Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" вересня 2024 р. Справа № 922/2565/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стабія» (адреса: 61183, м. Харків, вул. Дружби народів, буд. 253, кв. 216; код ЄДРПОУ 43650291)
про стягнення 5200,00 грн.
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стабія» (далі - відповідач) штраф за поставку товару неналежної якості у розмірі 5200,00 грн.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору закупівлі № ОД/НХ-2.3-92НЮ від 20.03.2023 щодо поставки товару належної якості за що умовами договору передбачено обов'язок сплати штрафу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 відкрито провадження у справі № 922/2565/24; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення сторін про порядок розгляду даної справи. Зокрема, з цією метою суд здійснив направлення копії ухвали від 24.07.2024 до Електронних кабінетів позивача та відповідача в підсистемі “Електронний суд», про що свідчать залучені до матеріалів справи довідки від 24.07.2024 (а. с. 23-24).
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про відкриття провадження у справі, а останні в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.
В процесі розгляду справи відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 20039 від 08.08.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що відповідач в повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором закупівлі № ОД/НХ-2.3-92НЮ від 20.03.2023 поставивши позивачу електрощітки для електричних двигунів належної якості, про що свідчать факт прийняття цього товару без будь-яких заперечень; що в складеному позивачем акті про фактичну якість і комплектність продукції від 01.03.2024 не зазначено підстав виникнення дефектів в електрощітках при цього співробітниками депо позивача зазначається про «приймання товару», тоді як в дійсності товар на момент складання акта не тільки був прийнятий, але й експлуатований і вилучений з експлуатації, внаслідок завданих йому пошкоджень; що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено гарантійного строку експлуатації електрощіток; що позивачем при складанні акту про фактичну якість і комплектність продукції від 10.03.2024 не дотримано положень інструкції П-7; що вимоги позивача про стягнення штрафу не узгоджуються з положеннями ст. ст 674-675, 679 ЦК України, і позивач про цьому не надав доказів наявності вини відповідача у недоліках електрощіток які встановлені актом від 01.03.2024. На думку відповідача враховуючи відсутність встановленого гарантійного строку на експлуатацію товару, у покупця відсутні правові підстави для висунення вимог до відповідача про стягнення штрафу за поставку неякісного товару після прийняття такого товару та постановки його в експлуатацію.
У відповіді на відзив (вх. № 20280 від 12.08.2024) позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що гарантійний строк експлуатації на товар дорівнює визначеному у ТУ У 31.6-14111810-001-2004 строку зберігання, - три роки з моменту приймання ВТК. З огляду ж на викладене, та в силу ст. 269 ГК України, ст. 679 ЦК України, саме Постачальник повинен довести, що дефекти товару виникли внаслідок порушення Покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, чого відповідачем в даному випадку не зроблено.
Окрім того, позивач зазначає про безпідставність посилань відповідача на нібито порушення позивачем положень інструкції П-7, оскільки в даному випадку недоліки товару були виявлені відповідачем не під час приймання товару, а в процесі його експлуатації.
Відповідач подав до суду заперечення (вх. № 20743 від 19.08.2024), в яких наполягає на безпідставності заявленого позову, просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог відповідач зокрема зазначає, що в даному випадку сторонами договору закріплено, що гарантійні зобов'язання постачальника товару визначаються у відповідності до умов договору та документації на відповідний товар. В даному випадку, сторони в договорі не встановлювали гарантійного строку експлуатації на Товар, а тим більше не прирівнювали його до гарантійного строку зберігання, а виключно узгодили, що вказані строки визначаються виключно відповідно до ТУ У 31.6-14111810-001-2004. Жодних додаткових вказівок з цього приводу сторони не наводили. Також відповідач зазначає, що в якості обґрунтування своєї правової позиції стосовно виникнення недоліків товару в процесі його експлуатації позивачем помилково надається Акт про фактичну якість та комплектність продукції від 01.03.2024, який було складено із суттєвими порушеннями; Натомість, позивачем не надається жодних доказів саме поставки відповідачем товару неналежної якості та виявлення будь-яких недоліків на етапі його приймання та введення в експлуатацію.
Також відповідач надав суду додаткові пояснення (вх. № 22264 від 05.03.2024) в яких, зокрема, зазначає, що він не отримував від позивача вимоги про необхідність заміни товару за договором № ОД/НХ-23-92НЮ від 20.03.2023, при цьому позивачем також не надається ані посилань, ані доказів, що пошкодженні електрощітки були направлені відповідачу для обміну. Відповідач зазначає, що він притримується політики максимальної лояльності до позивача з огляду на важливість його діяльності для зміцнення обороноздатності України та задоволення потреб Сил оборони України в умовах військової агресії РФ, що полягає в оперативному вжитті заходів із заміни пошкодженої продукції (за можливості) незалежно від причин виходу з ладу такої продукції, та не дивлячись на те, що вказана продукція була пошкоджена вже в результаті експлуатації та без встановлення сторонами зобов'язань гарантійного строку експлуатації, а отже за відсутності у відповідача нормативного обов'язку із її заміни.
Розглянувши матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 20.03.2023 за результатами процедури закупівлі, оголошеної на сайті Уповноваженого органу, №UA-2023-02-02-008697-a, між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір закупівлі № ОД/НХ-2.3-92НЮ (далі за текстом - договір; а. с. 12-19), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору (п. 1.1).
Згідно з п. п. 2.1-2.2 договору постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та/або характеристикам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток № 1) до цього договору.
Підтвердженням якості та відповідності товару з боку постачальника є такі документи: декларація постачальника про відповідність, паспорт (сертифікат якості), які надаються покупцю разом з товаром.
Згідно з п. 2.3 договору, постачальник гарантує якість товару, що постачається протягом:
гарантійного строку експлуатації згідно ТУ 31.6-14111810-001-2004;
гарантійного строку зберігання - 36 місяців з дня отримання товару кінцевим споживачем до моменту його введення в експлуатацію;
гарантійні строки експлуатації та зберігання на товар встановлюються в будь-якому випадку не меншими, ніж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником.
Відповідно до п. 2.5 договору при виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару виклик представника постачальника для участі у прийманні товару та складання акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов'язковим.
Товар, якість якого не відповідає умовам цього договору та/або щодо якого постачальником не надано або надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього договору, не приймається покупцем до врегулювання питання сторонами.
На підставі п. 2.6 договору при виявленні виробничих дефектів у гарантійні строки експлуатації та зберігання, виклик представника постачальника для складання двостороннього акта є обов'язковий.
Повідомлення про виклик представника постачальника направляється електронним листом із накладенням ЕЦП на електронну адресу постачальника сканованої копії відповідного повідомлення у форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу, або у інший спосіб, передбачений п. 4.5 (п. 2.7 договору).
Згідно з п. п. 2.8-2.10 договору постачальник зобов'язується за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний товар.
Строк усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання відповідного акта.
Після усунення недоліків товару гарантійний строк продовжується на період, протягом якого товар не використовувався. Зазначений період обчислюється з дня звернення покупця з вимогою про усунення недоліків товару до дня усунення недоліків або заміни товару постачальником.
На підставі п. 2.12 договору приймання покупцем товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом не позбавляє покупця права у встановленому порядку пред'являти постачальнику претензії у зв'язку з недоліками поставленого товару, які будуть виявлені в ході використання.
Згідно з п. 4.1 договору постачальник здійснює поставку товару на склад покупця (65098, м. Одеса, вул. Степна, 2) на умовах DDP відповідно до «Інкотермс» у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та правилами «Інкотермс» у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.
На підставі п. 4.2 договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.
Строк поставки товару протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем.
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 4.6 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 та відповідно до вимог стандартів АТ «Укрзалізниця» СТП-10-001:2016 «Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Основні положення», СТП-10-002:2016 «Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Правила проведення вхідного контролю» (дані стандарти є загальнодоступними та розміщені на офіційному сайті АТ «Укрзалізниця»).
Пунктом 5.5. договору передбачено, що товаросупровідні документи повинні надаватися покупцю в оригіналі одночасно з прийманням-передачею товару.
Пунктом 9.3.2 договору передбачено, що за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний товар та/або товару неналежного асортименту.
В рамках наведеного договору між сторонами складено та підписано специфікацію № 1 (а. с. 19), у якій сторони визначили, що в рамках договору постачальник передає покупцю електрощітки ЭГ61А2 2(12,5*32/57) мм у кількості 18500 шт за ціною без ПДВ 150,48 грн за одиницю.
04.05.2023 позивач направив письмову рознарядку за вих. №НХ-09/3604 на поставку електрощітки ЕГ-61А у кількості 5000 шт., на суму 902880,00 грн.
Згідно з видатковою накладною № 7 від 08.05.2023 відповідачем поставлено позивачу електрощітку ЕГ-61А у кількості 5000 шт., на суму 902880,00 грн.
Доказів наявності у відповідача будь-яких претензій щодо якості поставленого товару матеріали справи не містять.
У подальшому, відповідно до видаткової накладної № НХЗч23-221 від 01.08.2023 позивач направив отримані від відповідача електрощітки ЕГ-61А у кількості 5000 шт., на виробничий підрозділ «Локомотивне депо Подільськ»,.
Також позивач стверджує, що під час комісійного огляду тягових електродвигунів виявлено сколи робочих поверхонь електрощіток у тягових електродвигунах електровозу ВЛ80с№1619 у кількості 144 шт.
З огляду на викладене, позивачем засобами електронного зв'язку направлено відповідачу виклик № НХ08/1776 від 26.02.2024 в якому викликалося представника відповідача на 01.03.2024 на 10.00 до виробничого підрозділу «Локомотивне депо Подільськ» служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» для складання акту про виявлені дефекти товару, згідно з п. п. 2.6-2.9 договору.
01.03.2024 за відсутності належним чином повідомленого представника постачальника складено акт про фактичну якість і комплектність продукції, відповідно пп. 26,30 якого встановлено, що електрощітки у кількості 144 шт., мають наступні дефекти: сколи на контактній поверхні більше 10%, у зв'язку з чим підлягають заміні відповідачем у 20 денний термін, відповідно п. 2.3, 2.8 договору.
Як зазначає позивачем, 01.03.2024 ним направлено відповідачу повідомлення про заміну товару разом із актом про фактичну якість і комплектність продукції.
Однак, станом на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі електрощітки у кількості 144 шт. відповідачем не замінені.
Таким чином, на переконання позивача, відповідач неналежно виконав зобов'язання за договором щодо поставки товару належної якості, внаслідок чого на підставі п. 9.3.2. договору за допущені порушення позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості товару належної якості, що становить 5200 грн. (штраф розраховано за наступною формулою: 144 шт., * 180,576 (ціна за 1 шт згідно зі Специфікацією №1 до Договору) = 26 002,94 грн.; 26 002,94 * 20% = 5200,00 грн.).
Як свідчать матеріали справи, з метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію №НХ08/2067 від 06.03.2024 в якій вимагав сплатити штраф в сумі 5200 грн., однак зазначена претензія була залишена відповідачем без задоволення.
Обставини щодо стягнення штрафу в сумі 5200 грн. стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно положень ст. 627 ЦК України передбачено свободу договору, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Вимогами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
В даному випадку, як вже зазначалося, відповідно до пункту 2.1. Договору постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток № 1), а саме ТУ У 31.6-14111810-001-2004 та кресленню АСВН.685274.001СК виробника.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що підтвердженням якості та відповідності товару з боку постачальника є такі документи: декларація про відповідність, паспорт (сертифікат якості), які надаються покупцю разом з товаром.
Абз. 2 п. 2.5 договору передбачено, що товар, якість якого не відповідає умовам цього Договору та/або щодо якого Постачальником не надано або надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2. цього Договору, не приймається Покупцем до врегулювання питання Сторонами.
Пунктами 4.2., 4.6. договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (абзац 3 пункту 4.2. Договору). Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.
Як вже зазначалося, на виконання умов договору, відповідачем належним чином та в передбачені договором строки за видатковою накладною № 7 від 08.05.2023 поставлено позивачу електрощітку ЕГ61А 2(12,5х32х57) мм в кількості 5 000 шт. загальною вартістю 902 880, 00 грн., в тому числі ПДВ 20%. Вказана
Також, відповідачем було поставлено позивачу 8000 шт. таких же електрощиток загальною вартістю 1 444 608, 00 грн., в тому числі ПДВ 20%, 5500 шт. загальною вартістю 993 168, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% та 3700 шт. загальною вартістю 668 131, 00 грн, в тому числі ПДВ 20%, про що свідчать видаткові накладні № 2 від 05.04.2023, № 3 від 28.04.2023 та № 2 від 13.02.2024 відповідно.
Доказів наявності у відповідача будь-яких претензій стосовно якості поставленого товару або ненадання документів, передбачених п. 2.2. договору матеріали справи не містять.
Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач, належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставивши позивачу товар визначений в письмових рознарядках останнього, за асортиментом, кількістю та якістю поставлені партії товару відповідали умовам Специфікації № 1 та письмовим рознарядкам позивача.
З моменту отримання товару за видатковими накладними право власності на товар перейшло до позивача.
Разом з тим, згідно зі ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 269 ГК України передбачено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Відповідно ч. 3 ст. 269 ГК України гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором.
Частинами 5, 6, 7 ст. 269 ГК України передбачено, що постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Частиною 7 ст. 269 ГК України передбачено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
В даному випадку, пунктом 9.3.2 договору передбачено, що за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний товар та/або товару неналежного асортименту.
Таким чином, гарантійний строк експлуатації - це період в часі протягом якого постачальник гарантує використання товару за призначенням за умови дотримання споживачем правил експлуатації. Тобто, саме протягом вказаного строку (який обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня його одержання покупцем) постачальник виконує гарантійні зобов'язання, несе відповідальність за дотримання вимог щодо якості поставленого товару, які обумовлено сторонами або установлено положеннями чинного законодавства.
В даному випадку, згідно з пунктом 2.3. Постачальник гарантує якість Товару, що постачається протягом:
Гарантійного строку експлуатації згідно ТУ У 31.6-14111810-001-2004
Гарантійного строку зберігання - 36 місяців згідно ТУ У 31.6-14111810-001-2004.
Гарантійні строки експлуатації та зберігання на Товар встановлюються в будь-якому випадку не меншими, ніж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником.
Разом з тим, відповідно до змісту пунктів 7.1-7.2 Розділу «Гарантії виробника» ТУ У 31.6-14111810-001-2004 виробник гарантує відповідність якості щіток вимогам цих ТУ за умови дотримання споживачем наведених в них умов транспортування, зберігання та експлуатації. Гарантійний термін зберігання щіток - три роки з моменту приймання ВТК з урахуванням вимог п. 1.3.5. щодо зберігання.
Будь-які інші (відмінні від зберігання) гарантійні терміни на електрощітки в ТУ У 31.6-14111810-001-2004 виробника відсутні.
З огляду на викладене суд констатує, що з умов пункту 2.3. Договору, що був підписаний за наслідками акцепту тендерної пропозиції Відповідача, вбачається, що сторони не встановлювали гарантійного строку експлуатації на Товар, а тим більше не прирівнювали його до гарантійного строку зберігання, як на цьому наполягає позивач, зокрема у відповіді на відзив. В даному випадку сторони при укладанні Договору визначили, що вказані строки визначаються виключно відповідно до ТУ У 31.6- 14111810-001-2004. Жодних додаткових вказівок з цього приводу сторони не наводили. При цьому, як вже зазначалося, ТУ У 31.6-14111810-001-2004 встановлює виключно гарантійний термін зберігання на електрощітки, тоді як гарантійного строку експлуатації назване ТУ не містить.
Також окремим свідченням того, що сторони при укладанні договору виходили виключно з того, що гарантійний строк експлуатації та гарантійний строк зберігання не є тотожними та мають відповідати вимогам ТУ, є те, що відповідачем у складі тендерної пропозиції було надано документ «Довідка про товар» за формою, що передбачалася в тендерній документації Позивачем. Дана довідка на товар передбачає гарантійний строк зберігання на Товар - 36-ть календарних місяців «згідно НТД (нормативно-технічній документації) виробника (ТУ…)»; натомість, графа «гарантійний строк експлуатації» містить помітку: «х»/ «згідно НТД виробника (ТУ…)»; тобто не надається.
Відтак, посилання Позивача на те, що «сторони окремо передбачили, що гарантійний строк експлуатації на товар дорівнює визначеному у ТУ… строку зберігання» не відповідає умовам Договору.
Верховний Суд у Постанові від 29.07.2021 року у справі № 904/5217/19 констатує, що відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов'язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару. Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.09.2020 у справі № 927/787/19.
Оскільки в даному випадку, умовами договору не встановлено гарантійного строку експлуатації поставлений на товар, тоді як товар - електрощітки у кількості 144 шт., щодо яких позивач вказує на їх неякісність, вже перебували в експлуатації, відповідно в силу наведеного, обов'язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару покладається на позивача.
Однак, як вже зазначалося, товар в момент його передачі відповідачем позивачу відповідав всім якісним характеристикам, при його передачі відповідач передав позивачу всі необхідні документи, передбачені п. 2.2. договору які в свою чергу підтверджують якість поставленого товару, доказів наявності у відповідача будь-яких претензій стосовно якості поставленого товару або ненадання документів, матеріали справи не містять.
В подальшому, як на підставу покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу за неналежну якість поставленого товару позивач посилається на висновки, викладені в Акті від 01.03.2024 про фактичну якість та комплектність продукції, в пп. 26,30 комісією встановлено, що електрощітки у кількості 144 шт., мають наступні дефекти: сколи на контактній поверхні більше 10%, у зв'язку з чим підлягають заміні відповідачем у 20 денний термін, відповідно п. 2.3, 2.8 договору.
Проте, розглянувши зазначений акт суд констатує, що він взагалі не містить жодних вказівок щодо причин пошкодження електрощітки, не містять висновків стосовно того, що причиною виявлених недоліків є саме неякісність поставлених відповідачем електрощіток, а виключно констатує факт їх пошкодження на момент огляду, тобто вже після експлуатації та вилучення з експлуатації співробітниками депо.
Зокрема, відповідно до пункту 25.3. Акту комісією встановлено відсутність одиниць Товару, що не відповідають вимогам нормативної документації або Договору поставки. Таким чином, співробітниками депо Покупця самостійно (без залучення представників Постачальника та/або виробника), було досліджено заявлений обсяг продукції (144 шт.). При цьому, так само самостійно ними зазначено про встановлення факту повної відповідності Товару у кількості 144 шт. вимогам нормативної документації та вимогам Договору. Натомість, в подальшому Покупцем зазначено про неналежний стан електрощітки на момент дослідження, тобто після вилучення з експлуатації, у зв'язку з отриманими пошкодженнями, причини яких не було встановлено. Отже, співробітники депо Покупця в результаті дослідження фактично зафіксували, що пошкодження електрощітки в процесі експлуатації було наслідком, а не причиною обставин, викладених в Акті.
Окрім того, зі змісту пункту 30 акту від 01.03.2024 вбачається, що він фактично не містить будь-яких вказівок покупця щодо причин виникнення «дефектів», а виключно констатує факт руйнування електричної щітки в процесі експлуатації та вилучення з експлуатації. Висновки щодо саме поставки товару неналежної якості з боку постачальника також відсутні, натомість, зазначається про виникнення дефектів - сколів - вже після експлуатації.
За таких обставин, Акт від 01.03.2024 про фактичну якість та комплектність продукції, на який посилається позивач, в розумінні ст. ст. 76-78 ГПК України не може вважатися належним, допустимим та достовірним доказом поставки відповідачем товару неналежної якості.
Зазначене в свою чергу унеможливлює застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу на підставі п. 9.3.2 договору, за поставку товару неналежної якості, як на цьому наполягає позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що Акт від 01.03.2024 про фактичну якість та комплектність продукції, на який посилається позивач, це документ, складання якого передбачено Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7, та СТП-002.
Відповідно до п. 6.4 та п. 7.3.1 СТП-10-002:2016 «Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Правила проведення вхідного контролю», затвердженого ПАТ «Укрзалізниця», підтвердженням позитивних результатів проведення вхідного контролю І та ІІ рівнів є Акт про фактичну якість і комплектність продукції .
Згідно з п. 9.1 СТП-10-002:2016 «Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Правила проведення вхідного контролю», у разі виявлення прихованих недоліків продукції, які не могли бути виявлені при вхідному контролі першого і другого рівнів, складається акт про приховані недоліки за формою, наведеною у додатку Е.
Пунктом 9.3. СТП-10-002:2016 «Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Правила проведення вхідного контролю» передбачено, що акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив такі недоліки, якщо інше не встановлено умовами договору поставки.
Таким чином, Акт від 01.03.2024 повинен був би складатись за результатом проведення саме вхідного контролю, натомість у разі виявлення прихованих недоліків продукції, які не могли бути виявлені при вхідному контролі першого і другого рівнів, складається акт про приховані недоліки за формою, наведеною у додатку Е до СТП-10-002:2016 «Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Правила проведення вхідного контролю».
Отже, в якості обґрунтування своєї правової позиції стосовно виникнення недоліків Товару в процесі його експлуатації позивачем надається Акт про фактичну якість та комплектність продукції від 01.03.2024, який було складено із суттєвими порушеннями. Натомість, Позивачем не надається жодних доказів саме поставки відповідачем товару неналежної якості та виявлення будь-яких недоліків на етапі його приймання та введення в експлуатацію.
За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами факту неякісності поставлених відповідачем електрощитків, що їх неякість мала місце через виробничий брак підприємства виробника, та як наслідок має місце гарантійний випадок та обов'язок відповідача відшкодувати встановлені договором штрафні санкції за допущені порушення.
Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову з зазначених вище підстав та мотивів.
Враховуючи, що позов у даній справі не підлягає задоволенню, суд керуючись ст. 123, 126, 129 ГПК України покладає судові витрати на позивача.
Згідно з ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну загострену обстановку, систематичні обстріли м. Харкова військами РФ, введення особливого режиму роботи, суд при прийнятті рішення був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак