30 вересня 2024 року місто Чернівці справа №727/8870/24
провадження №22-з/822/86/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н.К.,
суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.
розглянувши заяву представника Чернівецької міської ради Філіпа Максима Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову до суду,
У серпні 2024 року заявник ОСОБА_1 , як особа яка може набути статусу позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 22 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задоволено.
Заборонено відчуження та/або передачу в оренду (користування) 69/100 часток нежилих приміщень першого поверху в житловому будинку літ. А, які належать Територіальній громаді м. Чернівці (код ЄДРПОУ 36068147) і складаються з нежитлових приміщень 44-2 - 44-8 (44-1 - 44-7), загальною площею 201,20 кв.м., та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в будь-який спосіб, в тому числі шляхом проведення аукціону.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Чернівецька міська рада подала 06 вересня 2024 року апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду. За подання апеляційної скарги сплатили судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 22 серпня 2024 року - скасовано та постановлено нове рішення.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову до суду, шляхом накладення заборони на відчуження та передачу в оренду (користування) 69/100 часток нежилих приміщень першого поверху в житловому будинку літ. А, які належать Територіальній громаді м. Чернівці (код ЄДРПОУ 36068147), загальною площею 201,20 кв.м., та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в будь-який спосіб, в тому числі шляхом проведення аукціону - відмовлено.
Повний текст постанови складено 25 вересня 2024 року.
27 вересня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява представника Чернівецької міської ради Філіпа Максима Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення сплаченого Чернівецькою міською радою судового збору за подання апеляційної інстанції в сумі 3028,00 грн.
Оглянувши матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦК України).
Ухвалення додаткового рішення є процесуальним способом усунення неповноти рішення суду, постановленого по суті спору.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до п. «в» п.4 ч.1 ст. 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи (правова позиція, вкладена у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)).
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду: від 24 червня 2020 року в справі № 175/4366/15-ц (провадження № 61-37111св18), від 02 липня 2020 року в справі № 522/24665/16-ц (провадження № 61-46336св18), від 05 серпня 2020 року в справі № 205/1956/19 (провадження № 61-990св20).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18 (провадження № К/9901/21650/19) зазначив, що розподіл судових витрат здійснюється судом або в рішенні по суті спору (якщо сторони надали всі докази на підтвердження судових витрат до виходу суду до нарадчої кімнати), або в додатковому судовому рішенні (якщо сторони скористалися своїм правом подати докази на підтвердження понесення судових витрат). Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 607/6424/20.
Разом із цим, у підпунктах «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України передбачено необхідність зазначення у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку зміни або скасування судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Таким чином, нормами ЦПК України передбачено право судів першої та апеляційної інстанцій на розподіл судових витрат виключно у рішенні, ухвалі або постанові суду за результатами розгляду справи по суті, або шляхом ухвалення додаткового рішення з цього питання, що також узгоджується із статтею 270 ЦПК України.
Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом у судах апеляційної та касаційної інстанцій, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення по суті спору у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постанова апеляційного суду, прийнята з такого процесуального питання, як вжиття заходів забезпечення позову, не стосується вирішення спору по суті та не є остаточним судовим рішенням у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення у даній справі, оскільки питання щодо стягнення з заявника на користь Чернівецької міської ради судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору при апеляційному перегляді процесуальної ухвали (про забезпечення позову), тобто до ухвалення судом рішення по суті спору, є передчасним і таким, що не відповідає вимогам закону.
Разом із цим, Чернівецька міська рада не позбавлена права заявляти про стягнення на її користь понесених нею судових витрат під час розгляду даної справи згідно вимог ЦПК України, та відповідне питання має бути вирішене судом в судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи по суті (в рішенні суду першої інстанції та постановах/ухвалах судів апеляційної та касаційної інстанцій за наслідками його перегляду).
За таких обставин колегія суддів вважає, що заява представника Чернівецької міської ради Філіпа Максима Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову до суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, а тому правові підстави для прийняття додаткової постанови щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 270 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст.ст.141, 270 ЦПК України, колегія суддів
Відмовити представнику Чернівецької міської ради Філіпу Максиму Олександровичу в прийнятті додаткового рішення про стягнення витрат по сплаті судового збору у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову до суду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.К. Височанська
Судді: І.М. Литвинюк
І.Б. Перепелюк