Справа № 288/1184/21
Провадження № 2/288/9/24
30 вересня 2024 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді -Зайченко Є. О.,
за участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,
До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.
05 липня 2021 року ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 01 квітня 2024 року, яка залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2024 року, в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про заміну позивача - відмовлено.
В судові засідання, які відбулися 18 вересня 2024 року о 10:00 годині, 27 вересня 2024 року о 08:20 годині, та 30 вересня 2024 року о 13:10 годині, позивач ОСОБА_1 не з'явився, відповідно до вимог частини 7 статті 128 ЦПК України, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Відповідно до розписки від 19 вересня 2024 року про передання судової повістки позивачу його адвокатом, ОСОБА_1 отримав судову повістку особисто 19 вересня 2024 року.
Також, адвокат позивача повідомлявся про розгляд справи, що підтверджується телефонограмами, проте в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
Від представника Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області на адресу суд надійшов лист про розгляд справи без участі їх представника.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Норми частини першої статті 131 ЦПК України визначають, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення сторони позивача про розгляд справи у судових засіданнях.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачем не подавалось.
З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача.
Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд розцінює безпідставні неявки сторони позивача, що сповіщений належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що є недопустимим.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у справі «UNION ALIMENTARIA SANDERS S. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07.07.1989) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 03.04.2008) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Внаслідок чого, суд вважає, що позивач допустив безпідставні неявки в судові засідання, зважаючи також на те, що позивач є безпосередньою особою, яка має бути заінтересована в належному розгляді справи, так як позивач звертаючись до суду мав намір захистити свої права.
Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразились систематичному не з'явленні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, суд визнає, що позивач, повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин, тому суд вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені статтею 257 ЦПК України та залишити без розгляду позов ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 131, 197, 200, 223, 257, 258- 261, 353-354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко