Справа № 686/26489/24
Провадження № 1-кс/686/8208/24
27 вересня 2024 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого-криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 , погоджене із прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Умань Черкаської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, осіб на утриманні не має, раніше не судимого, -
у кримінальному провадженні №62024240010000633,
27.09.2024 старший слідчий-криміналіст першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, погодженим із прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду і незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадження.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та наполягали на його задоволенні.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечив проти заявленого клопотання. Однак пояснив, що його дії були викликані та є реакцією на протиправну поведінку з боку потерпілого та його товариша, які побили ОСОБА_5 , внаслідок чого він частково втратив можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, враховуючи перебування ОСОБА_5 в стані сильного душевного хвилювання.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню із наступних підстав.
27.09.2024 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62024240010000633 зареєстровано дане кримінальне правопорушення, правова кваліфікація - ч.1 ст. 121 КК України.
27 вересня 2024 року о 03 год. 20 хв. ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.
Постановою старшого слідчого-криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 від 27.09.2024 у кримінальному провадженні №62024240010000633 змінено правову кваліфікацію з кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 на ч.2 ст. 121 КК України.
27 вересня 2024 року ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме про те, що «26.09.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , на території Завадівської загальноосвітньої школи, де тимчасового дислокується НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, упродовж дня вживав алкогольні напої. Цього ж дня, близько 21:20 год. у спальному приміщенні № 8, що розташоване в АДРЕСА_2 між ОСОБА_5 та військовослужбовцем даного підрозділу ОСОБА_7 , на побутовому ґрунті виникла суперечка, через неприязні відносини один до одного. В подальшому в ОСОБА_5 , під час вказаної суперечки з ОСОБА_7 , виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій злочинним намір, близько 21:30 год. 26.09.2024 ОСОБА_5 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у спальному приміщенні АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх тяжкі наслідки, діючи умисно, взяв неподалік свого ліжка ніж, яким наніс один удар в область черевної порожнини
ОСОБА_7 , чим умисно спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді відкритої проникаючої рани живота. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_7 помер 27.09.2024 у приміщенні КНП «Чемеровецька багатопрофільна лікарня».
Дана підозра є обґрунтованою та підтверджується: електронною реєстраційною карткою заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 26.09.2024; протоколом огляду місця події від 27.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.09.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.09.2024; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.09.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27.09.2024.
При цьому, слідчою суддею взято до уваги показання свідків у даному кримінальному провадженні.
Зокрема, свідок ОСОБА_8 у ході допиту 27.09.2024 повідомив, що він є військовослужбовцем ДПС України та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . 26.09.2024 після завершення вечірньої перевірки, близько 21 год. 00 хв., він зайшов до спального приміщення та попрямував до свого ліжка, яке розміщувалося у 8-му « ОСОБА_12 » та приліг. В «кубрику» перебували ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , який сидів на своєму ліжку. Через деякий час до «кубрика» прийшов ОСОБА_7 та почав розмову з ОСОБА_5 , розмова тривала між останніми близько п'яти хвилин, після чого, ОСОБА_8 помітив, як ОСОБА_7 підняв футболку та у нього із області живота текла кров, після чого свідок почав кликати фельдшера і разом із ОСОБА_10 підбігли до ОСОБА_7 та транспортували його до фельдшера військової частини. Після повернення до «кубрика» свідок бачив як ОСОБА_5 виводили із приміщення військовослужбовці.
ОСОБА_13 , будучи допитаним 27.09.2024 в якості свідка, повідомив, що 26.09.2024, близько 21 год. 10 хв. в спальному приміщенні № 8 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , після шикування, виникла суперечка з приводу поведінки ОСОБА_5 , яка тривала близько 5-10 хв., після чого свідок почув як ОСОБА_8 почав кликати фельдшера та побачив, що ОСОБА_7 тримався рукою за правий бік живота та підняв футболку, де було видно кров. В цей момент, як зазначив свідок, ОСОБА_5 перебував поруч зі своїм ліжком та нього в руках був ніж.
Свідок ОСОБА_10 в ході допиту 27.09.2024 повідомив, що 26.09.2024, близько 21 год. 20 хв. він відпочивав на своєму ліжку та під час перегляду планшета відвів погляд на ОСОБА_7 та побачив, що останній тримається за правий бік живота. Підійшовши одразу до ОСОБА_7 свідок побачив, що у нього із живота йде кров та одразу, разом із ОСОБА_8 , повели останнього до фельдшера. Суперечки між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 свідок не чув та момент нанесення удару не бачив.
Крім того, свідок ОСОБА_11 в ході допиту 27.09.2024 повідомив, що 26.09.2024, близько 21 год. 20 хв. перебував на своєму спільному місці у кімнаті № 8 та почув звук від ОСОБА_7 , перевівши погляд на якого побачив, як той тримається за правий бік живота, з місця якого йде кров. Підбігши до останнього, свідок побачив, що ОСОБА_5 тримає в руках ніж, лезо якого було в крові. Після чого, свідок одразу забрав у ОСОБА_5 ніж та побіг до кабінету фельдшера, повідомити про подію яка відбулася. Також, свідок ОСОБА_14 повідомив, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відбувалася розмова , однак шумів та криків свідок не чув.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише із фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження №62024240010000633, слідча суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про високу ймовірність причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч.2 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тобто даний злочин є тяжким, а тому, опинившись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний, зважаючи на можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, може потенційно переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Ураховуючи початковий етап розслідування кримінального провадження, уважаю доведеним існування ризику впливу на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у кримінальному провадженні, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
За таких обставин по справі приходжу до висновку про наявність визначених ст.177 КПК України ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Аналізуючи особу підозрюваного слідча суддя ураховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, проходить військову службу у Державній прикордонній службі України, у військовій частині НОМЕР_2 , не одружений, має матір, неповнолітніх осіб на утриманні не має.
Однак вищезгадані обставини, які встановлені у ході судового розгляду, не спростовують доведених стороною обвинувачення та не є такими, які б давали можливість обрати більш м'який запобіжний захід.
Ураховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором.
Слідча суддя уважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні неможливе шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На думку слідчої судді у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 слід встановити у межах строку досудового розслідування, а саме по 22 листопада 2024 року включно.
У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначається, адже ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 22 листопада 2024 року включно.
Ухвала діє по 22 листопада 2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя