Справа № 212/9371/24
3/212/3734/24
30 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Власенко М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем ФОП “ ОСОБА_2 », яка зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 015687 від 14 вересня 2024 року, 06 липня 2024 року о 13.20 годині за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, виражалася нецензурною лайкою в бік ОСОБА_3 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила, що працівником поліції під час складання у протоколу не взято до уваги її пояснення. ОСОБА_3 сам спонукав вчинити її такі дії, як крайній спосіб захисту, оскільки коректність сприймає як слабкість. ОСОБА_3 вже чотири роки порушує спокій її сім'ї, тримає у нервовому напруженні її батьків похилого віку, що сприяло значному погіршенню здоров'я її матері. Протягом 4х років вони неодноразово зверталися з відповідними заявами, проте у відповідь отримували лише відписки про проведену роз'яснювальну роботу та за чотири роки з ОСОБА_3 було проведено дев'ять роз'яснювальних робіт, проте він продовжує тероризувати її сім'ю. 06 липня 2024 року коли стався конфлікт ОСОБА_3 почав бурити фундамент їх будинку, а коли її мати вимагала припинити ці дії, він не тільки не припинив, а й погрожував її вбити. Цю погрозу мати сприйняла як реальну та зателефонувала їй. Її мати подала заяви до поліції про руйнування фундаменту та про погрози вбивством. Її психологічний стан не витримав усіх знущань з її родини і вона не витримала, оскільки боялася за життя і здоров'я батьків. Вона не мала наміру порушувати громадський порядок, хотіла лише, щоб ОСОБА_4 вийшов на вулицю та не переховувався від поліції, припинив руйнувати фундамент, не залишався наодинці з її матір'ю, оскільки екіпаж патрульної поліції нічого не міг вдяіти, бо це приватна території і ОСОБА_4 продовжував бурити. На відео також видно, що вона плаче та каже про те, що її батьки - люди похилого віку, а у батька кардіостимулятор. Наступного дня, 07 липня 2024 року ОСОБА_3 з рідним братом ОСОБА_5 перестріли її на дитячому майданчику та також погрожували вбивством і вимагали гроші, про що вона написала заяву до поліції. Враховуючи викладене, просить скасувати складений у відношенні неї протокол про адміністративне правопорушення та не притягувати її до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З аналізу ст.ст.251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст.173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП при обставинах, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 015687 від 14 вересня 2024 року підтверджується наданими суду доказами, а саме:
- довідкою за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 від 16 вересня 2024 року;
- повідомленням заступника начальника ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо результатів розгляду матеріалів ЖЄО № 18569, з якого вбачається, що 17 серпня 2024 року до СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали зареєстровані до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події і за № 18569, які були розглянуті керівництвом слідчого ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області. ВП № 3 КРУП ГУНІІ в Дніпропетровській області зареєстровано вказану заяву (повідомлення) до ЖЄО та прийнято до розгляду, однак у зв'язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, орган досудового розслідування повертає матеріали для їх доопрацювання або за наявності підстав їх розгляду згідно Закону України «Про звернення громадян» та «Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі міністерства внутрішніх справ України», затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930, в порядку, визначеному Розділом IV КУпАП;
- заявою ОСОБА_3 за якою він просить провести перевірку та порушити кримінальну справу за ч.1 ст.194 КК України у відношенні ОСОБА_6 та її доньки. Завдана йому шкода становить 9479 грн.;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що конфлікт з сусідом має місце на протязі довгого часу, через те, що ОСОБА_3 веде себе зухвало та на прохання не реагує. 06 липня 2024 року ОСОБА_3 демонтував паркан на своїй території та відбісним молотком почав руйнувати фундамент їх паркану. Її мати зробила йому зауваження, але ОСОБА_4 не реагував і продовжував далі бурити фундамент. Матері стало зле і у неї стався нервовий зрив, оскільки чоловіків не було вдома і вона була вимушена захищати свою родину, так як кожний конфлікт з сусідом закінчується госпіталізацією її батьків похилого віку. Вона викликала поліцію, голосно кричала та плакала. Після приїзду поліції у неї стався гіпертонічний криз, вона викликала швидку;
- довідкою КП “Обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР від 06 липня 2024 року за якою ОСОБА_1 булла надана медична допомога з приводу атреріальної гіпертензії;
- CD-диском, зміст якого досліджений суддею, на якому зафіксовано обставини вчиненого правопорушення, а саме ОСОБА_1 , яка стукала у ворота подвір'я будинку ОСОБА_3 , голосно кричала, перебуваючи у громадському місці, а саме на провулку ОСОБА_7 і вимагала відчинити їй ворота. Після того, як ОСОБА_3 відчинив ворота свого будинку, ОСОБА_1 почала ображати його грубою нецензурною лайкою, що продовжувалось неодноразово, поки на місце не прибула патрульна поліція.
Оцінюючи наведені заперечення ОСОБА_1 щодо давніх неприязних стосунків з сусідом ОСОБА_3 та його неправомірних дій в її адрес та її батьків, суддя відхиляє їх як такі, що не спростовують її провини у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Надану ОСОБА_1 інструкцію медичного препарату з переліком побічних реакції в вигляді нервозності, пригнічення та зміни настрою, занепокоєння та депресії, суддя оцінює критично за відсутності повних відомостей про лікарське призначення такого препарату та тривалості його прийому, а отже вказані обставини також не свідчать про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вина ОСОБА_8 повністю доведена у вчиненні адміністратвиного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП за ознаками дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Виходячи із вищевикладеного, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суддя вважає достатнім та необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст.173 КУпАП у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн.
Відповідно до ст.401 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.173, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, Закону України “Про судовий збір», суддя -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев,ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Відповідно до ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до неї може бути застосоване подвійне стягнення розміру штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в порядку ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: М.Д. Власенко