Справа № 555/2215/24
Номер провадження 1-кп/555/244/24
23 вересня 2024 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Маринин, Березнівського району, Рівненської області області, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, неодруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, непрацездатних осіб та осіб похилого віку на утриманні не має, не депутат, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України
ОСОБА_3 , відповідно до судового наказу Корецького районного суду Рівненської області від 20.03.2023 року зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 16.03.2023, і до досягнення дитиною повноліття. Однак, ОСОБА_3 в період часу з 16 березня 2023 року по серпень 2024 року грошові кошти на утримання дитини не сплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 54 302,5 грн. Зокрема, ОСОБА_3 , будучи обізнаним про обов'язок покладений на нього судовим наказом Корецького районного суду Рівненської області від 20.03.2023 року протягом 2023 - 2024 років самостійно роботу не шукав, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров'я до Березнівського відділу ДВС Західного міжрегіонального Міністерства юстиції не надав. Крім того маючи змогу до Березнівської районної філії Рівненського обласного центру зайнятості як особа, що шукає роботу не звертався, на даний час офіційно не працевлаштований, жодної добровільної матеріальної допомоги своїй неповнолітній дитині у вказаний період не надавав, продуктами харчування та одягом дитину не забезпечував, подарунки не дарував, з дитиною не спілкувався, тим самим, самоусунувся від її виховання, чим свідомо вчиняв дії спрямовані на умисне злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, що виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 164 Кримінального кодексу України.
Із заяви ОСОБА_3 , від 19 вересня 2024 року вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності. Крім того, ОСОБА_3 , ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження в частині розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів в судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини. Заява підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 .
Із заяви ОСОБА_4 від 19 вересня 2024 року вбачається, що вона не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності. Крім того, ОСОБА_4 ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження в частині розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів в судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що це діяння містить склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 винен у його вчиненні і він підлягає покарання за вчинений кримінальний проступок.
Згідно з ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12КК України є кримінальним проступком.
Обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття .
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді громадських робіт на строк сто двадцять годин, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень..
Цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 381-382, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк сто двадцять годин.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду області через Березнівський районний суду Рівненської області з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1