Справа №295/14424/24
1-кс/295/6113/24
27.09.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2
на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просять зобов'язати уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро досудових розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_2 від 03.06.2024 про вчинення кримінального правопорушення, та надати заявнику витяг з ЄРДР.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по скарзі, слідчим суддею встановлено наступне.
Стаття 303 КПК України визначає рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Згідно зі ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено Кримінальним процесуальним кодексом для вчинення слідчим, дізнавачем або прокурором відповідної дії.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до Територіального управління Державного бюро досудових розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 03.06.2024.
Таким чином, перебіг строку на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування відповідно до кримінального процесуального закону розпочався після спливу 24 годин після отримання заяви від 03.06.2024, упродовж яких слідчий, дізнавач, прокурор, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та упродовж 10 днів з того часу заявник мав право звернутись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування.
До скарги не долучено копію заяви ОСОБА_2 від 03.06.2024 про вчинення кримінального правопорушення, як і не долучено відомостей про те, коли Територіальне управління Державного бюро досудових розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, отримало заяву від 03.06.2024, однак відповідь, яку надано органом досудового розслідування на цю заяву, датована 09.07.2024, з чого вбачається, що станом на 09.07.2024 заява від 03.06.2024 вже була отримана ТУ ДБР у м. Хмельницькому.
Проте, дану скаргу до слідчого судді заявник надіслав лише 24.09.2024.
Згідно з п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Положенням ст. 116 КПК України встановлено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до частин 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом, проміжку часу.
У розумінні норми ст. 117 КПК України поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тяжка хвороба, відрядження, стихійне лихо, незаконне позбавлення свободи та інші обставини, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати скаргу чи інший документ.
У скарзі міститься клопотання про поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого, у якому вказано, що 29.07.2024 заявник отримав відповідь з Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, №1808зкп/х/14-01-02-33914/2024 від 09.07.2024, тому строк звернення до слідчого судді було пропущено з незалежних від заявника причин.
При цьому, хоча заявник вказує, що відповідь з Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, він отримав 29.07.2024, однак до слідчого судді із скаргою звернувся лише 24.09.2024.
До скарги також додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у якому пропуск процесуального строку заявник обґрунтовує дією карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також дією в Україні воєнного стану.
Слідчий суддя зазначає, що карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено на всій території України ще з 30.06.2023.
Щодо посилання заявника на введення в Україні воєнного стану, слідчий суддя зазначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання процесуальних дій протягом установленого законом строку. Заявником не обґрунтовано та не надано доказів того, яким саме чином введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення зі скаргою до слідчого судді, що могло б бути визнано поважними причинами для поновлення процесуального строку.
Разом з тим, як зазначалося вище, при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено Кримінальним процесуальним кодексом для вчинення слідчим, дізнавачем або прокурором відповідної дії, а не з дня, коли особі стало відомо про таку бездіяльність.
Таким чином, заявником не наведено поважних причин пропуску процесуального строку, не вказано про існування об'єктивних перешкод для реалізації свого права на оскарження бездіяльності працівників правоохоронних органів у встановлений ст. 304 КПК України строк.
Несвоєчасне отримання заявником відомостей щодо невнесення відомостей до ЄРДР не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки не є такою, що пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника на вчинення цих дій. Оскільки заявник у передбачений ст. 214 КПК України строк не отримав витяг з ЄРДР, йому було відомо про допущення бездіяльності щодо розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення, та він повинен був у строк, передбачений КПК України, реалізувати свої процесуальні права щодо оскарження бездіяльності органу досудового розслідування.
З огляду на те, що заявник пропустив строк звернення до слідчого судді для оскарження бездіяльності слідчого, у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку поважні причини пропуску такого строку не наведено, з урахуванням приписів ст.304, 303 КПК України, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 116, 117, 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити заявнику, що він не позбавлений права повторно звернутися до слідчого судді зі скаргою, подавши заяву про поновлення пропущеного строку з наведенням поважних причин його пропуску.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1