Справа № 686/24219/24
Провадження № 1-кс/686/7977/24
23 вересня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Хмельницького, українцю, гр. України, зареєстрованому та проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимому,
у кримінальному провадженні №12024240000000259,
встановив:
23 вересня 2024 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджено прокурором відділу окружної прокуратури міста Хмельницького про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, який є тяжкими злочином, та існують передбачені ст.177 КПК України ризики , а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо його задоволення, посилаючись на недоведеність наявних ризиків і просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, прихожу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_6 , порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме вимоги ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживанню ними» та ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої діяльність з обігу наркотичних засобів, включених до списку І таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», на території України забороняється, при невстановлених слідством обставинах умисно, незаконно придбав психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін, у особливо великих розмірах, яку незаконно зберігав для власного вживання до моменту її виявлення працівниками поліції в ході проведення обшуку.
Так, 21.09.2024, в період часу з 14 год. 27 хв. по 17 год. 03 хв., в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору загальною масою 202,8 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 17,4408 г, що відповідає особливо великим розмірам, відповідно до Таблиці ІІ переліку невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, яку ОСОБА_6 , умисно, незаконно зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, амфетамін(Таблиця ІІ Список №2) віднесено до психотропної речовини, обіг якої обмежено.
21.09.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.09.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Хмельницького, українцю, гр. України, зареєстрованому та проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимому, повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин без мети збуту, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушенняу даний час об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - обшуком за місцем проживання ОСОБА_6 , що мав місце 21.09.2024, за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору; - висновком експерта № СЕ-19/123-24/11625-НЗПРАП відповідно до якого надана на експертизу речовина виявлена за місцем проживання ОСОБА_6 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 17,4408 г; - показами свідка ОСОБА_7 , відповідно до яких останній відомо про те, що ОСОБА_6 зберігає психотропну речовину «амфетамін» за місцем свого проживання; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, що повністю узгоджується із санкцією ч. 3 ст. 307 КК України.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Санкція ч. 3 ст.309 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років позбавлення волі, тобто даний злочин є тяжким.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, що повністю узгоджується із санкцією ч. 3 ст. 309 КК України.
На даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України:
- ОСОБА_6 , може негативно впливати на свідків вчинення вказаного кримінального правопорушення, з метою зміни їх показів на досудовому та судовому розгляді. Також, на даний час не встановлено всіх осіб які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення та не встановлено всіх учасників. Крім того досудове розслідування на даний час перебуває на початковій стадії, та не встановлено усіх свідків очевидців та інших осіб які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, та перебуваючи на волі останній може попередити вказаних осіб, для подальшого уникнення кримінальної відповідальності..
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів;
- підозрюваний ОСОБА_6 , раніше притягуючись до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. У разі перебування підозрюваного ОСОБА_6 , на більш м'якому запобіжному заході, він скористається відсутністю належного контролю та продовжить вчиняти аналогічні злочини пов'язані із придбанням та зберіганням психотропних речовин;
- підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зможе продовжувати займатися злочинною діяльністю, вчинити інші кримінальні правопорушення, та здійснювати вплив на свідків, та попередити осіб, які також причетні до вчинення злочину та на даний час не встановленні досудовим розслідуванням.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що особи, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідки) ще не допитані, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою це дозволить підозрюваній, яка обізнана про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, зможе шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Аналізуючи наявність ризику продовження зайняття підозрюваним протиправною діяльністю, слідчий суддя вважає такий ризик достатньо високим, оскільки під час досудового розслідування задокументовано декілька епізодів протиправної діяльності, пов'язаної зі збутом наркотичних засобів.
На думку слідчого судді, ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином прокурор не довів.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється соціальні зв'язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, а також те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн.) - 151 400 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує те, що підозрюваий не працює, проте підозрюється у здобутті доходу шляхом здійснення протиправної діяльності, пов'язаної зі збутом наркотичних засобів.
А тому саме такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде завідомо непомірним для нього.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст.309 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 17 листопада 2024 року включно.
Визначити заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У в разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- утриматись від спілкування з свідками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в доход держави.
Ухвала діє по 17 листопада 2024 року включно.
Слідчий суддя
Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1