Справа 556/2403/24
Номер провадження 2/556/619/2024
27.09.2024. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Котик Л.О.,
при секретарі - Соловей Г.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_3 на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Житловий будинок збудований у 1969 році, на відведеній для цього земельній ділянці у відповідності до дозволу органів місцевого самоврядування і набув статусу майна з часу завершення будівництва, оскільки цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов'язкової реєстрації речових прав на житловий будинок.
Також за життя ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори Килюшик А.А., згідно якого житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 заповіла - ОСОБА_4 .
Позивачка не може оформити спадщину за заповітом, оскільки нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 оскільки за спадкодавцем не було зареєстроване право власності на цей будинок.
При цьому позивачу роз'яснено право звернення до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування.
Тому ОСОБА_1 змушена з даним позовом звернутись до суду.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 13.08.2024.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 28.08.2024 у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Належним чином повідомлена відповідачка надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої, серії НОМЕР_1 .
Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, інвентаризаційна справа №1183/24 від 15.07.2024 року, житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , збудований у 1969 році, рахується за Биковою Февронією Харитонівною
Відповідно до заповіту від 30.07.2013, посвідченого державним нотаріусом Володимирецької районної державної нотаріальної контори Килюшик А.А., ОСОБА_3 заповіла свій житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , позивачка до реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 мала прізвище - « ОСОБА_7 ».
А як зазначено в довідках №02-57/192 та №02-57/193 від 20.02.2024, виданих старостою села Озеро виконкому Каноницької сільської ради Вараського району Рівненської області, на час смерті ОСОБА_3 , з нею проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , 1990 року народження, ОСОБА_9 , 2010 року народження, ОСОБА_10 , 2011 року народження, ОСОБА_2 , 1964 року народження.
Окрім того ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77933904 від 08.08.2024.
Оформити спадкові права на житловий будинок через нотаріальну контору позивач не має можливості, оскільки житловий будинок не введений в експлуатацію.
Згідно відповіді на усне звернення №556/01-16 від 08.08.2024, виданої державним нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
А як зазначено в ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини, адже відповідно до ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті.
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
З урахуванням викладеного, житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , наділені ознаками нерухомої речі та майна, як це вбачається зі змісту ст.ст.179,181,185,190 ЦК України, і в силу цього є об'єктом цивільних прав.
Верховний Суд у складі колеги суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 280/4/18 вказав, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Отже, способом захисту прав та інтересів позивача у даному випадку є визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно.
І оскільки позивачці було відмовлено у отриманні свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна - житловий будинок з надвірними будівлями, через відсутність правовстановлюючого документа на це майно за спадкодавцем, тому її право підлягає поновленню у судовому порядку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачка у встановленому порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , до складу якої входять вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями, а тому позовні вимоги слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
А як в ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 177, 178, 346, 328, 1216, 1217, 1223, 1233, 1268, 1297 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 30, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5) розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: Котик Л.О.
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .