справа № 361/7647/24
провадження № 1-кп/361/1087/24
30.09.2024
30 вересня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130000752 від 18 березня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту та угоди про визнання винуватості 03 березня 2024 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , під час розпиття алкогольних напоїв, отримав від невстановленої слідством особи один запал дистанційної дії УЗРГМ-2 та один корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, а також один корпус ручної осколкової гранати типу РГН 254-139-87 та один підривач до ручних гранат типу УДЗ ИЦ-23-87, які знаходились у чорній спортивній сумці, цим самим незаконно придбав вибухові речовини та вибухові пристрої.
Після цього, 03 березня 2024 року приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 переніс зазначені вибухові речовини та вибухові пристрої, які знаходились в чорній спортивній сумці, до під'їзду свого будинку за адресою: АДРЕСА_2 , цим самим почав виконувати незаконне носіння цих вибухових пристроїв та вибухових речовин, та в подальшому сховав їх у підвалі свого будинку, цим самим почав незаконно зберігати ці предмети.
У подальшому 04 березня 2024 року приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_4 вирішив перемістити зазначені речі, які знаходились у підвалі в чорній сумці, один запал дистанційної дії УЗРГМ-2 та один корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, а також один корпус ручної осколкової гранати типу РГН 254-139-87 та один підривач до ручних гранат типу УДЗ ИЦ-23-87, за межі міста Бровари, та сховав їх в лісовій місцевості, точної адреси не встановлено, цим самим незаконно переніс та почав зберігати вибухові речовини та вибухові пристрої.
Через деякий проміжок часу, але не пізніше 29 березня 2024 року ОСОБА_4 під час розпивання алкогольних напоїв з ОСОБА_6 вихвалявся останньому, що він має дві гранати разом із запалами та готовий їх продати, на що останній погодився.
У подальшому 30 березня 2024 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_4 відправився в місце, де він зберігає вибухові речовини та вибухові пристрої, забрав із чорної сумки та помістив собі до кишені один запал дистанційної дії УЗРГМ-2 та один корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та відправився на місце зустрічі, цим самим почав незаконне носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв.
Того ж дня, а саме 30 березня 2024 року близько 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 всупереч п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, незаконно продав ОСОБА_6 один запал дистанційної дії УЗРГМ-2 та один корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 за 2 тис. грн, чим незаконно збув вибухові речовини та вибухові пристрої.
Крім того, 29 квітня 2024 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 під час вживання алкогольних напоїв у невстановленому місці запропонував ОСОБА_7 придбати в нього один корпус ручної осколкової гранати типу РГН 254-139-87 та один підривач до ручних гранат типу УДЗ ИЦ-23-87, на що остання погодилась та домовилась про зустріч із ОСОБА_4 на 30 квітня 2024 року.
Після чого 29 квітня 2024 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 відправився в місце, де він зберігає вибухові речовини та вибухові пристрої, забрав чорну сумку, в якій знаходились один корпус ручної осколкової гранати типу РГН 254-139-87 та один підривач до ручних гранат типу УДЗ ИЦ-23-87, та переніс до під'їзду свого будинку за адресою: АДРЕСА_2 , цим самим почав виконувати незаконне носіння цих вибухових пристроїв та вибухових речовин, та в подальшому сховав чорну сумку в підвалі свого будинку, цим самим почав незаконно зберігати ці предмети.
30 квітня 2024 року близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_4 відправився в місце, де він зберігає вибухові речовини та вибухові пристрої, забрав із чорної сумки та помістив до кишені один корпус ручної осколкової гранати типу РГН 254-139-87 та один підривач до ручних гранат типу УДЗ ИЦ-23-87 та відправився на місце зустрічі, цим самим почав незаконне носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв.
Після чого того ж дня, 30 квтіня 2024 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , всупереч п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, незаконно продав ОСОБА_7 один корпус ручної осколкової гранати типу РГН 254-139-87 та один підривач до ручних гранат типу УДЗ ИЦ-23-87 за 2 300,00 грн, чим незаконно збув вибухові речовини та вибухові пристрої.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуту вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
01 серпня 2024 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 , з якої вбачається таке.
Угода про визнання винуватості укладена 31 липня 2024 року в місті Бровари під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130000752 від 18 березня 2024 року.
Сторонами цієї угоди є:
прокурор - прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024111130000752 від 18 березня 2024 року;
підозрюваний у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Угода про визнання винуватості укладена між сторонами за участю захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 .
Угода про визнання винуватості містить: формулювання підозри (обвинувачення) та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що наведено вище за текстом мотивувальної частини цього вироку; істотні для цього кримінального провадження обставини; беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення; узгоджене покарання та згода підозрюваного (обвинуваченого) на його призначення.
Так, згідно з угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для цього кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України, підозрюваний ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні цього злочину.
Також сторонами угоди визначено узгоджене покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, яке останній повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення.
Угода про визнання винуватості скріплена підписами сторін (прокурора і підозрюваного), а також підписана захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 ознайомлений зі своїми правами, усвідомлює формулювання і характер обвинувачення, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, у тому числі наслідки її невиконання і наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд.
За умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, узгодив з прокурором вид та розмір остаточного покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування та надав згоду на його призначення судом.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставин.
Захисник у підготовчому судовому засіданні просив цю угоду затвердити.
Суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між сторонами добровільно, тобто без застосування примусу, погроз, насильства, та не є наслідком обіцянок, дій або інших обставин, ніж ті, які нею передбачені.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
При цьому суд враховує обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також вчинення злочину з використанням умов воєнного стану як обставину, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 .
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому встановив, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення щодо якого визнає себе винним, вид та розмір покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
З огляду на викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Запобіжний захід ОСОБА_4 судом не обирався.
Керуючись положеннями статей 100, 124, 314, 373, 374, 468 - 469, 472 - 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 липня 2024 року, укладену між прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024111130000752 від 18 березня 2024 року, та підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_4 , укладену за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Процесуальні витрати у розмірі 4 543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) гривні 68 копійок (висновок експерта № СЕ-19/111-24/21347-ВТХ від 24 квітня 2024 року) стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1