61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
30.09.2024р. Справа №905/776/24
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237; адреса: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)
до відповідача: Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код ЄДРПОУ 31599557; адреса: 85310, Донецька область, м. Покровськ, м. Родинське, вул. Перемоги, буд. 9)
про стягнення 128205,00 грн.
Суддя Величко Н.В.
без виклику учасників справи
До Господарського суду Донецької області від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла позовна заява б/н б/д про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу у сумі 128205,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. (вх № 4258/24 від 23.05.2024). Розгляд справи просив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у вагоні № 68981141 за накладною № 48987465 від 15.11.2023, внаслідок чого позивачем було нараховано штраф на підставі ст.ст 118, 122 Статуту залізниць України, який відповідачем не сплачено.
На підтвердження вимог до позовної заяви додано: залізничну накладну № 48987465 від 15.11.2023, залізничну накладну № 47326400 від 21.11.2023, акт загальної форми (форма ГУ-23) № 738 від 18.11.2023; комерційний акт № 450003/277 від 18.11.2023 (форма ГУ-22); комерційний акт № 450003/277/1 від 18.11.2023 (форма ГУ-22); наказ Виробничо-технологічного підрозділу станції Нижньодніпровськ-Вузол Структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» № 425 від 01.09.2023 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів»; наказ Виробничо-технологічного підрозділу станції Нижньодніпровськ-Вузол Структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» № 428 від 06.09.2023 «Про внесення змін до наказу № 425/ДС від 01.09.2023 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти»; посадові інструкції з реєстраційними номерами № ДС-ПІ-036/1, ДС-ПІ-046/1, ДС-ПІ-018/1, ДН-1ПІ-151, № ДН-1-ПІ-186; робоча інструкція з реєстраційним номером № ДН-1-ПІ-279; виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці; технічний паспорт засобу вимірювальної техніки (зввт) № 14 «Вагонні ваги»; Положення про регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" (нова редакція); довіреності на представників позивача.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.05.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/776/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін; встановлено сторонам строки для вчинення дій процесуального характеру.
Вказана ухвала суду доставлена до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» позивачу та відповідачу 10.06.2023, про що свідчать відомості комп'ютерної бази даних “Діловодство спеціалізованого суду» та відповідні довідки про доставки електронного листа.
18.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позовні вимоги необґрунтовані з огляду на таке:
- залізниця прийняла вагон з вантажем до перевезення без будь-яких зауважень;
- зважування вагонів проводилось на справних і перевірених до та після переважування вагах, приписаних до залізниці;
- вагон було завантажено у вологому стані;
- вагон було промарковано двома продольними бороздами шириною 50 мм, вантаж зарівняний планером;
- на шляху прямування спірний вагон прослідував пункт комерційного огляду поїздів вагонів (ПКО) на станції Красноармійськ без будь-яких зауважень щодо розміщення вантажу, маси вантажу;
- результатів перевірки визначення маси усієї партії залізницею не зазначено в документі;
- комерційний акт не підписаний особами, які повинні були його підписати згідно п. 10 Правил складання актів, що робить його недійсним.
У відзиві відповідач просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, а в разі їх задоволення зменшити розмір підлягаючого стягненню штрафу до однієї провізної плати за перевезення в розмірі 25641,00 грн.
Відповіді на відзив позивачем не надавалось.
У поясненнях (документ сформований в системі електронний суд 30.08.2024) позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказує на необгрунтованість та безпідставність аргументів відповідача.
Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ч.2, ч.5, ч.8 ст. 252 ГПК України).
З огляду на обставини, пов'язані з військовою агресією Російської Федерації, продовженням особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області, запровадженого розпорядчими актами керівництва суду (наказ від 28.02.2022 № 20, розпорядження від 15.04.2022 № 9-р та рішення зборів суддів Господарського суду Донецької області № 2 від 13.06.2022, розпорядження від 25.05.2023 № 6-р «Про організацію роботи Господарського суду Донецької області», розпорядження № 4-р від 28.05.2024 «Про визначення алгоритму дій під час повітряної тривоги»), справа розглядається у розумний строк.
Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
15.11.2023 Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (вантажовідправник), зі станції Родинська Донецької залізниці на станцію Дарниця Південно-Західної залізниці, відвантажило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 48987465, у вагонах № 68622414 та № 68981141, вантаж - вугілля кам'яне марки г-газове Г (Г2) 0-200. Вантаж у вологому стані, маркований двома поздовжіми борознами шириною 50 мм. Поверхня вантажу розрівняна і ущільнена на рівні бортів за допомогою планера. Вагон підготовлений до навантаження згідно з п. 2.3 гл. 14 додатка 3 до СМГС. При оформленні залізничної накладної № 48987465 відповідачем вказано масу вантажу: нетто 138000 кг. (по 69000 кг. в кожному вагоні). Завантаження вантажу у вагон здійснювалось засобами відправника на вагонних вагах (150 т), Заводський № 541.
При проходженні вагону № 68981141 станції Нижньодніпровськ-Вузол- Придніпровської залізниці, було здійснено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній № 48987465.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом № 450003/277 складеним 18.11.2023 на додаток до акта ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 738 від 18.11.2023, в розділі «Д» якого зазначено: «При зважуванні вагона в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності ДСЗ Опанасюка, агента комерційного Плітченко, агента комерційного Рогозіної, на справних вагонних 150 тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський № 032, що пройшли держповірку 14.03.2023, виявилось вага брутто - 91200 кг., тара за документом - 20200 кг., вага нетто - 71000 кг., що більше ваги, вказаної в документі на 2000 кг. Виявлено різницю завантаження візків 6800 кг., що перевищує половину вантажопідйомності на 3400 кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 30-40 см., маркованої двома повздовжніми борознами. Над 7 люком за рухом поїзда мається скіс вантажу довжиною - 1,5 м., по ширині вагону, глибиною - 1,7 м. Поглиблень немає, маркування не порушено. Вагон глуходонний. Просипання вантажу немає В технічному відношенні вагон справний. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.».
Згідно акту загальної форми № 738 від 18.11.2023 вагон № 68981141 було затримано для виправлення з 18.11.2023 15-00 та згідно накладної № 47326400 від 21.11.2023 вказаний вагон був відправлений на станцію Дарниця Південно-Західної залізниці.
Згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ) - вагонних ваг, тип тензометричні, заводський № 032, міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 1 раз на 6 місяців. 14.03.2023 була проведена державна повірка зазначених ваг.
Факт зважування та розходження у масі вантажу підтверджується і випискою з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах по станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відповідно до якої маса вантажу у вагоні більша ніж зазначена у накладній на 2000 кг.
В матеріалах справи відсутні докази, що ставили б під сумнів достовірність показників зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.
Відповідно до приписів частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України та частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення (п. 6 Статуту залізниць України).
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).
Враховуючи викладене, та приписи статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України, накладна є підставою для виникнення у сторін визначених в ній прав та обов'язків.
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом визначені Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (ст. 2 Статуту залізниць України).
На підставі вказаного Статуту наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, затверджені Правила приймання вантажів до перевезення (7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб.
Згідно з пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
Відповідно до пункту 2.3 Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
У графі 55 накладної № 48987465 зазначений представник відправника - Молодецька Світлана Миколаївна.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення (п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).
Таким чином, позивач не зобов'язаний здійснювати перевірку маси та кількості вантажу завантаженого відправником, при цьому він не позбавлений права перевірити правильність відомостей про вантаж визначених у накладній.
З матеріалів справи вбачається, що на станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень та без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Пунктом 5.5 Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній № 48987465 масу вантажу у вагоні № 68981141 нарахований штраф відповідачу в розмірі 128205,00 грн.
Судом встановлено, що розмір суми штрафу відповідає вимогам ст.ст. 118, 122 Статуту.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо невідповідності комерційного акту вимогам п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 виходячи з наступного.
Згідно з п. 10 Правил, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Наданий позивачем комерційний акт № 450003/277 від 18.11.2023 підписав: заступник начальника станції - Опанасюк О.М.; агент комерційний - Плітченко І.П.; агент комерційний - Рогозіна А.Л.
Наказом позивача від 01.09.2023 № 425 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів» (з урахуванням наказу від 06.09.2023 № 428) було затверджено коло працівників станції Нижньодніпровськ-Вузол, які мають право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи серед яких є Плітченко І.П. та ОСОБА_1 .
Також, позивачем надані посадова інструкція № ДС-ПІ-036/1 заступника начальника станції, з якою був ознайомлений ОСОБА_2 , посадові інструкції № ДС-ПІ-046/1, ДС-ПІ-018/1 агента комерційного, з якими ознайомлені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Зазначеними вище особами було здійснено перевірку масу вантажу у вагоні.
Враховуючи положення пункту 12 Правил складання актів, станцією призначення в розділі «Є» комерційного акту № 450003/277/1 зроблено відмітку «Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено».
Отже, комерційний акт підписаний відповідно до вимог п. 10 Правил, а саме трьома визначеними представниками.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу в накладних саме відправником. При цьому, відповідачем всупереч вимог ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено наявності обставин оскарження відправником відомостей, які відображені у комерційному акті.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні № 68981141 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній № 48987465. Не зазначення у комерційному акті обставин, відомостей чи певних фраз, що є доречними для використання у комерційних актах, про які вказує відповідач у відзиві, не впливає на встановлення шляхом зважування нестачі вантажу проти документа та вантажопідйомності.
Згідно із статтями 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
Як вказує позивач та проти чого відповідач в порядку норм статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, провізна плата за перевезення вантажу у вагоні № 68981141 становила 25641,00 грн.
За даними комерційного акту № 450003/277 від 18.11.2023 маса вантажу у вагоні № 68981141 складає 71000 кг. (нетто). Таким чином, різниця становить 2000 кг (69000 кг. - 71000 кг.).
На підставі викладеного вище, сума штрафу, яка підлягає стягненню складає 128205,00 грн. (25641,00 х 5), що відповідає приписам чинного законодавства та заявленим вимогам позивача, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд зазначає, що доводи та міркування відповідача, не спростовують висновків суду та не суперечать встановленим судом дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства. Доводи відповідача ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства, тому не приймаються судом.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Отже, звертаючись з клопотанням про зменшення розміру штрафу, відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми, а саме, надмірність розміру штрафу порівняно зі збитками позивача.
Проте, відповідно до статті 42 та абзацу 5 статті 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
З огляду на наведене, зазначені відповідачем обставини, які на його погляд можуть вплинути на зменшення розміру штрафу, передусім є наслідком господарської діяльності самого відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу якихось об'єктивних та незалежних від нього обставин.
Нарахування штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати встановлено законодавчо в п. 118 Статуту залізниць України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України. У суду відсутні підстави оцінювати цей розмір штрафу, як надмірно великий.
Суд також враховує, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.
Відповідачем не наведено переконливих аргументів та не подано відповідних доказів наявності підстав для зменшення нарахованого штрафу.
Згідно з ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код ЄДРПОУ 31599557; адреса: 85310, Донецька область, м. Покровськ, м. Родинське, вул. Перемоги, буд. 9) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237; адреса: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) штраф за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в розмірі 128205,00 грн., а також суму судового збору за подану позовну заяву в розмірі 3028,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 30.09.2024.
Суддя Н.В. Величко