Дата документу 30.09.2024Справа № 554/10606/24
Провадження № 2-о/554/393/2024
30.09.2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.
за участю секретаря судового засідання - Литвин А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису
До суду із вказаною заявою звернувся ОСОБА_1 .
Заявник просив суд : видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців із заборонами щодо:
перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
наближення ближче ніж на 100 м до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
??наближення ближче ніж на 100 м до місця перебування ОСОБА_1 та переслідування його.
??особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 ,
переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним;
??ведення листування, телефонних переговорів із ОСОБА_1 або контактування з ним через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб;
??обмеження спілкування з постраждалим ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви вказано, що ОСОБА_1 , постійно потерпає від насильства з боку свого відчима - ОСОБА_2 , він постійно чинить стосовно психологічне та фізичне насильство. ОСОБА_2 , періодично вживає алкоголь, вчиняє сварки, вчиняє психологічне насильство стосовно заявника. Конфлікти, які виникають, супроводжуються словесними образами, погрозами та вживанням ненормативної лексики з боку кривдника, фізичним насильством, кривдник штовхав заявника та душив перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння. Заявник зазнає постійного психологічного та фізичного тиску з боку ОСОБА_2 , що полягає у погрозах, словесних образах, нецензурному висловлюванні на адресу заявника, що принижують його честь та гідність. Доведений до відчаю постійними образами, ОСОБА_1 звертався до Полтавського відцілу поліції, працівниками якого був виданий терміновий заборонний припис та змушений був звернутися до мобільної бригади психологічної допомоги.
Заявник у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 до суду не з'явився, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв, що, в силу ч. 1 ст. 3505 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи про продовження дії обмежувального припису.
Суд, дослідивши матеріали заяви про видачу обмежувального припису, заслухавши пояснення заявника та її представника у судовому засіданні, дійшов висновку про задоволення заяви в повному обсязі з огляду на наступне.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно із ч.1 ст.1 Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з п.7 ч.1 ст.1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Закон визначає, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Частинами 2, 3, 4ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству'визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні (ст.350-6 ЦПК України). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Згідно із ч.1 ст.350-7 ЦПК України, за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд зазначає, що обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
За таких обставин, виходячи з встановлених фактичних обставин справи, пояснень заявника суд наголошує про наявність високого рівня небезпеки продовження вчинення домашнього насильства щодо заявника, тому обмежувальний припис є необхідним та виправданим для запобігання більш тяжким наслідкам та невідкладного захисту заявника, з огляду на що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, суд відносить на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265, 293-294, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців із заборонами щодо:
-перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
наближення ближче ніж на 100 м до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-??наближення ближче ніж на 100 м до місця перебування ОСОБА_1 та переслідування його.
-??особисто і через третіх осіб розшукування ОСОБА_1 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 ,
-переслідування його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним;
-??ведення листування, телефонних переговорів із ОСОБА_1 або контактування з ним через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб;
-??спілкування з постраждалим ОСОБА_1 .
Вищевказані зборони встановити терміном на шість місяців з дня ухвалення вказаного рішення суду до 30.03.2025 року включно.
Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копію рішення суду надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Суддя М.О. Материнко