Ухвала від 30.09.2024 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.09.2024м. СумиСправа № 920/1061/23(920/1039/24)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 920/1061/23(920/1039/24)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

до відповідачів: 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ), 3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 )

про стягнення 5328 грн 94 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 5328,94 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 по 30.06.2024 та 2422,40 грн судового збору.

Ухвалою від 26.08.2024 суд постановив: прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"; справа № 920/1061/23(920/1039/24) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

26.09.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Яковенка В.В. від участі у розгляді справи № 920/1061/23(920/1039/24).

Згідно з частинами 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з частинами 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Клопотання мотивовано тим, що суддя Яковенко В.В. повернув відзив ОСОБА_1 без постановлення ухвали, як такий, що не містить підпису заявниці, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 232 ГПК України. Крім того заявниця вважає, що суддя Яковенко В.В. протиправно отримав до розгляду справу про стягнення з відповідачки заборгованості без автоматизованого розподілу справи.

Розглянувши клопотання про відвід, суд вважає, що доводи заявниці не є такими, що містять аргументи, які б свідчили про упередженість складу суду у справі № 920/1061/23(920/1039/24), тому суд вважає клопотання ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 920/1061/23(920/1039/24) необгрунтованим.

Разом з тим, відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Статтею 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом цієї чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Тобто відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як встановлено судом, заявницею не наведено обґрунтувань та не подано доказів, які б свідчили про те, що суддя Яковенко В.В. виявив упередженість або необ'єктивність у справі № 920/1061/23(920/1039/24), у тому числі до учасників справи, а також не наведено обґрунтувань, що свідчать про пряму чи опосередковану заінтересованість судді Яковенка В.В. у результаті розгляду справи.

Заявниця, як на підставу для відводу, посилається на повернення їй відзиву на позовну заяву та порушення принципів авторозподілу справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Аналогічні положення закріплені також у п. 8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Сумської області, відповідно яких після відкриття провадження у справі про банкрутство, передача всіх спорів (позовних заяв), стороною у яких є боржник, здійснюється раніше визначеному складу суду у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до протоколу передачі справи судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2024 справу передано судді Яковенку В.В.

Суд враховує, що предметом спору у цій справі є майнова вимога про стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 5328,94 грн за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, який з огляду на приписи ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в даному випадку - суддею Яковенком В.В.

З огляду на викладене доводи заявниці про порушення порядку авторозподілу справи є необґрунтованими.

Також у поданому клопотанні заявниця фактично висловлює свою незгоду із процесуальними діями судді ОСОБА_4 , що були вчинені під час повернення відзиву відповідачки на позовну заяву.

Надавши оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що наведені заявницею обставини не можуть бути підставою для відводу судді Яковенка В.В., зважаючи на приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України.

Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Таку суддівську дискрецію або суддівський розсуд визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Відповідачкою до суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин та фактів, на які посилається у поданому клопотанні.

Усі зазначені підстави для відводу судді Яковенка В.В., зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішенням судді.

З огляду на вказане суд вважає, що надання оцінки правомірності судового рішення, в тому числі і вірному застосуванню судом норм процесуального права, може бути предметом розгляду в судах апеляційної та касаційної інстанції. При цьому звертається увага, що в силу норм ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Обставини, що наведені заявником не є належними та достатніми у розумінні статті 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, а тому дослідивши доводи, зазначені заявницею у якості підстав для відводу судді Яковенка В.В. від розгляду справи № 920/1393/23(920/1039/24), суд вважає їх необгрунтованими, оскільки такі стосуються процесуальних рішень судді та зводяться до незгоди сторони з такими, що не може бути підставою для відводу.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заявлений ОСОБА_1 відвід судді Яковенка В.В. у справі № 920/1061/23(920/1039/24) визнати необґрунтованим.

2. Клопотання про відвід судді Яковенка В.В. передати на автоматичний розподіл для визначення судді в порядку ст. 32 ГПК України з розгляду відповідних заяв.

3. Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана суддею 30.09.2024.

Суддя В.В. Яковенко