Справа № 201/7365/24
Провадження № 2/201/3135/2024
30 вересня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого - судді Ткаченко Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 19.06.2024р. знаходиться цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 11.07.2024р. провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін(а.с.№28).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача - ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 19.12.2023р. - а.с.№9) зазначив, що 06.11.2020р. відповідач, керуючи транспортним засобом «CHEVROLET», держномер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з транспортним засобом «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2020р. відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. На час скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому вартість матеріального збитку у розмірі 13 171 грн. 72коп. було виплачено потерпілому позивачем. Представник позивача просив стягнути з відповідача суму виплаченого відшкодування у розмірі 13 171 грн. 72коп. разом із вартістю послуг за проведення оцінки майнової шкоди - 1 300 грн. та судові витрати по справі по оплаті судового збору (а.с.№4-7).
Судом на адресу відповідача за адресою його зареєстрованого місця проживання, яка підтверджена відповіддю ДАПтаДП ДМР від 03.07.2024р. (а.с. № 27) двічі були направлені позовна заява з додатками та ухвала про відкриття провадження по справі. Втім, до суду двічі повернулися конверти з позначками «за закінченням терміну зберігання» (а.с. № 31, 34).
Правом на подачу відзиву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 279, ч. 2 ст. 191 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути спір за наявними матеріалами справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази за принципами ст. 89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.п«а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» М(Т)СБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Судом встановлено, що 06.11.2020р. відповідач, керуючи транспортним засобом «CHEVROLET», держномер НОМЕР_1 , в районі буд. № 17 по вул. Лісна в с. Новотроїцьке Новомосковського району Дніпропетровської області, під час руху заднім ходом, не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився позаду, чим порушив п.10.9 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2020р. у справі № 201/11943/20, що набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн. (а.с. № 10).
З огляду на положення ч. 6 ст. 82 ЦПК України вина ОСОБА_1 не підлягає доказуванню в даній цивільній справі, оскільки постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2020р. у справі № 201/11943/20 встановлено, що саме через винні дії відповідача сталося ДТП 06.11.2020р.
Транспортний засіб «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_2 на час дорожньо-транспортної пригоди був забезпечений полісом № АР 0008433 від 05.04.2020р., код страховика 0120 (а.с. № 13).
У водія ОСОБА_1 поліс ОСЦПВВНТЗ відсутній. Відсутність у відповідача полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається з роздруківки з пошукової системи щодо перевірки чинного полісу внутрішнього страхування (а.с.№11).
Відповідно до висновку експертного дослідження про вартість матеріальних збитків № 63/21А від 16.03.2021р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість матеріальних збитків, завданих автомобілю «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок пошкоджень, становить 13 171грн. 72коп. (а.с.№18).
Наказом М(Т)СБУ № 74026 було вирішено сплатити власнику пошкодженого майна - ОСОБА_3 шкоду, заподіяну в результаті ДТП, в розмірі 13 171 грн. 72коп. (а.с.№15-15зв.ст.) та кошти були перераховані, що підтверджується платіжним дорученням № 942810від 30.03.2020р. (а.с.№16).
Приймаючи до уваги, що відповідач визнаний винним у вчиненні ДТП, що підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2020р. у справі № 201/11943/20, не мав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та позивачем виплачена потерпілому сума страхового відшкодування, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, який в силу положень п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набув право в порядку регресу стягнути виплачену суму страхового відшкодування з відповідача.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування та стягнути з ОСОБА_1 на користь М(Т)СБУ суму страхового відшкодування у розмірі 13 171 грн. 72 коп.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028грн. (а.с.№3).
Відповідно до положень ч. 6, 7 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092.
В матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження про вартість матеріальних збитків № 63/21А від 16.03.2021р. (а.с.№18) та платіжне доручення № 989971 від 31.03.2021р. про оплату вартості експертного дослідження № 63/21А від 16.03.2021р. у розмірі 1 300 грн. (а.с.№17).
Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати за підготовку експертного висновку у розмірі 1 300 грн.
Отже загальний розмір судових витрат, які слід стягнути з відповідача на користь позивача складає 4 328 грн. (3 028 грн. + 1 300 грн. = 4 328 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1189, 1191 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, ч. 6 ст. 82, ст.ст. 89, 139, 141, 259, 263-265, 274, 275 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ - 21647131) суму страхового відшкодування у розмірі 13 171 грн. 72 коп. (тринадцять тисяч сто сімдесят одну грн. 72 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ - 21647131) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 грн. та витрати за підготовку експертного висновку у розмірі 1 300 грн., а загалом - 4 328 грн. (чотири тисячі триста двадцять вісім грн.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.