Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/6630/24
Провадження №2-о/552/407/24
30.09.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
присяжних - Момот А.О., Стегній О.Я.,
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їх представники:
заявник - представник Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» - лікар 2-А відділення ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
представник заінтересованої особи - адвокат Шеховцова Ольга Ігорівна,
прокурор - Сазонова Олена Володимирівна,
розглянувши цивільну справу за заявою лікаря 2-А відділення Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» Максименка Олега Сергійовича про госпіталізацію в примусовому порядку ОСОБА_2 , -
Лікар 2-А відділення Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» Максименко Олег Сергійович, який у встановленому законом порядку уповноважений представляти інтереси Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», звернувся до суду із заявою про госпіталізацію хворого ОСОБА_2 до психіатричного стаціонару в примусовому порядку.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поступив на стаціонарне лікування у дану лікарню за направленням лікаря-психіатра екстреної медичної допомоги ОСОБА_3 26 вересня 2024 року о 09 год. 00 хв. з діагнозом: «Шизофренія, параноїдна форма, загострення». ОСОБА_2 хворіє на тяжкий психічний розлад, внаслідок якого він вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючого та для нього. Від добровільної госпіталізації та лікування хворий відмовляється.
Тому лікар просив суд винести рішення про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного стаціонару.
В судовому засіданні представник КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» Максименко О.С. заяву підтримав. Пояснив, що ОСОБА_2 поступив на лікування в Обласний заклад з надання психіатричної допомоги 26 вересня 2024 року. Його лікування можливе лише в умовах стаціонару, оскільки він хворіє на тяжкий психічний розлад, внаслідок якого вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих, але добровільно лікуватися відмовляється. Тому лікар просив заяву задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснив, що не згоден з висновком лікарів про необхідність його госпіталізації. В судових дебатах свою думку змінив та повідомив, що згоден підписати необхідні документу.
Представник заінтересованої особи, адвокат Шеховцова О.І. проти задоволення заяви не заперечувала, посилаючись на відповідність госпіталізації інтересам ОСОБА_2 .
Прокурор Сазонова О.В. в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечувала. З огляду на надані докази, висновок комісії лікарів-психіатрів просила заяву задовольнити.
Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши докази у справі, приходить до висновку про те, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поступив на стаціонарне лікування до Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» 26 вересня 2024 року о 09 год. 00 хв. за направленням лікаря-психіатра екстреної медичної допомоги ОСОБА_3 з діагнозом: «Шизофренія, параноїдна форма, загострення».
Як вбачається з даних заяви, що психічний стан пацієнта погіршився в грудні 2017 року, після того як протягом трьох місяців він доглядав за тяжко хворою бабусею (онкозахворювання). В аптеці купував для неї трамадол та інші наркотичні засоби, призначені лікарем. Зі слів матері, наркотичних речовин не вживав. Почав висловлювати маячні ідеї переслідування, вважав, що за ним «стежать співробітники СБУ і поліції через придбання наркотиків». Вважав, що сусіди «агенти СБУ» і що у квартирі є підслуховуючі пристрої - «жучки».
Неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в даному закладі, востаннє з 21 серпня 2024 року по 16 вересня 2024 року.
Як вбачається з заяви матері пацієнта ОСОБА_4 , після виписки зі стаціонару 16.09.2024 відмовився від лікування, його стан погіршився. Вважав себе « ОСОБА_5 », постійно ображав її. Останнім часом став агресивним, погрожував матері та молодшому брату розправою, погрожував зарізати їх, брав ножа. Вдарив матір по голові, внаслідок чого у неї виникла гематому на лівій скроні.
Враховуючи наявність тяжкого психічного розладу, внаслідок чого він виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих та самого пацієнта (агресивна поведінка по відношенню до матері, відмова від їжі), відмову від добровільного лікування, на підставі ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» ОСОБА_2 госпіталізований в психіатричний стаціонар в порядку примусової госпіталізації.
На приймальному відділенні усвідомленої згоди не надав, тому госпіталізований у порядку примусової госпіталізації.
На підставі ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» 26 вересня 2024 року о 10 год. 00 хв. був оглянутий комісією лікарів-психіатрів Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради». Встановлено діагноз: «Шизофренія, параноїдна форма, галюцинаторно- параноїдний синдром».
Зважаючи на наявність у ОСОБА_2 тяжкого психічного розладу, відмову від добровільного лікування, внаслідок чого він виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих та самого пацієнта (агресивна поведінка по відношенню до матері та брата, відмова від їжі), комісією зроблений висновок про необхідність примусової госпіталізації ОСОБА_2 до психіатричного стаціонару.
Добровільної згоди на госпіталізацію ОСОБА_2 не надав.
Згідно ст. 14 Закону України “Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
ОСОБА_2 хворіє на тяжкий психічний розлад, внаслідок якого виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих та для нього (агресивна поведінка по відношенню до матері та брата, відмова від їжі).
Зазначене підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
даними супровідного листка та талону супровідного листка № НОМЕР_1 , виданого лікарем екстреної медичної допомоги ОСОБА_6 ;
заявою матері пацієнта - ОСОБА_4 ;
даними висновку комісії лікарів-психіатрів від 26 вересня 2024 року, згідно якого ОСОБА_2 встановлено діагноз: «Шизофренія, параноїдна форма, галюцинаторно- параноїдний синдром». Зважаючи на наявність у ОСОБА_2 тяжкого психічного розладу, відмову від добровільного лікування, внаслідок чого він виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих та для нього (агресивна поведінка по відношенню до матері та брата, відмова від їжі), комісією зроблений висновок про необхідність примусової госпіталізації ОСОБА_2 до психіатричного стаціонару.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , який хворіє на тяжкий психічний розлад, внаслідок своєї хвороби виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих та для нього, що згідно вимог ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» є підставою для його примусової госпіталізації до психіатричного стаціонару.
Зважаючи на наявність у хворого тяжкого психічного розладу, внаслідок чого він вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих та для нього (агресивна поведінка по відношенню до матері та брата, відмова від їжі), відсутність його усвідомленої згоди на госпіталізацію, оскільки за медичним призначенням лікування хворого можливо лише в умовах психіатричного стаціонару, суд приходить до висновку, що заява лікаря-психіатра підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Тому дане рішення необхідно допустити до негайного виконання.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.342 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , госпіталізувати в примусовому порядку до психіатричного стаціонару Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
заявник - Комунальне підприємство «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», адреса: м.Полтава, вул. Медична, 1,
заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено,
прокурор - ОСОБА_7 , адреса: м. Полтава, вул. В.Козака, 1.
Повне судове рішення виготовлено 30 вересня 2024 року.
Головуючий О.А. Самсонова
присяжні А.О. Момот
О.Я. Стегній