Справа №295/14464/24
1-кс/295/6127/24
27.09.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Улянівка Кегичівського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1 , водія НОМЕР_1 відділення зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 62024240020000329 від 31.01.2024, -
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, в якому вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 28.07.2023 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язаного ОСОБА_4 мобілізовано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 та того ж дня направлено для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 10 від 28.07.2023 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_4 , призначено на посаду водія зенітного взводу військової частини НОМЕР_2 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Як зазначено в клопотанні, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником). Відповідно до вимог ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
За змістом клопотання, однак солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, після завершення 11.11.2023 лікування у КНП «Госпіталь ветеранів війни» Житомирської обласної ради та виписки із зазначеного лікувального закладу нез'явився вчасно на 09.00 год. 12.11.2023 на службу у військову частину НОМЕР_2 , що у АДРЕСА_2 , незаконно перебуває за межами військової частини та проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його із обов'язком військової служби. За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконує, перебуваючи поза межами військової частини, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез'явлення вчасно на службу до військової частини не повідомив та проводить час на власний розсуд по теперішній час. У зв'язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення 26.09.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки зазначеного кримінального правопорушення і під час досудового розслідування встановлено наявність визначених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, через що застосування запобіжного заходу є необхідним з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому слідчий за погодженням із прокурором просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
У судовому прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник наполягала на тому, що невідомо відносно якої особи розглядається клопотання та на невідповідність його вимогам закону, оскільки незрозумілим є дійсне прізвище підозрюваного. Проте він, у свою чергу, пояснив, що внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_9 у 2019 році він змінив прізвище з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 , але паспорт на нове прізвище він не отримав, що також підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 20.09.2019 та інформацією про особу Державної міграційної служби України відносно ОСОБА_4 , згідно якої виданий йому 08.08.2013 паспорт громадянина України МТ304126 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є недійсним.
Захисник вказала на необгрунтованість клопотання, а підозрюваний пояснив, що шлюб з ОСОБА_9 розірвано в травні 2024 року, він має двох малолітніх дітей, проживає з іншою жінкою однією сім'єю, зобов'язується повернутися до військової служби.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За положеннями п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що за рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Подане до суду клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України та в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується наступними документами: повідомленням військової частини НОМЕР_2 про вчинення кримінального правопорушення, від 26.01.2024; рапортом командира зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_2 про факт нез'явлення на службу військовослужбовця ОСОБА_4 після завершення лікування; актом службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_2 щодо нез'явлення на службу у військової частину НОМЕР_2 військовослужбовцем ОСОБА_4 , яким встановлено відсутність будь-яких поважних причин у ОСОБА_4 на нез'явлення вчасно на службу у військову частину; наказом командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування щодо нез'явлення на службу військовослужбовцем ОСОБА_4 ; копією виписного епікризу КНП «Госпіталь Ветеранів війни» Житомирської обласної ради, відповідно до якого ОСОБА_4 , 11.11.2023 виписаний за порушення режиму - відсутній у стаціонарі лікувального закладу; протоколом допиту свідка - військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_12 ; ротоколом допиту свідка - військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_13 .
26.09.2024 органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує стан здоров'я підзрюваного, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, так як він, з його слів, розлучений, маючи двох малолітніх дітей, проживає з іншою жінкою, має непогашену судимість за вчинення кримінальних правопорушень та відбував покарання у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, що характеризує його як особу, схильну до вчинення кримінальних правопорушень, а також за місцем проживання характеризується негативно згідно матеріалів клопотання.
За правилами ч. 8 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Тому за наведених обставин слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, так як застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави в силу п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно чого під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437- 442 Кримінального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24 листопада 2024 року включно.
Строк дії ухвали - до 24 листопада 2024 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - о 15-50 год. 30.09.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1