Справа № 161/11777/24
Провадження № 3/161/4183/24
м.Луцьк 16 вересня 2024 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кихтюк Р.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, -
- за ст. 51 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 17.06.2024 року о 13.02 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «7/23», що в м. Луцьку по вул. Винниченка, 2, таємно викрав з полиці магазину консерви «Аквамарин» вартістю 24.90 грн. При цьому, вчинив правопорушення повторно, протягом року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином та неодноразово повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових пояснень чи заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що спрямована на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому суд зауважує, що 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який діє на дату розгляду справи.
Згідно ст. 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
На момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 51 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.06.2024 р., а саме: 17.06.2024 наступала відповідальність за дії передбачені ч. 2 ст. 51 КУпАП, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення.
Разом з тим, відповідно до закону який набрав чинності, за порушення ч. 2 ст. 51 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до імперативних норм статті 8 КУпАП, суд враховує, що на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, частина 2 ст. 51 КУпАП передбачала відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 51 КУпАП (яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення), а саме у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 51 ч. 2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк