справа №176/924/24
провадження №2-а/176/15/24
Іменем України
22 серпня 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,
за участі секретаря Ніколенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Жовті Води адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції №5 Кам'янського районного Управління поліції Головного Управіління національної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Чувасова Дмитра Андрійовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровськоїобласті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Левченко І.А., звернувсь до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, де просить скасувати постанову серії ЕНА №1801637 від 01.04.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, постановлену поліцейським відділення поліції №5 Кам'янського районного Управління поліції Головного Управіління національної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції ОСОБА_2 . Одночасно позивач просить стягнути із Головного Управіління національної поліції в Дніпропетровській області на його користь, за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою серії ЕНА № 1801637 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
У постанові зазначено, що 01 квітня 2024 року о 22 год. 58 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом RENAULT MEGAN, д.н. НОМЕР_1 , на вул. 8-го Березня, м. Жовті Води, не пред'явив на вимогу працівника поліції документи, зазначені в п. 2.1 ПДР, а саме: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування, чим порушив п. 2.4а ПДР.
Позивач вважає, що вказана постанова про адміністративне правопорушення є незаконною, оскільки дії інспектора поліції не відповідають закону.
Наголошує, що відповідачем не задокументовано та не доведено належними да допустимими доказами факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, тому вважає, що вимога відповідача до позивача про пред'явлення посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб та документи на страхування транспортного засобу є неправомірною, тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 09 квітня 2024 року по справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. При цьому в даній ухвалі роз'яснено сторонам їх право подати до суду відзив на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Ізотова Т.Л. в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив на позов, згідно з яким щодо позову заперечує, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395, тому просить у задоволенні позову відмовити, справу розглянути у його відсутності.
В свою чергу, представник позивача - адвокат Левченко І.А. надала відповідь на відзив, де не погоджується з обставинами викладеними у відзиві.
Зазначає, що на час зупинки 01 квітня 2024 року о 21 год. 40 хв. патрульний поліції не пояснив причину зупинки та не зафіксував факту порушення позивачем ПДР.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. При цьому, представник позивача - адвокат Левченко І.А. подала клопотання про проведення розгяду справи за її відсутності, та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, оглянувши відеозаписи СД-диску, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 01 квітня 2024 близько 21 год. 40 хв. у м. Жовті Води по вул. 8-го Березня, інспектором поліції Чувасовим Д.А. позивач був зупинений при керуванні транспортним засобом RENAULT MEGAN, д.н. НОМЕР_1 , згідно п. 1 ч. 3, ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а саме: якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Зокрема, відповідач зазначив, що під час патрулювання в м. Жовті Води, по вул. 8-го Березня, приблизно о 21 год. 20 хв. до них звернувся громадянин, який відмовився повідомляти свої дані, та повідомив, що по вул. Гагаріна, неподалік магазину "Аврора" перебуває RENAULT MEGAN, д.н. НОМЕР_1 , водій якого ймовірно перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Згодом, близько 21 год. 40 хв. в м. Жовті Води по вул. 8-го Березня, приблизно о 21 год. 20 хв., було зупинено вказаний вище автомоділь. Поліцейський представився, пояснив зазначену причину зупинки та висловив вимогу пред'явити документи для встановлення особи. Проте позивач на вимогу поліцейського не надав посвідчення водія. Натомість заперечив вчинення порушення, надавши паспорт громадянина України.
Під час спілкування позивача з інспектором поліції, останній вказав, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння. Однак, згідно медичного висновку КНП «ЖМЛ» Міністерства охорони здоров'я України щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість №22 складеному 01 квітня 2024 року о 23 год. 40 хв. алкофор - 307 - 0%, ознак сп'яніння не виявлено.
У постанові про накладення адміністративного стягнення ЕНА № 1801637 зазначено, що позивачем вчинено правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КпАП України, за що на нього накладене стягнення у виді штрафу розміром 425 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про дорожній рух" цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Статтею 14 вищевказаного закону визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 вказаного закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п'ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих правил.
Згідно пункту 1.9 ПДР, особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Приписами п. 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП України про адміністративні правопорушення, настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, Національна поліція України уповноважена через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за відсутність або ненадання для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб.
Пунктами 1-9 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", визначеного вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, а саме:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Всі інші причини зупинки автомобіля - незаконні.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Частиною 2 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів є неправомірними.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, відповідач зазначає, що автомобіль RENAULT MEGAN, д.н. НОМЕР_1 зупинено на підставі п. 1 ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» у зв'язку з наявністю інформації, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Водночас, факт порушення особою вказаних Правил дорожнього руху, в оскаржуваній постанові відповідачем не відображено.
Крім того, відповідачем на надано суду жодних доказів на підтвердження законності зупинки позивача.
Із врахуванням того, що відповідачем не доведено, що зупинення транспортного засобу обумовлено недотриманням водієм (позивачем) вимог ПДР України, то у нього відсутні підстави для застосування до позивача санкції, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Аналогічний висновок щодо застосування вимог процесуального права, викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 545/3654/16-а.
Разом з тим, на час розгляду справи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Так, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 02 квітня 2024 року, що укладений між ним та адвокатом Левченко І.А. згідно з яким, остання зобов'язалася надати ОСОБА_1 правову допомогу по справі, що стосується постанови ЕНА № 1801637 від 01 квітня 2024 року, а також додаткова угода до договору про надання правової допомоги з якої вбачається, що адвокатом була надана позивачу правнича допомога, вартість якої становить 7000,00 грн. і яка полягала, зокрема, у аналізі, зібранні документів, консультації та складанні позовної заяви, та надано платіжну інструкцію 0.0.3571728902.1 на суму 7000,00 грн.
У той же час, проаналізувавши надані докази, керуючись принципом пропорційного розподілу витрат, суд приходить до висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та витраченим ним часом на надання таких послуг. Сума в 7000,00 гривень не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а тому суд вважає за необхідне зменшити заявлені до стягнення з іншої сторони судові витрати на професійну правничу допомогу.
За наведених обставин за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.
Крім того, позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 605,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.
Таким чином, з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підлягають судові витрати на загальну суму 1605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 77, 162, 243-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції №5 Кам'янського районного Управління поліції Головного Управіління національної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Чувасова Дмитра Андрійовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровськоїобласті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 1801637 від 01 квітня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, постановлену поліцейським відділення поліції №5 Кам'янського районного Управління поліції Головного Управіління національної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Чувасовим Дмитром Андрійовичем, скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП, закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , 05 серпня 1983 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА