ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.09.2024Справа № 910/7672/24
За заявою Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни
про відвід судді
За позовом Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери"
про визнання недійсним договору суборенди
Суддя Борисенко І.І.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулась Фізична особа-підприємець Мороз Руслана Олександрівна (далі - ФОП Мороз Р. О., позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" (далі - ТОВ "АФ "Лавринович і партнери", відповідач) про визнання недійсним договору суборенди нежитлового приміщення № СО-17 від 07.11.2013, укладеного між сторонами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 06.08.2024, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.08.2024, від 27.08.2024, від 10.09.2024 підготовче засідання у справі № 910/7672/24 неодноразово відкладалось на 27.08.2024, на 10.09.2024, на 01.10.2024 (відповідно).
Відповідач в підготовчих засіданнях наголошував щодо відсутності у адвоката Брагіної О. Є. права на заняття адвокатською діяльністю, а відтак, і права на здійснення представницьких функцій у суді, оскільки відомості щодо неї у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні.
02.09.2024 судом здійснено запит на адресу Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Київської області для з'ясування обставин щодо права на здійснення представника позивача - Брагіною О. Є. адвокатської діяльності.
25.09.2024 від Національної асоціації адвокатів України надійшла відповідь № 1556/0/2-24 від 18.09.2024 на запит суду від 02.09.2024, у якому Асоціація повідомила, що станом на 18.09.2024 будь-які відомості стосовно Брагіної О. Є. в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі - ЄРАУ) відсутні і адміністраторами бази даних ЄРАУ не вносились, у тому числі щодо свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4 від 30.12.21993, а також щодо зупинення та/або поновлення її права на заняття адвокатською діяльністю.
26.09.2024 від Ради адвокатів Київської області надійшла відповідь № 0772/0/2.24 від 17.09.2024 у якій Рада адвокатів повідомила, що станом на 16.09.2024 відомості про адвоката Брагіну О. Є. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4, видане Київською обласною КДКА від 30.12.1993) в ЄРАУ відсутні. У цій же відповіді Рада адвокатів зазначила про неможливість підтвердити або спростувати факт зупинення та поновлення адвокатом Брагіною О. Є. права на зайняття адвокатською діяльністю.
30.09.2024 ФОП Мороз Р. О. подано заяву по відвід головуючого судді у справі.
Заява мотивована неправомірним недопущенням представника позивача - адвоката Брагіної О. Є. у судове засідання 27.08.2024 та направленням запитів від 02.09.2024 до Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Київської області, що на думку заявника, є втручанням у професійну діяльність адвоката та позбавленням позивача можливості вільного доступу до правосуддя. Такі обставини викликають у представника заявника сумнів в об'єктивності головуючого судді у вирішенні спору та є підставою для його відводу.
Суд, розглянувши подану заяву прийшов до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, що закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, зокрема, щодо основних процесуальних гарантій, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, згідно з ч. 2 ст. 38 ГПК України учасники справи можуть заявити відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, перекладачу із підстав, визначених ст.ст. 35-37 ГПК України.
За змістом ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 2, 3, 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Оскільки заява заявника про відвід головуючого судді у справі надійшла за день до призначеного ухвалою суду від 10.09.2024 підготовчого засідання по справі № 910/7672/24, питання про відвід судді вирішується суддею Борисенко І. І. визначеного протоколом автоматизованого розподілу справи № 910/7672/24 між суддями.
Вказана заява мотивована обмеженням позивача права на доступ до правосуддя, що полягало у недопуску представника позивача - адвоката Брагіної О. Є. у судове засідання 27.08.2024 та направленням судом запитів від 02.09.2024 до Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Київської області стосовно з'ясування обставин щодо права на здійснення Брагіною О. Є. адвокатської діяльності. Тому у заявника є припущення, що відповідач має вплив на головуючого суддю та у судді Борисенко І. І. сформувалась позиція щодо вирішення цього спору, - за позовом ФОП Мороз Р. О.
Суд зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Одночасно висновки або позиції судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку суддя позбавляється можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує. Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.09.2022 року по справі №201/10234/20.
У даному випадку, заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявність обставин, з якими закон пов'язує наявність підстав для відводу судді. При цьому, як вказує сам заявник, його доводи є припущеннями для відводу судді Борисенко І. І. від розгляду справи № 910/7672/24.
Крім того, викладене у заяві про відвід судді Борисенко І. І. обґрунтування є безпідставним, оскільки фактично зводиться до незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час розгляду справи.
Суд звертає увагу заявника, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді, а відтак не є підставою для відводу судді у розумінні ст. 35 ГПК України.
За таких обставин, наведені ФОП Мороз Русланою Олександрівною у заяві доводи не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а отже, немає підстав для задоволення заяви про відвід судді Борисенко І. І. від розгляду справи № 910/7672/24.
Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 39, 43, 234 ГПК України, Господарський суд м. Києва -
Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про відвід судді Борисенко І. І. від розгляду справи № 910/7672/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Борисенко І. І.