вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" вересня 2024 р. Справа№ 910/1039/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 10.09.2024,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області
на рішення Господарського суду міста Києва
від 15.05.2024 (повний текст складено 27.05.2024)
у справі № 910/1039/24 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області
до Акціонерного товариства "ДОЛСАР МЮХЕНДІСЛІК АНОНИМ ШИРКЕТИ" (DOLSAR MUHENDISLIK ANONIM SIRKETI) (Турецька Республіка), що діє через зареєстроване в Україні ПРЕДСТАВНИЦТВО "ДОЛСАР МЮХЕНДІСЛІК АНОНИМ ШИРКЕТИ"
про розірвання договору
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «ДОЛСАР МЮХЕНДІСЛІК АНОНИМ ШИРКЕТИ» (DOLSAR MUHENDISLIK ANONIM SIRKETI) (Турецька Республіка), що діє через зареєстроване в Україні ПРЕДСТАВНИЦТВО «ДОЛСАР МЮХЕНДІСЛІК АНОНИМ ШИРКЕТИ», про розірвання договору № 593-21 від 05.11.2021 на закупівлю робіт з технічного нагляд за будівництвом на об'єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка - Дніпровська - Велика Білозерка - Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 - км 19+617» (ДК 021:2015:71520000-9 - Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 у справі №910/1039/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено наявність обставин для розірвання договору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення у справі яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції застосуванням норм процесуального і матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає, що судом першої інстанції акцентовано увагу на наданий відповідачем Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 21.10.2022 відповідно до якого відповідачу сплачено загальну суму у розмірі 233434,96 грн з ПДВ, проте судом першої інстанції не з'ясовано в який період виконувалися роботи за наведеним актом, також не враховано, що з початку березня 2022 року й по теперішній час, автомобільна дорога державного значення Т-08-05 Кам'янка - Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 км 19+617 час є такою, що знаходиться на окупованій території, тобто виконання відповідачем жодних робіт в період з березня 2022 року по теперішній час є неможливим (як фізично так і юридично), що свідчить про невиконання відповідачем робіт за договором понад двох років.
Крім того, скаржник вказує, що зі змісту висновку Державної аудиторської служби України від 18 серпня 2022 року UA-2021-08-04-007520-b, вбачається, що Державною аудиторською службою України конкретизовано які саме заходи має вжити позивач, що свідчить про чіткість та визначеність (постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 640/17543/20, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 26.10.2022 у справі № 420/693/21). Зазначені у висновку ДАСУ від 18 серпня 2022 року UA-2021-08-04-007520-b заходи усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань є такими, що визначені відповідно до законодавства, що регулює спірні правовідносини у межах компетенції Державної аудиторської служби України, тому належать виконанню. Одночасно, на думку скаржника, розірвання договору за наведених обставин є дієвим способом забезпечення дотримання сторонами закупівельного процесу законодавства у сфері публічних закупівель.
Апелянт також посилається на те, що згідно з умовами договору (п.3.6.) будь-які зобов'язання замовника за договором виникають лише у разі наявного фінансування в межах фактичних надходжень коштів на розрахунковий рахунок замовника. Водночас, наразі постановами Кабінету Міністрів України кошти по об'єкту «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка - Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 км 19+617 не виділялися.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив у якому просить залишити апеляційну скаргу Служби без задоволення, оскаржуване рішення - без змін, наголошуючи на тому, що суд першої інстанції з'ясував і довів обставини, що мають значення для справи, та ухвалив рішення суду з дотриманням норм матеріального і процесуального права України.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджено матеріалами справи, 05.11.2021 між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області, яка відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № Н-117 від 31.03.2023 перейменована на Службу відновлення та розвитку у Запорізькій області (замовник), та акціонерним товариством «ДОЛСАР МЮХЕНДІСЛІК АНОНИМ ШИРКЕТИ», що діє через зареєстроване в Україні представництво «ДОЛСАР МЮХЕНДІСЛІК АНОНИМ ШИРКЕТИ» (виконавець), за результатами проведеної процедури закупівлі UA-2021-08-04-007520-b укладено договір № 593-21 на закупівлю робіт з технічного нагляд за будівництвом на об'єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка - Дніпровська - Велика Білозерка - Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 - км 19+617, Запорізька область» (ДК 021:2015:71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт) (далі - договір).
Відповідно до п. п. 1.1, 3.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконання робіт з технічного нагляду за будівництвом на об'єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка - Дніпровська - Велика Білозерка - Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 - км 19+617 (ДК 021:2015:71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт). Ціна цього договору становить 5 225 000, 00 грн. з ПДВ.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинність з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022 р., але в будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Сторонами неодноразово вносились зміни до вказаного договору, у тому числі в частині строку виконання послуг (надання послуг) та строку дії договору.
Так, згідно з абз. 4 п. 4 додатку № 2 «Технічне завдання» до договору строк виконання послуг (надання послуг) - з дати укладення договору до 30 травня 2022 року.
Додатком № 3 «Календарний графік надання послуг» до договору визначено строк надання послуги - 30.07.2021 - 01.05.2022.
Додатковою угодою № 3 ДУ/593-21 від 23.05.2022 до договору внесені зміни до абз. 4 п. 4 додатку № 2 «Технічне завдання» до Договору та викладено у наступній редакції: «Строк виконання послуг (надання послуг) - з дати укладання договору до 30 вересня 2022 року», а також внесені зміни до додатку № 3 «Календарний графік надання послуг» до договору і викладено у редакції, відповідно до якої строк надання послуги - 05.11.2021 - 30.09.2022.
Додатковою угодою № 7 ДУ/593-21 від 30.09.2022 до договору внесені зміни до абз. 4 п. 4 додатку № 2 «Технічне завдання» до договору та викладено у наступній редакції: «Строк виконання послуг (надання послуг) - з дати укладання договору до 31 грудня 2022 року», а також внесені зміни до додатку № 3 «Календарний графік виконання робіт» до договору і викладено у редакції, відповідно до якої строк надання послуги - 30.07.2021 - 31.12.2022.
Додатковою угодою № 8 ДУ/593-21 від 22.12.2022 до договору внесені зміни до абз. 4 п. 4 додатку № 2 «Технічне завдання» до договору та викладено у наступній редакції: «Строк виконання послуг (надання послуг) - з дати укладання договору до 30 жовтня 2023 року», а також внесені зміни до додатку № 3 «Календарний графік виконання робіт» до договору і викладено у редакції, відповідно до якої строк надання послуги - 30.07.2021 - 30.10.2023, та внесені зміни до п. 5.1 договору, який викладено у наступній редакції: « 5.1. Цей договорі набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 жовтня 2023 р., але, будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.».
Додатковою угодою № 10 ДУ/593-21 від 25.10.2023 до договору внесені зміни до абз. 4 п. 4 додатку № 2 «Технічне завдання» до договору та викладено у наступній редакції: «Строк виконання послуг (надання послуг) - з дати укладання договору до 31 березня 2024 року», а також внесені зміни до додатку № 3 «Календарний графік виконання робіт» до договору і викладено у редакції, відповідно до якої строк надання послуги - 30.07.2021 - 31.03.2024, та внесені зміни до п. 5.1 договору, який викладено у наступній редакції: « 5.1. Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 березня 2024 р., але, в будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.».
Додатковою угодою № 11 ДУ/593-21 від 12.03.2024 до договору внесені зміни до абз. 4 п. 4 додатку № 2 «Технічне завдання» до договору та викладено у наступній редакції: «Строк виконання послуг (надання послуг) - з дати укладання договору до 31 грудня 2024 року», а також внесені зміни до додатку № 3 «Календарний графік виконання робіт» до договору і викладено у редакції, відповідно до якої строк надання Послуг - 30.07.2021 - 31.12.2024, та внесені зміни до п. 5.1 договору, який викладено у наступній редакції: « 5.1. Цей договорі набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 р., але, в будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.».
Згідно з актом № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 21.10.2022 відповідач на виконання умов договору виконав роботи (надав послуги) позивачу на загальну суму 233 434, 96 грн з ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-04-007520-b за предметом закупівлі: роботи з технічного нагляду за будівництвом на об'єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка - Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 км 19+617» (ДК 021:2015:71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт) Державною аудиторською службою України було складено висновок від 18.08.2022.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Констатуюча частина» означеного висновку за результатами аналізу питання повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», установлено порушення вимог частини 5 статті 8 вказаного Закону. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції DOLSAR MUHENDISLIK ANONIM SIRKETI установлено порушення абзацу п'ятого пункту 3 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій ТОВ «УТН», Консорціум «Інжинірингова компанія України», своєчасності укладання договору про закупівлі та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.
Згідно з п. 3 розділу ІІ «Констатуюча частина» висновку Державної аудиторської служби України від 18.08.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-04-007520-b з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Державна аудиторська служба України зобов'язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з вказаним висновком, Служба автомобільних доріг у Запорізькій області звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі відкритих торгів UA-2021-08-04-007520-b з предметом закупівлі: роботи з технічного нагляду за будівництвом на об'єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка-Дніпровська Велика Білозерка Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 км 19+617» (ДК 021:2015:71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі № 280/5835/22 за позовом Служби автомобільних доріг у Запорізькій області до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку позовну заяву Служби автомобільних доріг у Запорізькій області задоволено частково, визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 18.08.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-04-007520-b, за предметом закупівлі: роботи з технічного нагляду за будівництвом на об'єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка-Дніпровська Велика Білозерка Веселе -/М-14/ на ділянці км 0+000 км 19 +617» (ДК 021:2015:71520000-9 - Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт), в частині зобов'язання Служби автомобільних доріг у Запорізькій області усунути виявлені порушення шляхом припинення зобов'язання за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у адміністративній справі № 280/5835/22 апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2023 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27.12.2023 у справі № 280/5835/22 (адміністративне провадження № К/990/39221/23) касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 задоволено повністю. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у цій справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Служби автомобільних доріг у Запорізькій області до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку відмовлено повністю.
У подальшому, листом № 28/19 від 03.01.2024 позивач звернувся до відповідача з пропозицією розглянути питання та висловити свою думку з приводу розірвання між сторонами укладеного договору. В обґрунтування своєї пропозиції позивач послався на необхідність виконання ним висновку Державної аудиторської служби України від 18.08.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-04-007520-b. А також зазначив, що за умовами договору позивач має право розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за цим договором, тобто у позивача відсутні договірні підстави для розірвання вказаного договору відповідно до визначених умов договору.
У відповідь, відповідач листом № 02-01/24 від 17.01.2024 повідомив позивачу, що будь-які правові підстави для дострокового розірвання договору за ініціативою позивача відсутні, а щодо розірвання вказаного договору за згодою сторін - заперечує.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначив, що зміст висновку Державної аудиторської служби України від 18.08.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-04-007520-b, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, полягає в тому, щоб здійснити заходи щодо усунення виявлених правопорушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору з дотриманням вимог законодавства. Відповідно до п. 2.4 договору у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем зобов'язань за цим договором, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши його про це за 5 календарних днів до запланованої дати розірвання. Тобто, за умовами договору позивач має право розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за цим договором. Одночасно розділом 8 договору встановлено, що всі спори, пов'язані з виконанням сторонами своїх обов'язків за цим договором, вирішуються шляхом переговорів (п. 8.1 договору). У випадку неможливості вирішення спірних питань шляхом переговорів, спір передається для вирішення до відповідного господарського суду, згідно з чинним законодавством (п. 8.2 договору). Не виконання зобов'язання Державної аудиторської служби України, у здійсненні зазначених у висновку заходів, може призвести до негативних непрямих наслідків, таких як дисциплінарна відповідальність. Оскільки позивачем було вичерпано юридичні механізми позасудового врегулювання спірного питання, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору на підставі висновку Державної аудиторської служби України від 18.08.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-04-007520-b, статті 651, частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечував і зазначив, що відповідач належно виконував умови договору, а тому підстави для дострокового розірвання договору за ініціативою позивача на підставі п. п. 2.4, 10.13 договору, статті 651 Цивільного кодексу України відсутні. Крім вказаного, висновок Державної аудиторської служби України від 18.08.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-04-007520-b не може вважатися істотною зміною обставин у розумінні статті 652 Цивільного кодексу України та/або істотним порушенням відповідачем умов договору у розумінні статті 651 Цивільного кодексу України і не може бути підставою для розірвання договору, а також позивачем не доведено наявності усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, та істотної зміни обставин, з яких позивач і відповідач виходили, укладаючи договір, а тому правові підстави для застосування статті 652 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин також відсутні.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1, частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим законом.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 905 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За умовами договору, зокрема п.п. 1.1, 2.3, 3.1, 4.4., замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконання робіт з технічного нагляду за будівництвом на об'єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка - Дніпровська - Велика Білозерка - Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 - км 19+617 (далі - Об'єкт) (ДК 021:2015:71520000-9 - Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт, далі - роботи). Замовник зобов'язаний прийняти від виконавця результати виконаних робіт, якщо виконані роботи відповідають умовам договору, і оплатити їх у розмірах та в строки, передбачені цим договором. Ціна цього договору становить 5 225 000, 00 грн з ПДВ. Замовник розглядає надані відповідачем звіти про виконані роботи і протягом 5 робочих днів приймає звіти про виконання робіт, що засвідчує шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Один примірник вказаного акта повертає виконавцю або протягом 5 робочих днів повертається виконавцю акт з обґрунтованою відмовою від підписання.
Відповідно до акта № 1 здачі-приймання виконаних робі від 21.10.2022 відповідач виконав роботи відповідно до умов договору на загальну суму 233 434, 96 грн з ПДВ.
Частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 905 Цивільного кодексу України).
Водночас, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України на території України, запровадження воєнного стану та тимчасової окупації Російською Федерацією Об'єкта строк дії договору і строк виконання робіт неодноразово продовжувались за взаємною згодою між позивачем та відповідачем шляхом укладення відповідних додаткових угод. Зокрема, 12.03.2024, після відкриття судом провадження у даній справі, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 11 ДУ/593-21 від 12.03.2024 до договору та внесені зміни до абз. 4 п. 4 додатку № 2 «Технічне завдання» до договору та викладено у наступній редакції: «Строк виконання послуг (надання послуг) - з дати укладання договору до 31 грудня 2024 року», а також внесені зміни до додатку № 3 «Календарний графік виконання робіт» до договору і викладено у редакції, відповідно до якої строк надання Послуг - 30.07.2021 - 31.12.2024, та внесені зміни до п. 5.1 договору, який викладено у наступній редакції: « 5.1. Цей договорі набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 р., але, в будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.».
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1-4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 651 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Положеннями статті 907 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що замовник має право у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем зобов'язань за цим договором, розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши його про це за 5 (п'ять) календарних днів до запланованої дати розірвання. Датою розірвання договору, з огляду на те яка подія настане раніше, є: дата отримання виконавцем підписаної з боку замовника додаткової угоди про розірвання договору, або 6-тий (шостий) день з дати отримання відділом поштового зв'язку, за адресою, зазначеною виконавцем у розділі 12 договору, підписаної з боку замовника додаткової угоди про розірвання договору. У даному випадку сторони погодили, що підписана лише з боку замовника додаткова угода про розірвання договору є належним чином укладеною сторонами та обов'язковою до виконання.
У випадку дострокового розірвання договору у порядку та на умовах, встановлених вищевказаним пунктом договору, позивач протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати розірвання складає та підписує повідомлення-розрахунок про зменшення обсягів грошових зобов'язань позивача за договором у зв'язку із достроковим його розірванням, що є невід'ємною частиною договору. Повідомлення-розрахунок є підставою коригування бюджетних зобов'язань позивача у відповідних органах Державної казначейської служби України.
Отже, п. 2.4 договору передбачає підстави для його дострокового розірвання за ініціативою замовника, проте, як правильно встановлено судом першої інстанції позивачем не доведено існування таких підстав, зокрема, не надано суду доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором та доказів дотримання позивачем порядку розірвання договору, передбаченого п. 2.4 договору.
Відповідно до п. 10.13 договору сторони зобов'язані за взаємною згодою розірвати даний договір при настанні таких обставин:
- суттєве порушення договірних зобов'язань сторонами, що створює передумови для невиконання замовлення у встановлені строки;
- банкрутство однієї з сторони;
- виявлення недоцільності або неможливості фінансування робіт по об'єкту.
Як вставлено вище, позивач звертався до відповідача з листом № 28/19 від 03.01.2024 про розірвання договору.
У свою чергу, позивачем не доведено існування підстав для розірвання договору відповідно до п. 10.13 цього договору та не надано доказів надіслання відповідачу пропозиції про розірвання договору на підставі п. 10.13 договору.
Згідно з частинами 2, 3 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Умовою для розірвання договору на підставі статті 651 Цивільного кодексу України є порушення однією із сторін певних умов відповідного правочину, яке призвело до завдання іншій стороні шкоди, внаслідок чого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Порушення має стосуватись конкретної умови Договору, тобто відповідного погодженого сторонами пункту.
Разом з тим, позивачем не наведено конкретного положення договору, порушення якого, зокрема, відображено у висновку Державної аудиторської служби України від 18.08.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-04-007520-b. Крім того, зі змісту цього висновку вбачається, що порушення існували на момент укладення договору, а не під час його виконання, що унеможливлює застосування положень статті 651 Цивільного кодексу України у даному випадку.
Стосовно доводів позивача про наявність підстав для розірвання договору відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, слід зазначити таке.
За змістом статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, підставами для розірвання правочину за даною нормою є істотна зміна обставин (їх зміна настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах), якими сторони керувалися при укладенні договору.
При цьому позивачем не наведено жодної обставини, якою сторони керувались при укладанні договору та яка змінилась у подальшому, не зазначено жодних обґрунтовувань і щодо істотності обставин, що змінилися.
При цьому, слід звернути увагу позивача на те, що згідно з вказаною нормою договір може бути розірваний за наявності одночасно умов, перелічених у частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України.
Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, в якій також зазначено, що:
- застосування статті 652 Господарського кодексу України Цивільного кодексу України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору;
- істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.07.2019 у справі № 910/13249/17, застосування статті 652 Цивільного кодексу України не пов'язане з порушенням договору іншою стороною. Ця стаття може застосовуватись лише в тому разі, коли сторона отримує належне виконання за договором. Невиконання договірного зобов'язання не є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, у розумінні цієї статті, оскільки: 1) істотна зміна обставин повинна статися не внаслідок поведінки контрагентів договору, а бути результатом певної дії ззовні; 2) відповідно до презумпції розумності поведінки учасників цивільного обороту сторони договору, вступаючи в договірні правовідносини, усвідомлюють, що договір може бути або неналежним чином виконаний, або виконаний з певними порушеннями, або взагалі невиконаний, тому порушення договору не є такою зміною обставин, передбачення якої могло б примусити сторони або взагалі не укладати договір або укласти його на інших умовах. Верховним судом також акцентовано увагу на такому:
- існування одночасно умов, що відповідно до частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови;
- першою умовою - є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Відповідно до даної умови, події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати «істотною зміною обставин» повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні договору сторона, знала про ці події і могла прийняти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. Легковажно проігноровані події, які і створили ускладнення, або іншими словами «істотну зміну обставин», створюють неможливість для сторони, яка заінтересована розірвати договір, покладатися на ускладнення;
- другою необхідною умовою є умова про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Зазначена умова, з одного боку, вказує на характер причин, які зумовили зміну обставин, з іншого - передбачає оцінку поведінки заінтересованої сторони: чи могла вона усунути зазначені причини. Згідно з вимогами добросовісності виконання зобов'язань кожна із сторін договору повинна: вживати заходів щодо досягнення мети зобов'язання; вчиняти дії, направлені на полегшення виконання зобов'язання та уникати вчинення дій, які можуть обтяжити виконання зобов'язанням чи взагалі унеможливити його; не допускати порушення прав іншої сторони тощо. Тобто сторони мають докладати усіх зусиль для належного виконання договірного зобов'язання;
- третьою необхідною умовою є умова про те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Для встановлення наведеної умови слід довести порушення еквівалентності у відносинах сторін. Майнові інтереси сторін мають перебувати в збалансованому стані. Виконання договору за істотної зміни обставин може призвести до порушення цього балансу. При цьому фактор порушення співвідношення майнових інтересів сторін виступає не як суб'єктивний, а як об'єктивний критерій, фіксація якого здійснюється на підставі не стільки оцінки самими сторонами договору балансу своїх інтересів, скільки комплексного аналізу судом питання адекватності такої оцінки в умовах, що склалися;
- четвертою необхідною умовою є умова про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 911/2183/21 вказано, що наявність висновку Державної аудиторської служби України не може вважатися істотною зміною обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, та бути єдиною підставою для розірвання договору.
Таким чином, наявність висновку Державної аудиторської служби України від 18.08.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-04-007520-b не може вважатися істотною зміною обставин, так як ним лише встановлено наявність певних порушень при проведенні процедури закупівлі, проте вказані порушення фактично вже були наявні при укладенні договору.
Таким чином, позивач не довів перед судом наявності обставин у розумінні статті 652 Цивільного кодексу України, які можуть бути підставою для розірвання Договору.
З огляду на викладене, відсутні підстави для розірвання договору № 593-21 від 05.11.2021 на закупівлю робіт з технічного нагляд за будівництвом на об'єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка - Дніпровська - Велика Білозерка - Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 - км 19+617» (ДК 021:2015:71520000-9 - Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт) в судовому порядку.
Доводи апелянта про відсутність фінансування по об'єкту «капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка - Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 км 19+617», колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.2.3.3. п.2.3 договору фінансування робіт (надання послуг) з будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання об'єктів, щодо яких Служба виконує функції замовника, за кошти державного бюджету України, місцевих бюджетів всіх рівнів та інших джерел не заборонених законодавством.
Служба є одержувачем бюджетних коштів, який уповноважений розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, що є метою діяльності Служби та передбачені бюджетними програмами.
Умовами договору також визначено, що будь-які зобов'язання замовника за договором виникають лише у разі наявного фінансування в межах фактичних надходжень коштів на розрахунковий рахунок замовника (п.3.6. договору).
Пунктом 1.8 договору визначено, що джерело фінансування - Державний бюджет України.
Як зазначає позивач, наразі постановами Кабінету Міністрів України кошти по об'єкту «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам'янка-Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе-/М-14/ на ділянці км 0+000-км 19+617» не виділялися.
Водночас, колегія суддів звертає увагу скаржника на ті обставини, що у своєму листі № 28/19 від 03.01.2024 позивач звертався до відповідача з проханням розірвати укладений договір у зв'язку із виконанням висновку ДАСУ, так як у позивача відсутні будь - які договірні підстави для розірвання договору. У зазначеному листі позивач жодним чином не зазначав про відсутність у останнього коштів для фінансування уколеного договору.
Також слід зазначити, що позивач у своїй позивній заяві в обґрунтування своїх позовні вимог не посилався на відсутність фінансування послуг за договором, і під час розгляду справи у суді першої інстанції не надав жодного доказу того, що у останнього відсутні кошти/фінансування послуг визначених договором.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 у справі №910/1039/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 у справі №910/1039/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 у справі №910/1039/24 залишити без змін.
Матеріали справи №910/1039/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 30.09.2024 після виходу судді Іоннікової І.А. з відпустки.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.А. Іоннікова
Ю.Б. Михальська