Справа № 161/11376/24
Провадження № 2/161/3429/24
24 вересня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд в складі:
головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Корнійчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») про захист прав споживачів.
Свої вимоги, обґрунтовує тим, що 06.10.2023 року близькоо 11.30 год. ОСОБА_1 зателефонувала невстановлена особа, яка діючи шляхом обману, представившись працівником АТ КБ «Приватбак», під приводом збільшення кредитного ліміту, заволоділа грошовими коштами з банківських карток ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , емітованої в АТ КБ «Приватбанк», та № НОМЕР_2, емітованої в АТ «Універсал Банк», шляхом їх переказу на інші банківські картки/рахунки, які не належать позивачу. Спочатку грошові кошти були несанкціоновано перераховані з банківської картки позивача № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» на її банківську картку № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» на загальну суму 348 000,00 грн. Під час такого перерахування невстановлена особа заволоділа шахрайським шляхом доступом до онлайн-банкінгу АТ «Універсал Банк» та через нетиповий для позивача платіжний пристрій MONO_FPAY негайно переказала отримані грошові кошти з картки декількома транзакціями на наступні рахунки:
1) НОМЕР_3 в АТ «Оксі Банк» (3 платежі по 25 000 грн.);
2) НОМЕР_4 в АТ «Таскомбанк» (5 платежів по 29 000 грн.);
3) НОМЕР_5 в АТ «Таскомбанк» (4 платежі по 29 000 грн., 1 платіж - 12 000 грн).
Крім цього, особисті кошти в сумі 29 750,34 грн., які знаходилися на картці № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» були напряму перераховані із неї на рахунок НОМЕР_5 в АТ «Таскомбанк», який належить невстановленій особі.
Після того, як позивач усвідомила, що грошові кошти були списані, вона відразу зателефонувала до банку та повідомила про ситуацію, заблокувала картку та звернулася до правоохоронних органів для фіксування та розслідування кримінального правопорушення.
07.10.2023 року, СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області було внесено відомості про дане кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023030580003096 за ч. 4 ст. 190 КК України.
Позивач повідомляє, що нею не розголошувалася третім особам інформація про номери карткових рахунків, пін-коди та інша конфіденційна інформація. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали з її вини. А списання грошових коштів відбулося не за її розпорядженням, а внаслідок шахрайських дій осіб, які встановлюються в ході досудового розслідування, та неналежного виконання банком своїх обов'язків.
На підставі наведеного, просить суд, стягнути з АТ «Універсал Банк» на її користь безпідставно списані 06.10.2023 кошти, в розмірі 377 750,34 грн. з банківської картки № НОМЕР_2 (рахунку НОМЕР_6 ), емітованої в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 ; зобов'язати АТ «Універсал Банк» відновити на рахунку НОМЕР_6 , відкритому в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 , безпідставно списані 06.10.2023 кредитні кошти в розмірі 23 315,03 грн. Зобов'язати АТ «Універсал Банк» скасувати усі відсотки, штрафи, пеню та інші штрафні санкції, нараховані за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій з перерахування 06.10.2023 кредитних коштів в розмірі 23 315,03 грн. з банківської картки № НОМЕР_2 , емітованої в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 .
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.06.2024 року розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що не визнає позов та вважає, що позивач звернулась з позовом до суду з надуманих підстав, оскільки особисто нею 06.10.2023 року у мобільному за стосунку Монобанк було перераховано грошові кошти. Зазначає, що пред'явлення даного позову має на меті не захист порушених прав позивача, а ухилення від взятих на себе зобов'язань за договором надання банківських послуг. Крім того, АТ «Універсал Банк» є неналежним відповідачем, адже не є отримувачем грошових коштів, які нібито втратила позивач внаслідок шахрайських дій. Вказує, що 06.10.2023 року, ОСОБА_1 зателефонувала до служби підтримки Монобанк о 14:37:37, та повідомила, що їй зателефонували близько 11 години ранку з Приватбанку та запропонували скористатись можливістю користуватись кредитними коштами без сплати процентів, для цього потрібно було розділити кредитні і власні кошти на два окремих рахунки. Відтак, позивач особисто здійснила 14 транзакцій у мобільному застосунку Монобанк на загальну суму 377 000 грн., з яких 358 241,58 грн. - власні грошові кошти, а 18758,42 грн. - кредитні. Представник, також, вказує, що ОСОБА_1 06.10.2023 року в період часу проведення спірних переказів з 12:16:44 до 13:48:20, входила до мобільного застосунку Монобанк на встановленому на довіреному пристрої iphone 13 pro max/ios 16.6.1 (ID НОМЕР_11) з проходженням ідентифікації/авторизації по біометричному входу через Face ID та по пін-коду. Після звернення позивача до служби підтримки, о 14:38:47 відбувся раз логін клієнта в за стосунку та пройдена процедура верифікації з підтвердженням (на фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_7 було направлено ОТР пароль, який було правильно введено з першої спроби). Зауважує, що ОСОБА_1 використовує сім-карту з вищезазначеним номером телефону у якості фінансового, починаючи з 19.02.2022 року, а довірений пристрій iphone 13 pro - з 09.05.2023 року і вона не повідомляла банк про втрату зазначених сім-карти або довіреного пристрою. Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.
Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» було укладено Договір про надання банківських послуг від 19.02.2022 року. Позивач звернулася із Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг, яку підписала власноручним підписом, про відкриття поточного рахунку НОМЕР_8 , банком було випущено кредитну картку № НОМЕР_2 з встановленням початкового кредитного ліміту в розмірі 10 000 грн., який станом на 06.10.2023 року становив 50 000 грн. (а.с. 103-106, 250-253).
Своїм підписом ОСОБА_1 прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та Правилами в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (а.с. 103).
В п. 4 Анкети-заяви зазначено: «Засвідчую генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Я визнаю, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні Банку та/або Клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта».
Звертаючись до суду з даним позовом з вимогами про стягнення з АТ «Універсал Банку» про стягнення безпідставно списаних коштів з її картки № НОМЕР_2 , емітованої в АТ «Універсал Банк» 06.10.2023 року в розмірі 377 750,34 грн., позивач посилається на те, що спочатку грошові кошти в розмірі 344 000 грн. було несанкціоновано перераховані з банківської карти позивача № НОМЕР_1 в АТ «Приватбанк» на її банківську карту № НОМЕР_2 , в АТ «Універсал Банк», під час такого перерахування невстановлена особа заволоділа шахрайським шляхом доступом до онлайн-банкінгу АТ «Універсал Банк» та через нетиповий для позивача платіжний пристрій MONO-FRAY негайно переказала отримані грошові кошти з картки декількома транзакціями на інші рахунки. Позивач вказує, що кошти були списані не за її розпорядженням, а внаслідок шахрайських дій інших осіб, та неналежного виконання банком своїх обов'язків, оскільки він допустив невідому особу до її персональних даних, не забезпечив безпеку її рахунків.
На підтвердження зазначених обставин, позивач надала до суду виписку з АТ «Універсал Банк» від 20.02.2024 року, квитанції від 06.10.2023 року та виписку з АТ КБ «Приватбанк» від 09.10.2023 року, з яких вбачається, що 06.10.2023 року з банківської картки ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» на її банківську картку № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» було перераховано грошові кошти на загальну суму 348 000,00 грн., а саме: о 12:16 здійснено 3 платежі по 25 000 грн., які було негайно списано з картки впродовж 12:23 по 12:26; 5 платежів по 29 000 грн., здійснені о 12:32 та списані з 12:42 по 12:46, і 4 платежі по 29 000 грн. та 1 платіж - 12 000 грн., здійснені о 12:47, списані з 12:56 по 12:59 (а.с. 6-15,18, 21-24). Крім цього, особисті кошти в сумі 29 750,34 грн., які знаходилися на зазначеній картці в АТ «Універсал Банк», о 13:48 були напряму перераховані із неї на рахунок, який належить невстановленій особі (а.с.6).
Крім того, окрім зазначених переказів, з картки № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» було здійснено перекази о 13:48 на суму 29 000 грн., о 13:49 на суму 29 000 грн., о 13:53 на суму 28 000 грн., які система банку відхилила, як порогові фінансові операції, оскільки сума операцій перевищила 400 000 грн. (а.с. 310).
Судом встановлено, що 06.10.2023, ОСОБА_1 зателефонувала до служби підтримки Монобанк о 14:38, після чого її картка № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» була заблокована банком (а.с.307,310,317).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі чого 07.10.2023 року, Луцьким РУП ГУНП У Волинській області було внесено відомості про дане кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023030580003096 за ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 5).
З даного приводу, суд зазначає наступне.
Згідно п.п. 8.10.,8.11.,8.15 Умов і Правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви Клієнта, поданої до контактного центру Банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки/рахунку/на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. Клієнт несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених Договором засобів його ідентифікації і аутентифікації. У разі якщо клієнт дає згоду на проведення операцій з Картами або нанесеними на них даними поза полем його контролю, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН-коду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Аналогійчний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Із довідки № б/н від 16.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 06.10.2023 року в період часу проведення спірних переказів з 12:16:44 до 13:48:20, входила до мобільного застосунку Монобанк на встановленому на довіреному пристрої iphone 13 pro max/ios 16.6.1 (ID НОМЕР_11) з проходженням ідентифікації/авторизації по біометричному входу через Face ID та по пін-коду (а.с. 272, 313-314).
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у мобільному застосунку «Monobank» зареєстрована за фінансовим номером мобільного телефону НОМЕР_7 з моменту укладання договору про надання банківських послуг, тобто з 19.02.2022 року (а.с. 103, 268). Зміна фінансового номеру ОСОБА_1 відбулась вже 09.10.2023 року о 14:28 на номер НОМЕР_9 , тобто після проведення спірних списань з її картки (а.с. 308).
Відповідно до п. 5 ч. 20 Закону України «Про платіжні послуги» (далі - Закон), користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Частиною 5 статті 87 цього Закону передбачено, що до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
Разом з тим, позивачем не надано суду жодних доказів повідомлення банку або правоохоронних органів про втрату зазначених сім-карти або довіреного пристрою та індивідуальної облікової інформації.
Натомість, враховуючи, що перед здійсненням кожної операції по переказу грошових коштів відбувався процес обов'язкової ідентифікації/авторизації по біометричним даним (використанням Face ID) або ж шляхом введення пін-коду (відомого тільки позивачу), суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_1 особисто здійснювала грошові перекази, використовуючи мобільний за стосунок Монобанк.
Щодо тверджень позивача, що банк при проведенні даних операцій не вжив заходів для збереження грошових коштів, не припинив їх проведення, то суд зазначає наступне.
Згідно абз. 4, 8 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», належна перевірка здійснюється: Належна перевірка здійснюється в разі: проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень; залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов'язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень).
Судом встановлено вище, що кожна окрема операція по картці проводилась позивачем на суму до 30 000 грн., а при досягненні порогу в 400 тисяч гривень система відхилила наступні операції.
Відтак, із поданих доказів, та встановлених обставин, суд вважає, що наявності вини відповідача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів та наявності будь-якого причинного зв'язку дій відповідача та заподіяної позивачу шкоди не встановлено.
Будь-яких доказів на підтвердження доводів позовної заяви позивачем не надано, а тому, позовні вимоги в частині стягнення безпідставно списаних коштів з її картки № НОМЕР_2 , емітованої в АТ «Універсал Банк» 06.10.2023 року в розмірі 377 750,34 грн. до задоволення не підлягають.
Щодо вимог позивача зобов'язати АТ «Універсал Банк» відновити на рахунку НОМЕР_6 , відкритому в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 , безпідставно списані 06.10.2023 кредитні кошти в розмірі 23 315,03 грн. зобов'язати АТ «Універсал Банк» скасувати усі відсотки, штрафи, пеню та інші штрафні санкції, нараховані за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій з перерахування 06.10.2023 кредитних коштів в розмірі 23 315,03 грн. з банківської картки № НОМЕР_2 , емітованої в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Як було зазначено судом вище, спірні грошові перекази здійснювались з картки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , емітованої в АТ «Універсал Банк» 06.10.2023 року не з вини відповідача, відтак, на думку суду, банк за таких обставин не несе відповідальності за здійснення вказаних платіжних операцій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 22, 1166, 1167, 1172, 1192 Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні послуги», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суд,-
Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_10 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк