення кримінальних правопорушень.
Зі змісту заяви слідує, що ОСОБА_5 звернувся до Національного антикорупційного бюро України у зв'язку із вчиненням, на його думку, Головою вищої ради правосуддя ОСОБА_6 дій, які мають ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2, ст. 15, ст. 26, ст. 27, ч. 3 ч. 4 ст. 28, ч. ч. 2, 4, 5 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 376, ч. 2 ст. 376 - 1, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 400 - 1 КК України.
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ухвалою від 22 липня 2024 року повернув вказану скаргу, мотивувавши своє рішення тим, що вона не підлягає розгляду в цьому суді, оскільки предметна підсудність зазначених ОСОБА_5 у заяві кримінальних правопорушень визначена Вищому антикорупційному суду.
Враховуючи, що ОСОБА_5 оскаржує бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, а також, що у заяві ОСОБА_5 вказує на вчинення Головою Вищої ради правосуддя ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2, ст. 15, ст. 26, ст. 27, ч. 3 ч. 4 ст. 28, ч. ч. 2, 4, 5 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 376, ч. 2 ст. 376 - 1, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 400 - 1 КК України, колегія суддів, у відповідності до вищенаведених норм закону, погоджується з висновками слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, що скарга ОСОБА_5 підсудна Вищому антикорупційному суду.
Що стосується доводів ОСОБА_5 про те, що оскаржуване ним рішення ухвалене слідчим суддею, яка не має повноважень на здійснення правосуддя, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 412 КПК України, однією з підстав для скасування судових рішень є його ухвалення незаконним складом суду.
Виходячи з положень кримінального процесуального законодавства, незаконним визнається склад суду, якщо були підстави, які виключали участь судді в розгляді справи; судове рішення підписане суддею, що не брав участі у розгляді справи; порушені правила щодо кількісного складу суддів; у розгляді справи брали участь судді, термін повноважень яких минув.
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п'ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.
Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п'ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням Вищої ради правосуддя за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Положеннями частини другої статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 ОСОБА_7 призначено на посаду судді Кремінського районного суду Луганської області строком на п'ять років.
Строк повноважень судді ОСОБА_7 закінчився у вересні 2021 року.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21 грудня 2023 року № 68/дс-23 рекомендовано Вищій раді правосуддя призначити ОСОБА_7 на посаду судді Кремінського районного суду Луганської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 05 березня 2024 року № 634/0/15-24 ухвалено внести Президентові України подання про призначення ОСОБА_7 на посаду судді Кремінського районного суду Луганської області.
Указом Президента України від 08 травня 2024 року № 293/2024 ОСОБА_7 призначено на посаду судді Кремінського районного суду Луганської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Підпунктом 2 пункту 56 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тимчасово встановлено, що в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, приймає рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді. У період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такі рішення приймаються без подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Положення абзацу другого частини другої статті 55 цього Закону щодо граничного строку відрядження судді не застосовуються.
Розпорядженням Голови Верховного суду від 06.03.2022 р. N 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", змінено територіальну підсудність судових справ Кремінського районного суду Луганської області шляхом визначення територіальної підсудності судових справ цього суду Межівському районному суду Дніпропетровської області.
На підставі рішення Голови Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року № 487/0/149-22 суддю ОСОБА_7 з 18 жовтня 2022 року відряджено до Солом'янського районного суду міста Києва.
Вищенаведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо відсутності у судді ОСОБА_8 , на момент розгляду його скарги у Солом'янському районному суді м. Києва, відповідних повноважень.
Стосовно тверджень ОСОБА_5 про те, що протокол автоматичного розподілу справ між суддями не містить електронного підпису відповідальної особи, яка його створила, слід вказати наступне.
Відповідно до п. 2.3.31 Положення про автоматизовану систему
документообігу суду, затвердженого рішенням Ради судді України від 02.04.2015 року (зі змінами і доповненнями), результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
Таким чином, закон не містить вимоги засвідчення протоколу автоматизованого розподілу судових справ електронним підписом, а натомість в матеріалах провадження наявний протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який складено з дотриманням вищевказаних вимог та підписано головним спеціалістом Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 .
Що стосується інших доводів ОСОБА_5 з приводу ухвалення рішення незаконним складом суду, то вони не ґрунтуються на вимогах закону та виходять за межі обсягу тих повноважень, які має суд апеляційної інстанції під час вирішення питання законності складу суду, який ухвалив оскаржуване рішення.
З приводу зазначених ОСОБА_5 під час апеляційного розгляду обставин, як те, що оскаржуване ним судове рішення має назву - "хвала", то, на переконання колегії суддів, це є очевидною опискою, що в цілому не впливає на зміст прийнятого рішення та може бути виправлено в порядку ст. 379 КПК України.
За наведеного, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак, апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року, якою ОСОБА_5 повернуто його скаргу на дії (бездіяльність) співробітників Національного антикорупційного бюро України, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ___________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3