19 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/2154/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі судового засідання Погребняк А.М.,
кредитор , Мосійчук Я. І.,
інших, не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України", м.Київ, за , вх. №1510 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області (попереднє засідання) від 30.05.2024 (повний текст складено 04.06.2024, суддя Усатий В.О.) та ухвалу від 12.12.2023 (повний текст складено 18.12.2023,суддя Усатий В.О.) у справі № 922/2154/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" ,
про визнання банкрутом
У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж". ( справа № 922/2154/22)
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.12.2022 відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" (код ЄДРПОУ 37574805).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Суффле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.12.2022 у справі № 922/2154/22 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.12.2022 у справі №922/2154/22 скасовано. Справу № 922/2154/22 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Агрофірма Престиж" у розмірі 38521227,00 грн - основного боргу, а також 24810,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 60300,00 грн - витрат зі сплати винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М., призначено попереднє засідання суду.
19.07.2023 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж" № 71036.
Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 14.08.2023 виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 у справі №922/2154/22; ухвалено вважати вірною у першому та сьомому абзацах резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 у справі №922/2154/22 адресу ТОВ "Агрофірма Престиж" - 62420, Харківська обл., Харківський р-н, с.Веселе, вул. Сонячна (колишня вул. Жовтнева), буд. 4.
Також ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 виправлено описку, допущену при виготовленні тексту повідомлення про відкриття провадження у справі № 922/2154/22 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж" № 71036 від 19.07.2023. Інформацію в розділі "Місцезнаходження боржника або місце проживання" викладено у наступній редакції: "62420, Харківська обл., Харківський р-н, с. Веселе, вул. Сонячна (колишня вул. Жовтнева), буд. 4". Ухвалено здійснити офіційне оприлюднення додаткового повідомлення про відкриття провадження у справі № 922/2154/22 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж".
14.08.2023 здійснено офіційне оприлюднення додаткового повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж" № 71199.
До Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (вх. № 22178 від 21.08.2023) з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги на загальну суму 5316693,10 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Торговий будинок "Новаагро" посилається на неналежне виконання боржником умов договорів про відступлення права вимоги від 07.06.2018 № № 1-01, 1-02, 1-03, 1-04, 1-05.
Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 20.09.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма Престиж" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 у справі № 922/2154/22 залишено без змін.
02.10.2023 справа №922/2154/22 повернулась до Господарського суду Харківської області.
01.11.2023 до Господарського суду Харківської області від розпорядника майна надійшло узагальнене повідомлення про розгляд вимог кредиторів, в якому арбітражний керуючий Сиволобов М.М. повідомляє про те, що ним на виконання вимог ухвал суду та статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства було направлено запит керівнику боржника про сумісний розгляд заявлених вимог кредиторів, відповідь на який розпорядником майна отримано не було. За наслідком самостійного розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника, розпорядник майна вважає відсутніми законні підстави для визнання грошових вимог ТОВ "ТБ "Новаагро" на загальну суму 5316693,10 грн у зв'язку із пропуском строку позовної давності. Також 01.11.2023 до суду від розпорядника майна надійшла заява (вх.№29844) про застосування позовної давності (вх. № 29844), в якій арбітражний керуючий Сиволобов М.М. просить суд застосувати строки позовної давності до заяви ТОВ "ТБ "Новаагро" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 5316693,10 грн та відхилити зазначені вимоги.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі №922/2154/22 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 22178 від 21.08.2023). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" до боржника в розмірі 5311325,10 грн основного боргу та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.05.2024 р. ( попереднє засідання) у справі № 922/2154/22, до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" були включені визнані судом вимоги, зокрема, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" в розмірі 5311325,10 грн основного боргу та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з прийнятими судом першої інстанції ухвалами, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» ( АТ «УКРЕКСІМБАНК) звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі № 922/2154/22 про визнання грошових вимог ТОВ «ТБ «Новаагро» до ТОВ «Агрофірма Престиж» скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «ТБ «Новаагро» у задоволенні його заяви з грошовими вимогами до ТОВ «Агрофірма Престиж», а грошові вимоги ТОВ «ТБ «Новаагро» відхилити у повному обсязі. Змінити ухвалу суду від 30.05.2024 у справі № 922/2154/22 в частині грошових вимог ТОВ «ТБ «Новаагро» шляхом викладення її в новій редакції, що передбачає виключення вимог ТОВ «ТБ «Новаагро» з реєстру вимог кредиторів ТОВ «Агрофірма Престиж» з огляду на відхилення їх судом у повному обсязі. Вважає, що ухвали, які він оскаржує, прийняти судом першої інстанції без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що у ТОВ «ТБ «Новаагро» не може виникати грошове зобов'язання до ТОВ «Агрофірма Престиж» внаслідок правонаступництва та оплатного набуття ним права вимоги відповідно до Договорів про відступлення права вимоги договору № 01-01, 1-02, № 1-05 від 07.06.2018 року, оскільки договори, права вимоги за якими було відступлене, на цей час визнано судом недійсними. Крім того, заявником не надано достатньо доказів на підтвердження його грошових вимог.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Державний експортно-імпортний банк України ( вх. № с1510 Х1 на ухвалу господарського суду Харківської області (попереднє засідання) від 30.05.2024 та на ухвалу від 12.12.2023 у справі № 922/2154/22. Встановлено учасникам справи строк до 22.07.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу та витребувано матеріали оскарження у справі № 922/2154/22 з Господарського суду Харківської області.
Відповідно до частини 3 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 273 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 р. розгляд справи призначено на 02.09.2024 р.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у судовому засідання було оголошено перерву до 19.09.2024 р.
У судових засіданнях в режимі відеоконференції приймала участь представник заявника апеляційної скарги, який підтримав свої вимоги.
Інші представники сторін ( учасників справи про банкрутство) у судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до приписів стаття 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст.269 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника заявника апеляційної скарги, який приймав участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" з грошовими вимогами до боржника (вх.№22178 від 21.08.2023) встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Агрофірма Престиж" у розмірі 38521227,00 грн - основного боргу, а також 24810,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 60300,00 грн - витрат зі сплати винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М., призначено попереднє засідання суду.
19.07.2023 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж" № 71036.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2023 виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 у справі №922/2154/22; ухвалено вважати вірною у першому та сьомому абзацах резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 18.07.2023 у справі №922/2154/22 адресу ТОВ "Агрофірма Престиж" - 62420, Харківська обл., Харківський р-н, с.Веселе, вул. Сонячна (колишня вул. Жовтнева), буд. 4. Також ухвалою суду від 14.08.2023 виправлено описку, допущену при виготовленні тексту повідомлення про відкриття провадження у справі №922/2154/22 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж" № 71036 від 19.07.2023. Інформацію в розділі "Місцезнаходження боржника або місце проживання" викладено у наступній редакції: "62420, Харківська обл., Харківський р-н, с. Веселе, вул. Сонячна (колишня вул. Жовтнева), буд. 4". Ухвалено здійснити офіційне оприлюднення додаткового повідомлення про відкриття провадження у справі № 922/2154/22 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж".
14.08.2023 здійснено офіційне оприлюднення додаткового повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж" № 71199.
21.08.2023 до суду від ТОВ "ТБ "Новаагро" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 22178), в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги на загальну суму 5316693,10 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "ТБ "Новаагро" посилається на неналежне виконання боржником умов договорів про відступлення права вимоги від 07.06.2018 № № 1-01, 1-02, 1-03, 1-04, 1-05.
Судом першої інстанції було встановлено, що 07.06.2018 між ТОВ "ТБ "Новаагро" (первісний кредитор за договором) та ТОВ "Агрофірма Престиж" (новий кредитор за договором) укладено договір № 1-01 про відступлення права вимоги (далі - договір № 1-01), відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання сільськогосподарських послуг № 1/05 від 12.05.2016 (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та Державним підприємством "Конярство України" (код ЄДРПОУ 37404165) в особі філії Новоолександрівський кінний завод №64" Державного підприємства "Конярство України".
Відповідно до п. 1.2 договору № 1-01 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від ДП "Конярство України" в особі філії Новоолександрівський кінний завод № 64" Державного підприємства "Конярство України" належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, зокрема, сплати суми основного боргу у розмірі 1605958,82 грн, інфляційних витрат, розмір яких станом на дату укладення цього договору складає 256150,30 грн, 3% річних, розмір яких станом на дату укладення цього договору складає 61246,40 грн, а також виконання інших зобов'язань, що виникли за основним договором чи можуть виникнути у майбутньому.
У пункті 2.1 договору № 1-01 сторони погодили, що новий кредитор здійснить з первісним кредитором розрахунок за відступлення права вимоги шляхом переказу новим кредитором первісному кредитору грошових коштів в розмірі 1923355,52 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора в строк до 31.07.2018.
Згідно з п. 2.2 договору № 1-01 підписанням цього договору сторони підтверджують, що новий кредитор отримав, в первісний кредитор передав усі оригінали документів, які підтверджують виникнення заборгованості за основним договором, а також зобов'язань зі сплати інфляційних втрат, 3% річних.
Відповідно до п. 5.1 договору № 1-01 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Як зазначає ТОВ "ТБ "Новаагро", станом на день подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Агрофірма Престиж" свої зобов'язання за договором №1-01 не виконало, грошові кошти не сплатило, з огляду на що заборгованість за договором № 1-01 складає 1923355,52 грн.
Судовою колегією було встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/11678/18 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2023 р. у справі № 910/11678/18 та прийняте нове рішення, яким задоволено зустрічний позов Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства ( Міністерства економіки України) правонаступником якого є Фонд державного майна України до ДП «Конярство України». ТОВ «Агрофірма Престиж», ТОВ «ТБ НОВОАГРО» про визнання недійсним договору та визнано недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг № 1/05 від 12.05.2016 р. та відмовлено ТОВ «Агрофірма Престиж» у задоволені його первісного позову до ДП «Конярство України» про стягнення заборгованості за договором про надання сільськогосподарських послуг № 1/05 від 12.05.2016, права вимоги за яким були відступлені ТОВ «Агрофірма Престиж» за договором № 10-01 про відступлення права вимоги договору від 07.06.2018 р.
Судом першої інстанції також було встановлено, що 07.06.2018 між ТОВ "ТБ "Новаагро" (первісний кредитор за договором) та ТОВ "Агрофірма Престиж" (новий кредитор за договором) укладено договір № 1-02 про відступлення права вимоги (далі - договір № 1-02), відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором позики № 1/05ФП від 20.05.2016 (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та Державним підприємством "Конярство України" (код ЄДРПОУ 37404165) в особі філії Новоолександрівський кінний завод №64" Державного підприємства "Конярство України".
Відповідно до п. 1.2 договору № 1-02 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від ДП "Конярство України" в особі філії Новоолександрівський кінний завод № 64" Державного підприємства "Конярство України" належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, зокрема, сплати суми основного боргу у розмірі 516600,00 грн, інфляційних витрат, розмір яких станом на дату укладення цього договору складає 100530,36 грн, 3% річних, розмір яких станом на дату укладення цього договору складає 23477,05 грн, а також виконання інших зобов'язань, що виникли за основним договором чи можуть виникнути у майбутньому.
У пункті 2.1 договору № 1-02 сторони погодили, що новий кредитор здійснить з первісним кредитором розрахунок за відступлення права вимоги шляхом переказу новим кредитором первісному кредитору грошових коштів в розмірі 640607,41 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора в строк до 31.07.2018.
Згідно з п. 2.2 договору № 1-02 підписанням цього договору сторони підтверджують, що новий кредитор отримав, в первісний кредитор передав усі оригінали документів, які підтверджують виникнення заборгованості за основним договором, а також зобов'язань зі сплати інфляційних втрат, 3% річних.
Відповідно до п. 5.1 договору № 1-02 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Як зазначає ТОВ "ТБ "Новаагро", станом на день подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Агрофірма Престиж" свої зобов'язання за договором №1-02 не виконало, грошові кошти не сплатило, з огляду на що заборгованість за договором № 1-02 складає 640607,41 грн.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/21682/15 задоволено зустрічний позов Міністерства економіки України до ДП «Конярство України», ТОВ «Агрофірма Престиж», ТОВ «ТБ Новаагро» про визнання недійсним договору та визнано недійсним договору позики № 1/05-ФП від 20.05.2016 р. та відмовлено ТОВ «Агрофірма Престиж» у задоволені його первісного позову до ДП «Конярство України» про стягнення заборгованості за договором позики №1/05ФП від 20.05.2016, права вимоги за якими було відступлене ТОВ «Агрофірма Престиж» за договором № 1-02 про відступлення права вимоги договору від 07.06.2018 за договором позики № 1/05ФП від 20.05.2016р.
Судом першої інстанції також було встановлено, що 07.06.2018 між ТОВ "ТБ "Новаагро" (первісний кредитор за договором) та ТОВ "Агрофірма Престиж" (новий кредитор за договором) укладено договір № 1-03 про відступлення права вимоги (далі - договір № 1-03), відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання сільськогосподарських послуг № 2/05 від 12.05.2016 (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та Державним підприємством "Конярство України" (код ЄДРПОУ 37404165) в особі філії Лимарівський кінний завод №61" Державного підприємства "Конярство України".
Відповідно до п. 1.2 договору № 1-03 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від ДП "Конярство України" в особі філії Лимарівський кінний завод №61" Державного підприємства "Конярство України" належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, зокрема, сплати суми основного боргу у розмірі 1368149,76 грн, інфляційних витрат, розмір яких станом на дату укладення цього договору складає 266241,94 грн, 3% річних, розмір яких станом на дату укладення цього договору складає 61054,57 грн, а також виконання інших зобов'язань, що виникли за основним договором чи можуть виникнути у майбутньому.
У пункті 2.1 договору № 1-03 сторони погодили, що новий кредитор здійснить з первісним кредитором розрахунок за відступлення права вимоги шляхом переказу новим кредитором первісному кредитору грошових коштів в розмірі 1695446,27 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора в строк до 31.07.2018.
Згідно з п. 2.2 договору № 1-03 підписанням цього договору сторони підтверджують, що новий кредитор отримав, в первісний кредитор передав усі оригінали документів, які підтверджують виникнення заборгованості за основним договором, а також зобов'язань зі сплати інфляційних втрат, 3% річних.
Відповідно до п. 5.1 договору № 1-03 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Як зазначає ТОВ "ТБ "Новаагро", станом на день подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Агрофірма Престиж" свої зобов'язання за договором №1-03 не виконало, грошові кошти не сплатило, з огляду на що заборгованість за договором № 1-03 складає 1695446,27 грн.
Судом першої інстанції також було встановлено, що 07.06.2018 між ТОВ "ТБ "Новаагро" (первісний кредитор за договором) та ТОВ "Агрофірма Престиж" (новий кредитор за договором) укладено договір № 1-04 про відступлення права вимоги (далі - договір № 1-04), відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором позики № 2/05ФП від 20.05.2016 (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та Державним підприємством "Конярство України" (код ЄДРПОУ 37404165) в особі філії Лимарівський кінний завод №61" Державного підприємства "Конярство України".
Відповідно до п. 1.2 договору № 1-04 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від ДП "Конярство України" в особі філії Лимарівський кінний завод №61" Державного підприємства "Конярство України" належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, зокрема, сплати суми основного боргу у розмірі 322000,00 грн, інфляційних витрат, розмір яких станом на дату укладення цього договору складає 62661,20 грн, 3% річних, розмір яких станом на дату укладення цього договору складає 14633,39 грн, а також виконання інших зобов'язань, що виникли за основним договором чи можуть виникнути у майбутньому.
У пункті 2.1 договору № 1-04 сторони погодили, що новий кредитор здійснить з первісним кредитором розрахунок за відступлення права вимоги шляхом переказу новим кредитором первісному кредитору грошових коштів в розмірі 399294,59 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора в строк до 31.07.2018.
Згідно з п. 2.2 договору № 1-04 підписанням цього договору сторони підтверджують, що новий кредитор отримав, в первісний кредитор передав усі оригінали документів, які підтверджують виникнення заборгованості за основним договором, а також зобов'язань зі сплати інфляційних втрат, 3% річних.
Відповідно до п. 5.1 договору № 1-04 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Як зазначає ТОВ "ТБ "Новаагро", станом на день подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Агрофірма Престиж" свої зобов'язання за договором №1-04 не виконало, грошові кошти не сплатило, з огляду на що заборгованість за договором № 1-04 складає 399294,59 грн.
Судом першої інстанції також було встановлено, що 07.06.2018 між ТОВ "ТБ "Новаагро" (первісний кредитор за договором) та ТОВ "Агрофірма Престиж" (новий кредитор за договором) укладено договір № 1-05 про відступлення права вимоги (далі - договір № 1-05), відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки № 211016 від 21.10.2016 (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та Державним підприємством "Конярство України" (код ЄДРПОУ 37404165) в особі філії Новоолександрівський кінний завод №64" Державного підприємства "Конярство України".
Відповідно до п. 1.2 договору № 1-05 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від ДП "Конярство України" в особі філії Новоолександрівський кінний завод № 64" Державного підприємства "Конярство України" належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, зокрема, сплати суми основного боргу, зокрема, сплати компенсації вартості послуг елеватору по доведенню якості зерна до базових вимог в розмірі 652621,31 грн, інфляційних витрат, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також виконання інших зобов'язань, що виникли за основним договором чи можуть виникнути у майбутньому.
У пункті 2.1 договору № 1-05 сторони погодили, що новий кредитор здійснить з первісним кредитором розрахунок за відступлення права вимоги шляхом переказу новим кредитором первісному кредитору грошових коштів в розмірі 652621,31 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора в строк до 31.07.2018.
Згідно з п. 2.2 договору № 1-05 підписанням цього договору сторони підтверджують, що новий кредитор отримав, в первісний кредитор передав усі оригінали документів, які підтверджують виникнення заборгованості за основним договором, а також зобов'язань зі сплати інфляційних втрат, 3% річних.
Відповідно до п. 5.1 договору № 1-05 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Як зазначає ТОВ "ТБ "Новаагро", станом на день подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Агрофірма Престиж" свої зобов'язання за договором №1-05 не виконало, грошові кошти не сплатило, з огляду на що заборгованість за договором № 1-05 складає 652621,31 грн.
Судова колегія зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/11818/18 відмовлено ТОВ "Агрофірма Престиж" в задоволені первісного позову до ДП Конярство України про стягнення суми компенсації, що виникла на підставі договору поставки № 211016 від 21.10.2016 р. та була відступлена позивачу за договором №10-05 про відступлення права вимоги договору від 07.06.2018 та задоволено зустрічний позов Міністерства економіки України до ДП «Конярство України», ТОВ «Агрофірма Престиж» про визнання недійсним договору та визнано недійсним договір поставки № 211016 від 21.10.2016р. Дане рішення залишає в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 та постановою Верховного Суду від 19.07.2022.
Як зазначалося вище, Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 р. у справі № 922/2154/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 22178 від 21.08.2023) було задоволено повністю.
Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" до боржника в розмірі 5311325,10 грн основного боргу та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.05.2024 ( попереднє засідання) до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" було включено визнані судом вимоги, зокрема, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" в розмірі 5311325,10 грн основного боргу та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Судова колегія не може погодитися з висновком суду про наявність підстав для визнання кредиторських вимог ТОВ «ТБ «Новаагро» до ТОВ «Агрофірма Престиж» з огляду на нижче викладене.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд першої інстанції прийняв до уваги укладені між ТОВ "ТБ "Новаагро" та боржником - ТОВ "Агрофірма Престиж" договори про відступлення права вимоги від 07.06.2018 №№ 1-01, 1-02, 1-03, 1-04, 1-05 як належну підставу, у розумінні норм статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків.
Про те судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.
Відповідно до приписів статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Положення статті 1 КУзПБ визначають, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Нормою частини 3 статті 45 КУзПБ визначено вимоги до форми і змісту заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, серед яких виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
За правилами частини 2 статті 47 КУзПБ господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна, у попередньому засіданні.
Аналізуючи зміст ст.ст. 45-46 КУзПБ, Верховний Суд у свої постанові від 24.01.2023 у справі № 910/15200/21 дійшов висновку, що: «За змістом статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника і розгляду зазначених вимог на суд покладено обов'язок належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), аргументам, запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання. Тобто комплексне дослідження доказів щодо їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Наведене відповідає практиці Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та щодо ролі й обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство (у попередньому засіданні). Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
У постановах від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19 Верховний Суд також наголосив, що розглядаючи кредиторські вимоги суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання.
У справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Зазначена правова позиція Верховного Суду наведена у його висновках у постанові від 03.08.2021 у справі №904/2425/20.
Використання формального підходу при розгляді кредиторських вимог та їх визнання без надання їм правового аналізу, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також права боржника у справі про банкрутство. Для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Подібна правова позиція сформульована Верховним Судом у його висновках, наведених у постановах від 07.10.2020 у справі №914/2404/19 та від 28.01.2021 у справі №910/4510/20.
Також, Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20 виклав висновки щодо застосування норм права стосовно сутності підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог у справах про банкрутство.
Так, Верховний Суд вказав:
« 108. Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.
109. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
110. Для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов'язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред'являються підвищені вимоги.
111. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
112. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів».
Із змісту Заяви вбачається, що ТОВ «ТБ «Новаагро» вважає наявними у нього грошові вимоги до боржника у розмірі 5311325,10 грн основного боргу та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Свої вимоги обґрунтовує Договором № 1-01 про відступлення права вимоги від 07.06.2018 року, Договором № 1-02 про відступлення права вимоги від 07.06.2018 р., Договором № 1-03 про відступлення права вимоги від 07.06.2018 року, Договором № 1-04 про відступлення права вимоги від 07.06.2018 року, Договором № 1-05 про відступлення права вимоги від 07.06.2018 року.
Судова колегія зазначає, що до заяви ТОВ «ТБ «Новаагро» надало лише копії вище зазначених договорів. Інші документи додано не було.
Виходячи із правової природи правовідносин між Боржником та Кредитором суду першої інстанції під час розгляду вимог ТОВ «ТБ «НОВААГРО» необхідно було застосувати спеціальні норми права, що регламентують відступлення права вимоги, зокрема, статті 512 - 519 Цивільного кодексу України.
В силу приписів статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва.
Із змісту статей 514, 519 Цивільного кодексу України вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор. У разі, коли право вимоги за правочином, права вимоги за яким відступаються, не виникало у первісного кредитора, то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора, а відповідно у нового кредитора не може існувати зобов'язань здійснювати оплату за відступлену вимогу, якої не існує, яка первісному кредитору не належить.
Вищезазначене кореспондується із висновками Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №31/160(29/170(6/77-5/100) викладено висновок, згідно з яким, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Також, Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 позицію згідно якої за замістом вищенаведених положень статей 512, 514 ЦК України права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. В такому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Крім того, при вирішенні питання щодо виникнення грошового зобов'язання у нового кредитора внаслідок правонаступництва за основним договором необхідно враховувати, що: - правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (відповідно до ст. 513 ЦК України); - заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (відповідно до ст. 515 ЦК України); - якщо договором або законом встановлено, що заміна боржника здійснюється за згодою боржника має бути надана така згода (за змістом ст. 516 ЦК України); - первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (відповідно до ст. 517 ЦК України); - боржнику має надсилатись повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (за змістом ст. 518 ЦК України).
Таким чином, вимоги ТОВ «ТБ «НОВААГРО» до Боржника не можуть підтверджуватись виключно копіями Договорів про відступлення прав вимоги (це єдині докази, що надані ТОВ «ТБ «НОВААГРО» в підтвердження своїх вимог до Боржника).
Послідовність вчинених правочинів вимагає від суду при вирішенні питання щодо виникнення грошового зобов'язання у нового кредитора внаслідок правонаступництва за основним договором дослідження всього обсягу обставин та оцінки всього обсягу належних доказів щодо оплатного набуття права вимоги. Адже вчинення правочину з передачі права вимоги до боржника у ланцюгу послідовних правочинів створює залежність виникнення права (підстав) щодо правонаступництва новим кредитором від наявності підстав для набуття цього права первісним кредитором у ланцюгу правочинів.
Враховуючи, що формальний підхід при розгляді кредиторських вимог у справі про банкрутство не допускається, а також підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство, з метою детальної перевірки підстав виникнення грошових вимог ТОВ «ТБ «Новаагро» (як Первісного кредитора) до Боржника, суд першої інстанції повинен був дослідити умови Основних договорів з метою встановлення у ТОВ «ТБ «Новаагро» наявності статусу первісного кредитора, належності йому вимоги, за відступлення якої він вимагає оплату у Боржника як у нового кредитора.
Однак, в матеріалах справи відсутні Основні договори (договір про надання сільськогосподарських послуг № 1/05 від 12.05.2016, договір позики № 1/05ФП від 20.05.2016, договір про надання сільськогосподарських послуг № 2/05 від 12.05.2016, договір позики №2/05ФП від 20.05.2016, договір поставки № 211016 від 21.10.2016) чи їх належним чином засвідчені копії.
Відповідно, суд першої інстанції не досліджував умови даних договорів та не відобразив їх у своїх судових рішеннях (Ухвалах), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення питання щодо дійсної наявності у ТОВ «ТБ «Новаагро» грошових вимог до Боржника.
Також, ТОВ «ТБ «Новаагро» не надано жодних доказів того, що оплата за Договорами про відступлення прав вимоги Боржником не здійснювалась.
Судова колегія погоджується зі ствердженням заявника апеляційної скарги про те, що пасивна поведінка Боржника під час розгляду вимог ТОВ «ТБ «Новаагро» в цілому та ненадання доказів оплати за Договорами відступлення прав вимоги Боржником не можуть підтверджувати наявність у ТОВ «ТБ «Новаагро» грошових вимог до Боржника. Більш того, згідно сутності підвищеного стандарту доказування навіть визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
ТОВ «ТБ «Новаагро» не надано також доказів, з яких би можна було встановити, які саме новому Боржнику (Новому кредиторові) було передано документи, які засвідчують права, що передаються, а також доказів повідомлення ДП «Конярство України» про заміну кредитора у зобов'язанні за Основними договорами.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/11678/18 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2023 р. у справі № 910/11678/18 та прийняте нове рішення, яким задоволено зустрічний позов Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства ( Міністерства економіки України) правонаступником якого є Фонд державного майна України до ДП «Конярство України». ТОВ «Агрофірма Престиж», ТОВ «ТБ НОВОАГРО» про визнання недійсним договору. Визнано недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг № 1/05 від 12.05.2016 р. та відмовлено ТОВ «Агрофірма Престиж» у задоволені його первісного позову до ДП «Конярство України» про стягнення заборгованості за договором про надання сільськогосподарських послуг № 1/05 від 12.05.2016, права вимоги за яким були відступлені ТОВ «Агрофірма Престиж» за договором № 10-01 про відступлення права вимоги договору від 07.06.2018 р.
Таким чином, Договір про надання сільськогосподарських послуг № 1/05 від 12.05.2016р. визнано недійсним.
Крім того, Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/21682/15 задоволено зустрічний позов Міністерства економіки України до ДП «Конярство України», ТОВ «Агрофірма Престиж», ТОВ «ТБ «Новоагро» про визнання недійсним договору та визнано недійсним договір позики № 1/05-ФП від 20.05.2016 р. Цим же рішенням відмовлено ТОВ «Агрофірма Престиж» в задоволені його первісного позову до ДП «Конярство України» про стягнення заборгованості за договором позики № 1/05ФП від 20.05.2016, права вимоги за якими було відступлене ТОВ Агрофірма Престиж за договором № 10-02 про відступлення права вимоги договору від 07.06.2018 договір позики № 1/05ФП від 20.05.2016р. Зазначене рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 р.
Таким чином, договір позики № 1/05-ФП від 20.05.2016 р. визнано недійсним.
Крім того, Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі №910/11818/18 відмовлено ТОВ Агрофірма Престиж в задоволені первісного позову до ДП Конярство України про стягнення суми компенсації, що виникла на підставі договору поставки № 211016 від 21.10.2016 р. та була відступлена позивачу за договором № 10-05 про відступлення права вимоги договору від 07.06.2018 та задоволено зустрічний позов Міністерства економіки України до ДП Конярство України, ТОВ Агрофірма Престиж» про визнання недійсним договору та визнано недійсним договір поставки № 211016 від 21.10.2016р. Дане рішення залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 та постановою Верховного Суду від 19.07.2022.
Таким чином, договір поставки № 211016 від 21.10.2016 р. визнано недійсним
Відповідно до приписів частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Крім того, судова колегія зазначає, що заявником не було надано копії договору позики № 2/05ФП від 20.05.2016, та докази перерахування грошових коштів за цим договором.
Заявником також не було надано копії договору про надання сільськогосподарських послуг № 2/05 від 12.05.2016, укладеним між ТОВ «Торговий будинок «Новаагро» та Державним підприємством «Конярство України», а також доказів виконання цього договору саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро», що унеможливлює з'ясувати, чи дійсно на час укладання договору № 1-03 про відступлення права вимоги від 07.06.2018 р. Державне підприємство «Конярство України» мало заборгованість перед ТОВ «Торговий будинок «Новаагро» у розмірі 1 368 149,76 грн.
Заявником також не було надано копії договору позики № 2/05ФП від 20.05.2016 р. укладеного між ТОВ «Торговий будинок «Новаагро» та Державним підприємством «Конярство України», а також доказів виконання цього договору саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро», що унеможливлює з'ясувати, чи дійсно на час укладання договору № 1-04 про відступлення права вимоги від 07.06.2018 р. Державне підприємство «Конярство України» мало заборгованість перед ТОВ «Торговий будинок «Новоагро» у розмірі 322 000 грн.
Таким чином, ТОВ «ТБ «Новаагро» не надало достатніх доказів в підтвердження своїх грошових вимог до Боржника.
З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 22178 від 21.08.2023) не підлягала задоволенню, а грошові вимоги відхиленню, оскільки відсутні підстави для визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" до боржника в розмірі 5311325,10 грн основного боргу та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
У зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову ( відхилення) грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" до боржника в розмірі 5311325,10 грн основного боргу та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
З цих же підстав, підлягає зміні і ухвала господарського суду Харківської області (попереднє засідання) від 30.05.2024 р шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів грошових вимог ТОВ «ТБ «Новаагро».
Керуючись ст. ст. 269,270, 271, 275,277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України", м.Київ, за вх. №1510 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області (попереднє засідання) від 30.05.2024 та ухвалу від 12.12.2023 у справі № 922/2154/22 - задовольнити .
2.Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі №922/2154/22 про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (вх. № 22178 від 21.08.2023) до боржника - скасувати та прийняти нове рішення .
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" у задоволенні його заяви (вх. № 22178 від 21.08.2023) з грошовими вимогами до боржника , а грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" відхилити у повному обсязі.
3.Змінити ухвалу господарського суду Харківської області (попереднє засідання) від 30.05.2024 у справі № 922/2154/22 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро".
Виключити з реєстру вимог кредиторів вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" до боржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 30.09.24
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян