Справа № 681/1172/24
Провадження 2/681/533/2024
про залишення позовної заяви без руху
"30" вересня 2024 р. м. Полонне
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів; третя особа без самостійних вимог - орган опіки і піклування Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмльницької області,
25.09.2024 позивач звернувся в суд із вказаним позовом.
Однак, при вивченні матеріалів, судом встановлено, що позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ЦПК України, з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, позивач не вказує поштового індексу в зазначеній ним адресі свого проживання та поштовий індекс відповідачки, не зазначає реєстраційний номер облікової картки платників податків за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України відповідачки, якщо такі йому відомі, а також не зазначає відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, що вимагають норми п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Згідно з ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Крім того, з огляду на викладені обставини у позовній заяві, беручи до уваги важливість захисту прав дитини і те, що відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою проживання у АДРЕСА_1 , але фактично проживає у АДРЕСА_2 , суд звертає увагу позивача на необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, також службу у справах дітей м. Києва того територіального підрозділу, до якого відноситься місце проживання відповідачки ОСОБА_2 .
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Питання захисту прав і законних інтересів дитини регулюється нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», міжнародного права, а також Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866.
Під час розв'язання спору щодо позбавлення батьківських прав, служба у справах дітей має захищати інтереси дитини, з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей, проводить бесіду з батьками та дитиною, відвідує їх за місцем проживання, після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесід, складає висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
У разі, коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, доцільшіше, для встановлення об'єктивної істини та дослідження всіх обставин у справі, заслухати думки та дослідити висновки служб у справах дітей за місцем проживання позивача і відповідачки.
Як зазначено у постанові Верховного Суду України у складі корлегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18, суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і за наявності вини у діях батьків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись наведеним, ст.ст.187, 260, 261 ЦПК України суд,
Надати для ОСОБА_1 строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків , а саме:
- вказати поштові індекси позивача та відповідачки;
- зазначити реєстраційний номер облікової картки платників податків за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України відповідачки, якщо такі позивачу відомі;
- вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- залучити службу у справах дітей за місцем проживання відповідачки в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
З врахування вищевказаного, позивачу доцільніше подати позовну заяву у новій редакції з копіями для врученні іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А.Горгулько