Справа № 564/2884/24
30 вересня 2024 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Грипіч Л. А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі і від спільного подружнього життя мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач проживає окремо від сім'ї, участі в утриманні дитини не приймає, кошти на дитину дає нерегулярно, дитина проживає разом з нею та знаходиться на повному її утриманні. Зазначила, що відповідач офіційно не працює, однак є працездатною та фізично здоровою людиною, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина. З врахуванням вищевикладеного, просила суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у визначеному розмірі.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 30.07.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов.
03.09.2024 року відповідач ОСОБА_2 подав на адресу суду відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково, а саме в твердій грошовій сумі в розмірі 2563 грн. щомісячно.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
При цьому за змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із положенням ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Згідно приписів ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, згідно ч.2 статті 182 Сімейного Кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, у відповідності до ст.7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2024 року для дiтей вiком до 6 рокiв становить 2563 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що сторони з 09.03.2019 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 09.03.2019 року Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. Від спільного подружнього життя сторони мають одну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 18.09.2019 року Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. В свідоцтві про народження дитини сторони вказані батьками.
Малолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 , окремо від відповідача та перебуває на повному її утриманні.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами не досягнуто згоди, щодо добровільної сплати відповідачем аліментів, в зв'язку з чим виникла необхідність у примусовому їх стягненні.
Як вбачається з поданого відповідачем відзиву на позов, відповідач не заперечує стосовно стягнення з нього аліментів на утримання сина, однак просить визначити їх у твердій грошовій сумі у розмірі 2563 грн. щомісячно, які він спроможний сплачувати. Відповідач зазначив та підтвердив відповідними доказами, що на сьогоднішній день є безробітним, на його утриманні є ще одна неповнолітня дитина від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю і на утримання якої він згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04.03.2020 року сплачує аліменти. Крім того, з травня 2024 року дочка проживає разом з ним та знаходиться на частковому його утриманні.
Поставивши перед судом питання про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 5000 грн., позивачу належало довести передусім наявність у платника відповідного доходу як підставу для задоволення вказаної вимоги, однак позивачем не доведено спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина у визначеному нею розмірі, а саме в сумі 5000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із положенням ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
При визначенні розміру аліментів, керуючись принципом розумності і справедливості, суд враховує інтереси та матеріальне становище дитини, на користь якої стягуються аліменти, матеріальне становище відповідача, а також враховуючи ту обставину, що на даний час мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої дитини необхідно стягувати аліменти в розмірі 2563 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, є об'єктивним з огляду на вказані вимоги закону та обов'язку обох батьків її утримувати, а також матеріальному становищу сторін у справі.
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду з даним позовом від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 278, 279, 430 ЦПК України, ст. ст. 180-184, 191 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 15.04.2019 року, орган, що видав 5621, РНОКПП: НОМЕР_5 ) аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2563 (дві тисячі п'ятсот шістдесят три) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня звернення до суду, а саме з 24 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_2 ), паспорт № НОМЕР_4 , виданий 15.04.2019 року, орган, що видав 5621, РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач:
ОСОБА_2 , (житель АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повне рішення складено
30 вересня 2024 року.
СуддяЛ. А. Грипіч