Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
30 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2546/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
без виклику представників сторін,
розглянувши подання старшого державного виконавця Первомайського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи без вилучення паспортного документу (вх. № 24379 від 27.09.2024) у справі
за позовом Керівника Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Луцьк.
до ОСОБА_1 , м. Первомайський
про стягнення коштів в розмірі 10 000,00 грн
У листопаді 2021 року Керівник Лозівської окружної прокуратури, м. Лозова, в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ (позивач), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Первомайський (відповідач), про стягнення плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 10 000, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 10 000, 00 грн та 2 270, 00 грн судового збору.
08.12.2021 на примусове виконання рішення від 10.11.2021, суд видав відповідні накази.
27.09.2024 старший державний виконавець Первомайського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав до суду подання № 6/26.13-22/8 від 20.09.2024 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи без вилучення паспортного документу (вх. № 24379 від 27.09.2024), в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , до виконання зобов'язань, покладених на неї наказом № 922/2546/21, виданого 08.12.2021 Господарським судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 10 000, 00 грн.
В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець, посилаючись при цьому на ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, зазначає, що боржником рішення до теперішнього часу у повному обсязі не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, заходи державного виконавця щодо розшуку майна боржника на момент подачі подання виявились безрезультатними, а боржник ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Розглянувши подання старшого державного виконавця Первомайського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, суд керується наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
П. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Крім того, відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти, як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає, лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Проте, державним виконавцем не надано суду доказів ухилення боржника від виконання рішення суду, тобто наявність лише невиконаного зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Крім того, державний виконавець не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України.
До того ж, суд вважає помилковими посилання державного виконавця на статтю 441 Цивільного процесуального кодексу України в обґрунтування вирішення питання господарським судом тимчасового обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, оскільки тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване господарським судом відповідно до Господарського процесуального кодексу України, а саме статті 337.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом, як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 337 ГПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ст. 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Враховуючи викладене та те, що наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, а державним виконавцем не надано доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, в задоволенні подання старшого державного виконавця Первомайського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи слід відмовити.
Керуючись ст. 232 - 235, 337, 338 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Первомайського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи (вх. № 24379).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 30.09.2024.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/2546/21
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.