Дата документу 25.09.2024Справа № 643/17219/21
Провадження № 2/554/622/2024
25 вересня 2024 року Октябрський районний суд м.Полтави
в складі головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря Єсліковської О.А.,
за участю учасників справи:
представник позивача - адвокат Пожидаєв В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним трудових обов'язків; треті особи: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 ,-
У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Комунального підприємства «Харківводоканал» про відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним трудових обов'язків, в якому позивач просить стягнути з КП «Харківводоканал» на свою користь в якості відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним трудових обов'язків 130 754, 56 грн.; ???а також усі документально підтверджені судові витрати, що становлять: 3088, 98 грн. - витрати на проведення автотоварознавчого дослідження, 20 000 грн. - витрати на правову допомогу, 1 307,54 грн. витрат на оплату судового збору.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12.05.2021 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ГАЗ - 3307, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Тюрінській, буд. 54 в м. Харкові, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду та повертав ліворуч, за кермом якого був ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху України, згідно з якими: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також п. 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 09.06.2021 року по справі №643/8999/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Під час розгляду зазначеної адміністративної справи стало відомо, що ОСОБА_2 з 2006 року працює водієм на Комунальному підприємстві «Харківводоканал». 12.05.2021 року (у день ДТП) згідно зі шляховим листом він відпрацював день в Холодногірському районі, після чого направився до гаражу, який знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний 28-А. Керуючи транспортним засобом ГАЗ - 3307, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Тюрінський в м.Харкові 12.05.2021 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, він здійснював маневр обгону екскаватора, коли побачив транспортний засіб, який здійснював маневр повороту наліво, він не встиг зупинити керований ним транспортний засіб, внаслідок чого здійснив наїзд на ліву задню частину вказаного автомобіля.
Оскільки автомобіль Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , зазнав значні механічні пошкодження у згаданому ДТП, позивач був змушений звернутися до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України для встановлення спричинених йому матеріальних збитків за допомогою автотоварознавчої експертизи.
У відповідь на своє звернення позивач отримав висновок експерта, згідно якого вартість матеріальних збитків, завданих йому, як власнику Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті ДТП, яке сталося 12.05.2021 року, складає 260754, 56 грн. Таким чином, 12.05.2021 року, під час виконання своїх трудових обов'язків ОСОБА_2 завдав позивачу матеріальних збитків у сумі 260 754, 56 грн.
Відповідно до відкритих даних, які розміщені на офіційному сайті МТСБУ, автомобіль ГАЗ- 3307, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 в момент спричинення ДТП, станом на 12 травня 2021 року застрахований у ПрАТ «УПСК».
Враховуючи викладене, ПрАТ «УПСК», як страхувальник цивільно-правової відповідальності автомобіля ГАЗ - 3307, д.н.з. НОМЕР_1 вже виплатив ОСОБА_1 130 000 грн.
Вважає, що решту завданих йому збитків повинно відшкодувати КП «Харківводоканал», як роботодавець винуватця ДТП, яке сталося під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Отже, враховуючи вищезазначені положення, а також те, що ОСОБА_2 є працівником КП «Харківводоканал» і саме під час виконання своїх трудових обов'язків, через порушення Правил дорожнього руху завдав позивачу майнових збитків унаслідок ДТП, наполягає, що саме роботодавець - КП «Харківводоканал» зобов?язаний компенсувати ОСОБА_1 решту збитків, які не покриває страховий поліс, тобто - 130 754, 56 грн.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08.11.2021 року представник відповідача КП «Харківводоканал» подав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що матеріали справи не містять договору на проведення оцінки майна, укладеного між позивачем та експертом. Тобто, підстави для проведення оцінки майна відсутні. Крім того, позивачем не надано доказів, яку саме суму страхового відшкодування він отримав від ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», як страхувальника цивільно-правової відповідальності, а отже неможливо встановити чи правомірно позивач просить стягнути з КП «Харківводоканал» саме такий розмір відшкодування.
Наданий до суду Висновок не містить інформації про методи оцінки та про недоцільність застосування певного методу оцінки, що ставить під сумнів його результати. Крім того, є неправильним визначення ринкової вартості КТЗ. У звіті вказаний процент складає 0,00% з незрозумілих підстав, так як вказані фактори чи їх відсутність у Висновку експерта не викладені. Висновок експерта є необґрунтованим, при тому, що до участі в обстеженні КТЗ представники відповідача не залучались.
Розрахунок значення коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ, який виконав суб'єкт оціночної діяльності не відповідає Методиці. Так, у Висновку взята ціна нового автомобіля, а згідно з п.7.36 Методики необхідно брати ціну нової складової частини КТЗ. Матеріали Звіту не містять інформацію про країну виробника КТЗ який оцінюється. Водночас перерахунок ціни нового КТЗ за курсом НБУ взято станом на 12.05.2021 року, але дата оцінки становить 23.06.2021 року. Зазначає, що курс валют станом на 12.05.2021 року був вищим, ніж курс на 23.06.2021 року.
Таким чином, позивачем не доведено розмір матеріальної шкоди, який є одним із обов'язкових складників настання матеріальної відповідальності (а.с.54-58).
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16.02.2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківодоканал» про відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним трудових обов'язків, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 - зупинено у зв'язку з призначенням судової автотоварознавчої експертизи.
Згідно розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі визначено суддю Чуванову А.М.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 01.05.2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним трудових обов'язків; треті особи: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 ,- прийнято судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.03.2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 12.04.2024 року за клопотанням представника відповідача призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 12.08.2024 року поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 03.09.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача КП «Харківводоканал» від 28.08.2024 року про направлення справи до Московського районного суду м. Харкова за підсудністю - відмовлено.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пожидаєв В.О. позов підтримав, просив вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві.
Представник відповідача Комунального підприємства «Харківводоканал» до суду повторно не з'явився, про день та час розгляду справи позивач повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» у судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи третя особа повідомлена належним чином.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно норми ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, у відповідності до вимог ст.223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12.05.2021 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ГАЗ - 3307, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Тюрінській, буд. 54 в м. Харкові, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду та повертав ліворуч, за кермом якого був ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п.п.12.1., 13.1 Правил дорожнього руху України, та чим завдано матеріальних збитків.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 09.06.2021 року по справі №643/8999/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (а.с. 7- постанова).
Згідно висновку експерта №12366, складеного 23.06.2021 року на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті ДТП (12.05.2021 року) складає 260 754,56 грн. (а.с.13-17).
Відповідно до полісу №АР9054484. автомобіль ГАЗ-3307, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 в момент спричинення ДТП, станом на 12 травня 2021 року застрахований у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (а.с.9 - поліс).
Згідно Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 9 липня 2010 року № 566 (зі змінами від 9 квітня 2019 року № 538) «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України постановила: 1. Установити розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням, за шкоду, заподіяну майну потерпілих - 130 000 грн.
Згідно матеріалів позову, ПрАТ «УПСК», як страхувальник цивільно-правової відповідальності автомобіля ГАЗ - 3307, д.н.3. НОМЕР_1 , виплатив ОСОБА_1 130 000 грн. (а.с.80).
Позивач вважає, що оскільки ОСОБА_2 є працівником КП «Харківводоканал» і саме під час виконання своїх трудових обов'язків, через порушення Правил дорожнього руху завдав йому майнових збитків унаслідок ДТП, саме роботодавець - КП «Харківводоканал» зобов'язаний компенсувати ОСОБА_1 решту збитків, які не покриває страховий поліс, тобто - 130 754, 56 грн.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 року по справі №234/16272/15-ц, зроблено висновок про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину ОСОБА_2 , а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 (а.с. 8).
У ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Тлумачення ч. 1 ст. 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі №206/1234/19.
Крім того, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц та Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021 справа №177/472/16 зроблено висновок, що аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Згідно матеріалів адміністративної справи №643/8999/21 (постанова Московського районного суду м. Харкова від 09.06.2021 року), вбачається, що ОСОБА_2 з 2006 року працює водієм на Комунальному підприємстві «Харківводоканал». Дана обставина не заперечується стороною відповідача.
Отже, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є саме Комунальне підприємство «Харківводоканал», яке на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право; договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до висновку експерта №12366, складеного 23.06.2021 року на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті ДТП (12.05.2021 року) складає 260 754,56 грн.
Надаючи оцінку доводам Комунального підприємства «Харківводоканал» щодо належності Висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30.10.2019 у справі № 753/19288/14-ц, зазначено, що системний аналіз положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
Таким чином, висновок транспортно-товарознавчого дослідження №12366 від 23.06.2021 року, який виконано відповідно до діючих нормативно-правових актів, є належним та допустимим доказом, що визначає розмір матеріальної шкоди.
Крім того, за клопотаннями Комунального підприємства «Харківводоканал» судами двічі призначалися по справі судові автотоварознавчі експертизи (16.02.2022 року - Московським районним судом м.Харкова та 12.04.2024 року - Октябрським районним судом м.Полтави), однак у жодному випадку сторона відповідача не виконала клопотання експерта, зокрема не сплатила вартість експертиз.
Згідно ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Отже, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 130 754,56 грн., яку було завдано в результаті ДТП, що відбулася за участю водія підприємства ОСОБА_2 .
Таким чином, зважаючи на вище викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, оскільки позовні вимоги до Комунального підприємства «Харківводоканал» задовольняються у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору 1 307,54 грн. підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відшкодування витрат за проведення експертизи (дослідження) не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу (дослідження), проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта (спеціаліста) як доказ.
Аналогічний висновок викладений у постанові ВП ВС від 22.11.2023 року у справі №712/4126/22.
Таким чином, суд, враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати у розмірі 3088,98 грн. на оплату послуг за отримання автотоварознавчого дослідження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.22,1166, 1172, 1187 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним трудових обов'язків; треті особи: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 ,- задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківводоканал», місцезнаходження: 61013, м.Харків, вул. Шевченка,2, код ЄДРПОУ: 03361715, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , в якості відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним трудових обов'язків 130 754,56 грн., 3 088,98 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 1 307,54 грн. витрат на оплату судового збору.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;
відповідач - Комунальне підприємство «Харківводоканал», місцезнаходження: 61013, м.Харків, вул. Шевченка,2, код ЄДРПОУ:03361715;
третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ: 20602681;
третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 30.09.2024 року.
Суддя А.М.Чуванова