вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.09.2024м. ДніпроСправа № 904/991/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро", смт Царичанка, Дніпропетровська область
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, м. Дніпро
про стягнення 349 983,33 грн.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків збитків в сумі 349 983,33 грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок протиправної поведінки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке зупинило реєстрацію оформленої позивачем податкової накладної від 20.12.2023 № 697, ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" допустило порушення умов укладеного з Приватним підприємством "Харт-Трейд" договору поставки від 01.12.2023 № 0112, у зв'язку із чим було змушене сплатити на користь цього контрагента 349 983,33 грн. штрафних санкцій, які постачальник вважає своїми збитками.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у даному випадку відсутнє рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, спірна податкова накладна має статус "зупинена".
До того ж, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків у відзиві на позовну заяву вказує про те, що позивачем не подано на розгляд комісії пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, за встановленою формою відповідно до Порядку № 1165 (зі змінами).
Таким чином, зважаючи на те, що ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" не здійснило всіх можливих та передбачених законом дій для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на думку відповідача, саме його підприємство є відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідками не вчинення таких дій.
Зазначає відповідач і про те, що саме протиправна бездіяльність позивача призвела до сплати встановленої договором поставки неустойки Павлоградській філії Приватного підприємтсва "Харт-Трейд".
Так, за твердженням Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, позивачем не доведено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування шкоди, а саме, неправомірних дій відповідача та відповідно причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
04.09.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійши додаткові пояснення, в яких останній зазначає про те, що з липня 2023 відповідачем неправомірно приймались рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме, рішення № 12754 від 21.07.2023, № 16270 від 25.09.2023, № 18875 від 08.11.2023, № 20041 від 19.12.2023, № 74 від 04.01.2024, які було оскаржено в судовому порядку.
Посилається позивач і на те, що рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справи № 160/19014/23 від 29.09.2023, № 160/24752/23 від 16.11.2023, № 160/31483/23 від 21.12.2023 та № 160/33364/23 від 24.01.2024) рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 12754 від 21.07.2023, № 16270 від 25.09.2023, № 18875 від 08.11.2023, № 20041 від 19.12.2023 визнано протиправними та скасовано.
Вказані рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та рішення контролюючого органу залучено позивачем до матеріалів справи.
Таким чином, на думку ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро", всі дії відповідача щодо прийняття рішень про включення позивача до "ризикових" та відповідно зупинення реєстрації податкових накладних, які направлялись на реєстрацію, є неправомірними.
Так, містять додаткові пояснення посилання на те, що на дату сплати позивачем Павлоградській філії Приватного підприємтсва "Харт-Трейд" неустойки в сумі 349 983,33 грн. на підставі пункту 6.5. договору поставки та претензії від 21.12.2023, відповідачем було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 20041, що, на думку позивача, стало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 20.12.2023 № 697 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 12.03.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі № 904/991/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення збитків в сумі 349 983,33 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 про відмову в відкритті провадження у справі № 904/991/24 скасовано та справу передано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 відкрито провадження у справі № 904/991/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для стягнення збитків.
01.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (далі - постачальник, позивач у даній справі) та Павлоградською філією Приватного підприємства "Харт-Трейд" (далі - покупець) укладено договір поставки № 0112 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити постачальнику товар, асортимент, кількість і ціна якого вказані в накладних.
Згідно з пунктом 4.3. договору оплата за кожну партію товару здійснюється протягом 1 календарного дня з моменту поставки товару.
Підпунктом 2.1.5. пункту 2.1. договору встановлено, що постачальник зобов'язаний упродовж 1 робочого дня з моменту поставки кожної партії товару/отримання передоплати (в залежності від того, яка з подій настане раніше) зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних та направити її покупцю за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc». Якщо після поставки партії товарів здійснюється збільшення суми компенсації їх вартості на користь постачальника, останній протягом 1 календарного дня з моменту перегляду кількісних та/або вартісних показників поставленої партії товарів зобов?язаний зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та направити його покупцеві за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc». Сторони дійшли згоди, що не є поважною причиною порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, які передбачені даним договором, у разі оформлення постачальником податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з порушенням норм чинного законодавства України, у т.ч. щодо повноти та відповідності коду УКТ ЗЕД, а також у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в порядку, передбаченому чинним законодавством.
У пункті 6.5. договору сторонами передбачена відповідальність постачальника за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у вигляді неустойки у розмірі суми податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування до податкової накладної, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені договором строки.
У випадку порушення постачальником зобов'язань, передбачених даним договором, та/або завдання покупцю збитків, покупець повідомляє постачальника про суми неустойки/штрафних санкцій та/або завданих збитків, які нараховані/завдані останньому, шляхом направлення йому претензії. Постачальник зобов'язаний сплатити неустойку/штрафні санкції та/або компенсації завданих збитків в день отримання претензії.
Відповідно до пункту 9.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань.
У матеріалах справи наявна підписана та скріплена печатками підприємств сторін специфікація № 1 та заявка Павлоградської філії Приватного підприємства "Харт-Трейд" від 09.12.2023 на поставку товару - горілки "Класична", ТМ Колос, 0,5 л 40о в кількості 22 000 пляшок за ціною 79,54 грн. без ПДВ, ціною 95,45 грн. з ПДВ, на загальну суму 2 099 900,00 грн. з ПДВ. Дата поставки товару: 20.12.2023.
Виконуючи умови спірного договору 20.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" поставило Павлоградській філії Приватного підприємства "Харт-Трейд" товар - горілку "Класична", ТМ Колос, 0,5 л 40о в кількості 22 000 пляшок на загальну суму 2 099 900,00 грн. (у т.ч. 349 983,33 грн. ПДВ), що підтверджується залученою до матеріалів справи видатковою накладною № 1543, яка підписана та скріплена печатками підприємств сторін без заперечень та зауважень.
Як вбачається з матеріалів справи, Павлоградською філією Приватного підприємства "Харт-Трейд" 20.12.2023 сплачено грошові кошти на підставі платіжної інструкції № 1619 за отриманий від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" товар згідно видаткової накладної № 1543 від 20.12.2023 суму 2 099 900,00 грн. (у т.ч. 349 983,33 грн. ПДВ).
За результатами вказаної господарської операції позивачем 20.12.2023 виписана та відправлена на реєстрацію податкова накладна № 697.
У квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2023, сформованої о 16:44:07, зареєстрованої за номером 9347157550, зазначено: "Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 20.12.2023 № 697 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D" = 10.6213%, "Рпоточ" = 1627176.76. Пропонуємо надати поянення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних....".
Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" вказує про те, що його підприємство 21.12.2023 отримало від покупця (Павлоградської філії Приватного підприємства "Харт-Трейд") претензію, в якій останній вимагав сплатити неустойку у зв'язку з відсутністю реєстрації податкової накладної № 697 від 20.12.2023 в строки, передбачені в договорі поставки.
В день отримання претензії - 21.12.2023, позивач її задовольнив, сплативши на користь контрагента за договором поставки неустойку, в сумі 349 983,33 грн.
Таким чином, вказує позивач, внаслідок протиправної поведінки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке зупинило реєстрацію оформленої позивачем податкової накладної від 20.12.2023 № 697, у нього виникли збитки у вигляді сплати неустойки, які підлягають до стягнення з відповідача.
Вказані обставини і стали причиною для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 2статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.
Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 18.03.2015 у справі №3-18гс15.
Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на наслідки дій податкового органу, що полягали в неправомірному прийнятті рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зупиненні реєстації податкової накладної від 20.12.2023 № 697.
Однак, як вбачається з аналізу норм матеріального права, збитки застосовуються як цивільно-правова відповідальність, у випадку порушення господарського зобов'язання другою стороною.
Водночас, за змістом положень статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З наведеної правової норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.
Отже, суд вважає, що правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі, пов'язані з відшкодуванням шкоди.
Як вже було зазначено вище, за загальними положеннями, наведеними у статті 1166 цього Кодексу, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб визначені у статті 114 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 114.1. статті 114 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.
Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 чи 1174 Цивільного кодексу України.
Так, як вбачається із матеріалів справи, позивач вказує про те, що саме неправомірні дії відповідача щодо прийняття рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зупинення реєстрації податкової накладної № 697 від 20.12.2023 стали причиною порушення договору поставки та сплати підприємством позивача на користь контрагента штрафних санкцій в сумі 349 983,33 грн., які останній вважає своїми збитками.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказів, які б свідчили про неправомірність дій відповідача (податкового органу) щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 697 від 20.12.2023 та прийняття рішень про включення позивача до "ризикових", позивачем до матеріалів справи не надано.
Так, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з абзацами першим-п'ятим пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Як вже було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2023, сформованої о 16:44:07, зареєстрованої за номером 9347157550, зазначено: "Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 20.12.2023 № 697 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D" = 10.6213%, "Рпоточ" = 1627176.76. Пропонуємо надати поянення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних....".
Таким чином, реєстрація спірної податкової накладної була правомірно зупинена податковим органом в порядку та на підставах, визначених Порядком № 1165
До того ж, слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 520).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування (абзац перший пункту 6 Порядку № 520).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 10 Порядку № 520).
Таким чином, оскільки контролюючим органом не приймалось рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а її реєстрація була лише зупинена відповідно до Порядку № 1165, позивач мав можливість подати поянення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 4 Порядку № 520, проте, останній таким правом не скористався (доказів зворотнього матеріали справи не містять).
Отже, ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" не здійснило всіх можливих та передбачених законом дій для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а тому саме позивач (постачальник) є відповідальною особою перед своїм контрагентом-покупцем (Павлоградською філією ПП "Харт-Трейд") у господарській операції за наслідками невчинення таких дій.
Залучені позивачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справах № 160/19014/23 від 29.09.2023, № 160/24752/23 від 16.11.2023, № 160/31483/23 від 21.12.2023 та № 160/33364/23 від 24.01.2024, якими визнано протиправними та скасовано рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 12754 від 21.07.2023, № 16270 від 25.09.2023, № 18875 від 08.11.2023, № 20041 від 19.12.2023, не є належними доказами неправомірності дій відповідача, на які посилається заявник, з огляду на таке .
Так, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Разом з тим, зі змісту залучених позивачем до матеріалів справи рішень контролюючого органу, які було визнано протиправними та скасовано Дніпропетровським окружним адміністративним судом, слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім спірної податкової накладної для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що суперечить положенням Порядку № 1165.
Так, зазначені рішення були прийняті податковим органом за результатами господарської діяльності позивача з іншими контрагентами, на підставі інших господарських операцій, тобто не стосуються спірної податкової накладної (№ 697 від 20.12.2023), яка складена та відправлена на реєстрацію за результатами поставки товару за договором № 0112 від 01.12.2023 на суму 2 099 900,00 грн.
Інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про неправомірність дій відповідача, що можуть бути підставою для відповідальності податкового органу, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не надав господарському суду належних доказів та відповідно не обґрунтував наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро".
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 30.09.2024.
Суддя І.Ф. Мельниченко