Справа № 361/8599/24
Провадження № 1-кп/361/1117/24
30.09.2024 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130001854 від 27.07.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пятихатка, Красногвардійського району, АРК Крим, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ТОВ «Київтранслогістик», на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, інваліда 3 групи, не депутата, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ОСОБА_4 26 липня 2024 року, приблизно у період часу з 20 год. 20 хв. по 21 год 03 хв. за адресою: Київська область, Броварський район, А/Д Київ-Чернігів, 37 км., біля складів «Рабен» та ПрАТ «Комбінат Тепличний», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою не складання адміністративних матеріалів відносно нього для уникнення адміністративної відповідальності та залишення місця без будь-яких правових наслідків для себе, висловлював пропозиції про надання неправомірної вигоди інспектору відділу реагування патрульної поліції Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 та поліцейському відділу реагування патрульної поліції Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 . З метою реалізації зазначених вище дій, спрямованих на виконання пропозиції та фактично надання службовій особі неправомірної вигоди, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою вирішення питання щодо уникнення адміністративної відповідальності, не звертаючи увагу на попередження інспектора ВРПП Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та поліцейського ВРПП Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовим особам, 26 липня 2024 року близько 21 год. 04 хв. перебуваючи на задньому пасажирському сидінні службового автомобіля марки «Chery Tiggo», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 » на синьому фоні, який знаходився за адресою: Київська область, Броварський район, А/Д Київ-Чернігів, 37 км., біля складів «Рабен» та ПрАТ «Комбінат Тепличний», надав неправомірну вигоду інспектору відділу реагування патрульної поліції Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 та поліцейському відділу реагування патрульної поліції Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 у вигляді грошових коштів у сумі 200 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 26.07.2024 еквівалентно 8 239 гривень 32 копійки), поклавши їх на підлокітник вказаного службового автомобіля.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні пропозиції надати службовій особі неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища визнав повністю і детально розповів суду обставини вчинення ним вказаного кримінального правопорушення. Обвинувачений надав показання, що 26 липня 2024 року він з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері дорожнього руху висловив пропозицію поліцейським та надав неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 200 доларів США, за нескладання адміністративного протоколу на нього. Підтвердив номінали грошових коштів, які передав поліцейським та визнав, що перебував у стані алкогольного сп'яніння.
З наведеного суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 , які полягали у пропозиції надати службовій особі неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, за ч. 1 ст. 369 КК України.
Суд враховує, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження. Водночас судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Роз'яснивши учасникам провадження положення цієї норми КПК України, зокрема, про те, що вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статей 65 КК України, суд при виборі покарання зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України є нетяжким злочином відповідно до ст. 12 КК Ураїни.
Водночас суд бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судимий, офіційно працевлаштований, одружений, є інвалідом третьої групи, у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Суд під час призначення покарання також враховує, що обвинувачений сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи, як пом'якшуючі покарання обставини. Суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню кримінального правопорушення.
Проте, суд також бере до уваги, що обтяжуючою покарання обставиною є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведені обставини суд погоджується з думкою прокурора про можливість призначення покарання у виді штрафу. Відтак, з огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що до обвинуваченого слід застосувати покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке покарання буде достатнє для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України та
ст. 96-1 КК України.
Згідно з п. п.2 ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
У судовому засіданні прокурор клопотав про застосування спецконфіскації речових доказів у матеріалах кримінального провадження. Судом встановлено, що 2 купюри номіналом 100 доларів, серії: КВ 39576300 Р, КН 18349451 А визнані речовими доказами згідно з постановою старшого слідчого від 27.07.2024 у цьому кримінальному проваджені. Надалі, ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2024 року на ці кошти був накладений арешт.
Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що ОСОБА_4 умисно вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 369 КК України за який передбачено основне покарання у виді штрафу від однієї тисячи до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і те що кошти - 2 купюри номіналом 100 доларів, серії: КВ 39576300 Р, КН 18349451 А є знаряддям вчинення цього кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, про застосування спецконфіскації вказаних грошей в дохід держави.
Вирішуючи питання про скасування арешту майна суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Отже, слід скасувати арешт на майно ОСОБА_4 , накладений згідно з ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2024 року, а саме, на 2 купюри номіналом 100 доларів, серії: КВ 39576300 Р, КН 18349451 А, в сумі 200 доларів США для застосування спецконфіскації цих грошй в дохід держави.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Цивільний позов у справі не заявлявся. Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Скасувати арешт на майно, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2024 року, а саме, на 2 купюри номіналом 100 доларів, серії: КВ 39576300 Р, КН 18349451 А, в сумі 200 доларів США.
Застосувати спецконфіскацію щодо речових доказів-грошових коштів у сумі 200 доларів США, 2 купюри номіналом 100 доларів, серії: КВ 39576300 Р, КН 18349451 А, переданих до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Київській області та конфіскувати вказані кошти в дохід держави, відповідно до ст.96-1 КК України, п.2 ч.9 ст.100 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1