Справа № 357/11520/24
3/357/5313/24
24.09.2024 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Біцеркіського РУП ГУ НП Киїській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого різноробочим на ТОВ «Медкас», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи немає, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.07.2024 о 20:00 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме сварку із сестрою ОСОБА_2 , під час якої висловлювався до неї нецензурною лайкою, вчинив бійку. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 101081 від 26.07.2024 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , так з 21.07.2024 по 24.07.2024 залишив всіх дітей без нагляду, вживав спиртні напої, за дітьми не доглядав, чим порушив вимоги ст. 150 СК України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 101082 від 26.07.2024 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постановою суду від 24.09.2024 справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 1 ст. 184 КУпАП стосовно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення, причини своєї неявки суд не повідомив.
Зважаючи на те, що від ОСОБА_6 . заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за чинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Наразі, положення ст. 155 вказаного Кодексу визначають, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини і ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 1 ст. 184 КУпАП повністю підтверджується змістом протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД № 101081 від 26.07.2024 та серіх ВАД № 101082 від 26.07.2024;
письмовою заявою ОСОБА_2 від 26.07.2024, відповідно до якої вона просить притягнути до адміністративної відповідальності її брата ОСОБА_1 та її дружину ОСОБА_7 , які 23.07.2024 близько 20:00 год прибуваючи за місцем нашого спільного проживання та знаходячись у п'яному вигляді вчинили зі нею сварку, під час якої висловлювались на її адресу нецензурною лайкою, та вчинили бійку у ході якої нанесли їй тілесні ушкодження, з приводу яких СМЕ проходити не буду;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26.07.2024, відповідно до яких вона проживає разом із своїм братом ОСОБА_1 з його дружиною ОСОБА_7 та їхніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 З 21.07.2024 її брат Вадим з дружиною ОСОБА_8 почали вживати алкогольні напої, зайшли в запой, кинули дітей на призволяще, тому вона почала дивитися за дітьми, готувати їм їсти та турбуватися за них. Батьки кинули дітей та були відсутні за місцем проживання, ходили гуляти та вживати алкоголь. 23.07.2024 близько 18:00 год вона пішла до магазину, де були ОСОБА_9 з ОСОБА_8 вживали алкоголь, де вона накричала на них, щоб вони йшли додому та припинити пити горілку, адже дома їх чекають діти. Близько 20:00 год вона була вдома, коли в цей час до квартири повернулись ОСОБА_9 з ОСОБА_8 , які перебували у п'яному вигляді, між нею та ними виникла розмова, в ході якої вона почала говорити, щоб вони більше не вживали горілку та почали нарешті цікавитися дітьми, на це ті вчинили з нею сварку, під час якої кричали на неї, висловлювалися на її адресу нецензурною лайкою. На її прохання припинити, почали бити її руками, поваливши її на підлогу, продовжили її бити. Вона зателефонувала до поліції, після чого бійка між ними продовжилася у під'їзді. Внаслідок побиття вона отримала тілесні ушкодження у вигляді подряпин та садна на обличчі, синців на руках та ногах. З приводу отриманих тілесних ушкоджень СМЕ проходити не буде;
письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 26.07.2024, відповідно до яких вона проживає разом із своїм чоловіком, трьома дітьми та сестрою чоловіка ОСОБА_2 23.07.2024 близько обіду вона з чоловіком приїхали з АДРЕСА_2 та пішли до магазину, що знаходиться біля будинку, в якому проживають, де вживали алкогольні напої разом з місцевими жителями, в цей момент її діти гуляли на вулиці, за якими дивилася її мама ОСОБА_10 .. Близько 18:00 год до магазину прийшла сестра чоловіка, яка почала говорити, щоб вони йшли додому. Що вона на це відповіла, вона не пам'ятає. Близько 20:00 год вона знаходилася вдома у сильному алкогольному сп'янінні і у неї виник сильний конфлікт із сестрою чоловіка, під час якого вона разом із чоловіком вчинили фізичне насильство щодо ОСОБА_2 .. Більше нічого вона пояснити не може, оскільки була у сильному алкогольному сп'янінні, тілесних ушкоджень не отримала;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.07.2024, відповідно до яких 23.07.2024 в обід разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 вживати алкогольні напої в магазині. У нього з дружиною троє неповнолітніх дітей. Вони всі проживають у квартирі її сестри ОСОБА_2 .. Як вони з дружиною вживали алкоголь біля магазину до них прийшла його сестра та почала говорити, щоб вони більше не вживали алкоголь, а йшли додому і займалися дітьми. Він знаходився у сильному алкогольному сп'янінні, тому не пам'ятає як він вчинив домашнє насильство зі своєю сестрою. 24.07.2024 вранці його сестра сказала йому, що він застосовував стосовно неї фізичну силу, виражався нецензурною лайкою, штовхав, шарпав зі одяг і це все в присутності його неповнолітніх дітей;
формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 26.07.2024, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника середній.
Беручи до уваги зазначене та викладене у протоколі про адмінправопорушення, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (словесні образи), фізичного характеру (тілесні ушкодження), внаслідок чого було завдано шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, за ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшує та обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом відповідно до ст. 34, 35 КУпАП не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП є більш серйозним, оскільки за його вчинення встановлено більш суворий захід адміністративного стягнення, ніж правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП.
З урахуванням даних про особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, тієї обставини, що ОСОБА_1 вперше притягається до відповідальності, з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, вважаю за необхідне накласти на нього передбачене санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн і яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та попередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень, що становить, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, ст. 173-2, 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративних правопорушень та накласти на неї на підставі ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 3001-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА