Справа 556/1890/24
Номер провадження 2/556/528/2024
27.09.2024 Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді - Котик Л.О.,
при секретарі - Соловей Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Рівненської про визнання права власності на спадкове майно та встановлення фактів, що мають юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Володимирецької селищної ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат - ОСОБА_2 .
Після смерті останнього залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,81 га та 1,82 га, що розташовані на території Любахівської сільської ради Вараського району Рівненської області.
Заповіт відсутній.
На час смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав одиноко в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 прийняла спадщину, оскільки вчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Однак, оформити спадщину позивачка не може, оскільки оригінал державного акту втрачено. А щодо державного акту, серії IV-РВ №022938, то він виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.04.2004, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 13.06.2024. Однак, в Державному земельному кадастрі ділянки рахуються і досі за померлою дружиною спадкодавця - ОСОБА_3 .
На підставі наведеного просить визнати за нею право власності на спадкове майно, оскільки підтвердити свої спадкові права, окрім як в судовому порядку, не може.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 24 червня 2024 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 червня 2024 року відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, в позовній заяві представник позивача просить розглянути справу у їх відсутності, подали заяву про збільшення позовних вимог, а саме просять: встановити, що Державний акт на право приватної власності на землю, серії І-РВ №017358, виданий на ім'я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Належним чином повідомлений представник Володимирецької селищної ради в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявлено, відзив на позовну заяву не подано.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 .
Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,81 га та 1,82 га, що розташовані на території Любахівської сільської ради Вараського району Рівненської області, що підтверджується Державними актами на право приватної власності на землю, серії IV-PB №022938 та 1-РВ №017358.
Позивачка у своїх документах записана як " ОСОБА_4 ", згідно її свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , вона записана " ОСОБА_5 ", так як і спадкодавець.
Однак, вже у свідоцтві про укладення шлюбу позивачки, серії НОМЕР_3 , остання записана " ОСОБА_4 ", без м'якого знаку.
Згідно паспорта позивачки, серії НОМЕР_4 , свідоцтва про укладення шлюбу остання по батькові записана - " ОСОБА_4 ". Однак у свідоцтві про смерть, серії НОМЕР_1 , брат позивачки записаний - ОСОБА_2 .
Факт родинних відносин між спадкодавцем та позивачем підтверджується: свідоцтвом про народження спадкодавця, серії НОМЕР_5 , де його батьками записані - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; свідоцтвом про укладення шлюбу позивачки, серії НОМЕР_6 , де її дівоче прізвище записано - " ОСОБА_8 "; свідоцтвом про народження позивачки, серії НОМЕР_2 , де її батьками записані - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Також факт родинних відносин між позивачкою та спадкодавцем підтверджується тим, що всі документи знаходяться у ОСОБА_1 на руках, у її свідоцтві про народження та у свідоцтві про смерть та народження спадкодавця по-батькові записані однаково - "позивачка - ОСОБА_5 , спадкодавець - ОСОБА_9 " .
Помилка у написанні по батькові була допущена при видачі державного акту, серії НОМЕР_7 , де він зазначений як " ОСОБА_10 ".
Внести виправлення в державний акт або ж замінити його новим бланком органом, який його видав, не має можливості у зв'язку із змінами в законодавстві.
Так, пунктом 4.1. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 р. № 325, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускалося. У разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) міг звернутися до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта.
На даний час нормативно-правові акти, що регулювали порядок видачі та заповнення державних актів втратили чинність, оскільки відповідно до п.п.9, 10 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки здійснюється до 1 січня 2013 року. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
Той факт, що даний державний акт на право власності на земельну ділянку належить спадкодавцю, стверджується, зокрема, тим, що в державному акті та в свідоцтві про смерть збігаються прізвище особи та її ім'я, її місце проживання: с.Любахи Володимирецького (зараз - Вараського) району.
На час смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований одиноко в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Володимирецької селищної ради від 05.12.2023 року №671.
Позивачка прийняла спадщину, оскільки вчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом з Спадкового реєстру №76986174 від 16.05.2024 та довідкою про коло спадкоємців Володимирецької державної нотаріальної контори від 13.06.2024 року №788/01-16..
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 13.06.2024 року, Державний акт на право приватної власності на землю, серії IV-РВ №022938, виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.04.2004. Однак, в Державному земельному кадастрі ділянки рахуються і досі за померлою дружиною спадкодавця ОСОБА_3 .
Відповідно постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину №781/01-16 від 13 червня 2024 року, виданої державним нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,81 га та 1,82 га, що розташовані на території Любахівської сільської ради Вараського району Рівненської області, так як остання не надала документи, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, оскільки оригінал державного акта втрачено. На підставі вищевикладеного, останній рекомендовано для реалізації своїх спадкових прав, звернутись до суду з позовом про визнання права власності на вказану земельну ділянку.
Відповідно до п.3.3 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалених рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України 29.01.2009 року, під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів, тощо. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути, зокрема : довідка житлово - експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі).
Згідно п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на рухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
А як зазначено в ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статтею 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки па підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 14 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.(ст.392 ЦК України)
Статті 1216, 1297 Цивільного кодексу України, визначають право та обов'язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з позовом про визнання за ним, як спадкоємцем за заповітом, права власності на спадщину після смерті матері.
Отже, способом захисту прав та інтересів позивача, у даному випадку, є визнання за ним права власності на спірне майно.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за життя ОСОБА_2 набув право власності на земельні ділянки, яке підтверджувалось відповідним сертифікатом, який в подальшому на підставі розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації від 08 грудня 2003 року №421 був замінений Державними актами. Після його смерті спадщину прийняла ОСОБА_1 , зв'язку з чим її позов підлягає задоволенню.
Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивач не ставить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 177, 178, 346, 328, 1216, 1217, 1223, 1233, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст. 524, 548, 549 ЦК України 1963 року, ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 30, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Рівненської про визнання права власності на спадкове майно, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити, що Державний акт на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_7 , виданий на ім'я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , право власності на земельні ділянки, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 1,81 га, які розташовані на території Любахівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, які належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-РВ №017358, в порядку спадкування за законом, після його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , право власності на земельні ділянки, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 1,82 га, які розташовані на території Любахівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, які належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-РВ №022938, в порядку спадкування за законом після його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5 розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Котик Л.О.
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: штат Вашингтон, м. Еверет, США, РНОКПП: НОМЕР_8 ;
Відповідач - Володимирецька селищна рада Рівненської області, адреса місцезнаходження: селище Володимирець, вул. Соборна, 39, Вараський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04388113.