ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" вересня 2024 р. справа № 300/4281/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Представник ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач в/ч НОМЕР_1 ), у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я з 18.06.2022 по 25.11.2022 та грошового забезпечення за червень - листопад 2022 у повному обсязі;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу збільшену до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я з 18.06.2022 по 25.11.2022 та грошового забезпечення за червень - листопад 2022 у повному обсязі, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації. З 01.04.2022 по 03.04.2023 позивач проходив військову у в/ч НОМЕР_1 . 18.06.2022 під час проходження військової служби позивача травмовано, діагноз: закрита хребетно-спинномозкова травма. Компресійний перелом поперекового хребця на рівні L2. Виражений больовий вертеброгенний синдром. Обставини, місце та час поранення підтверджуються довідкою про обставини травми №485 від 18.07.2022. У період з 18.06.2022 по 06.02.2023 позивач перебував на лікуванні у низці медичних установ, з них у період червень - листопад 2022 року стаціонарно. 04.08.2022, 31.10.2022, 26.12.2022 позивачу проведено ВЛК та встановлено причинно-наслідковий зв'язок між отриманою травмою та захистом Батьківщини. Із заявою від 19.02.2024 про виплату збільшеної винагороди до 100000 позивач звертався на адресу відповідача, однак відповідач не здійснив передбаченої виплати про що свідчить зміст його листа вих №736 від 17.03.2024 та банківська виписка позивача. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов (а.с.49-50).
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.06.2024. У даному відзиві стосовно позовних вимог відповідач частково заперечив. Зазначив, що в/ч НОМЕР_1 проти заявлених позовних вимог заперечує частково та готова нарахувати і виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень пропорційно дням перебування позивача на стаціонарному лікуванні після отримання травми у період з 18.06.2022 по 05.08.2022 відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 та постанови КМУ №168 від 28.02.2022. Щодо решти позовних вимог заперечує, оскільки згідно з довідками ВЛК №3528/1 від 31.10.2022 та №4687/1 від 26.12.2022, позивач отримав травму легкого ступеня, а тому виплата додаткової винагороди у розмірі 100 тисяч гривень за період відпустки за станом здоров'я не передбачена, згідно наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (а.с. 54-58).
Представник позивача скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, у якій зокрема зазначає, що відповідач позов визнає частково за період з 18.06.2022 - 05.08.2022, в іншій частині відповідач не визнає. Звертає увагу на те, що поза увагою відповідача залишилася та обставина, що позивач окрім вищезазначеного періоду часу також перебував на стаціонарному лікуванні у період з 03.11.2022 по 25.11.2022, а тому за цей період часу позивачу належить виплатити збільшену до 100 тис. грн додаткову винагороду (а.с.67-68).
Відповідач скористався своїм правом на подання заперечення відповіді на відзив, у якому зокрема зазначає, що позивач отримав направлення на лікування №1458 від 02.11.2022 на підставі довідки ВЛК 3528/1 від 31.10.2022, де вказано, що травма отримана позивачем легкого ступеня, отже виплати не передбачені (а.с.72-74).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації.
З 01.04.2022 по 03.04.2023 позивач проходив військову у в/ч НОМЕР_1 .
18.06.2022 під час проходження військової служби позивача травмовано, діагноз: закрита хребетно-спинномозкова травма. Компресійний перелом поперекового хребця на рівні L2. Виражений больовий вертеброгенний синдром. Обставини, місце та час поранення підтверджуються довідкою про обставини травми №485 від 18.07.2022.
У період з 18.06.2022 по 06.02.2023 позивач перебував на лікуванні у низці медичних установ, з них у період червень - листопад 2022 року стаціонарно. Зокрема:
18.06.2022 із травмою позивача екстрено госпіталізовано;
18.06.2022 - 24.06.2022 стаціонарне лікування у КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради;
30.08.2022 отримано консультативний висновок спеціаліста КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради";
04.09.2022 - 03.10.2022надано відпустку за станом здоров'я терміном на 30 діб;
01.09.2022 отримано направлення на денний стаціонар для лікування КНП "Надвірнянська ЦРЛ";
05.09.2022 - 16.09.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП "Надвірнянська ЦРЛ";
04.10.2022 - 14.10.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП "Надвірнянська ЦРЛ";
04.10.2022 - 02.11.2022 надано відпустку за станом здоров'я терміном на 30 діб;
27.10.2022 отримано консультативний висновок спеціаліста КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради";
28.10.2022 отримано направлення на медичний огляд військово-лікарської комісії;
31.10.2022 проведено медичний огляд ВЛК 1121 поліклініка (з денним стаціонаром) де зазначено, що позивач потребує лікування в КНП "Івано-Франківський обласний госпіталь ветеранів війни" на 30 календарних днів;
02.11.2022 отримано направлення на лікування в КНП "Івано-Франківський обласний госпіталь ветеранів війни" Івано-Франківської обласної ради;
03.11.2022 - 25.11.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП "Івано-Франківський обласний госпіталь ветеранів війни" Івано-Франківської обласної ради;
13.12.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні в 1121 поліклініці з денним стаціонаром;
19.12.2022 проведено комп'ютерну томографію №1757 в КНП "Центральна міська клінічна лікарня" Івано-Франківської міської ради;
26.12.2022 проведено медичний огляд ВЛК 1121 поліклініка (з денним стаціонаром) де визнано обмежено придатним до військової служби;
02.01.2022 отримано направлення на лікування;
02.01.2023-16.01.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП "Надвірнянська ЦРЛ";
31.01.2023 проведено комп'ютерну томографію в ТзОВ "Клініко-діагностичний центр";
02.02.2023 - 06.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в 1121 поліклініка (з денним стаціонаром) (а.с.9-41).
04.08.2022, 31.10.2022, 26.12.2022 позивачу проведено ВЛК та встановлено причинно-наслідковий зв'язок між отриманою травмою та захистом Батьківщини. Із заявою від 19.02.2024 про виплату збільшеної винагороди до 100000 позивач звертався на адресу відповідача, однак відповідач не здійснив передбаченої виплати про що свідчить зміст його листа вих №736 від 17.03.2024 (а.с.45-47).
Позивач зазначає, що станом на дату подання позову відповідачем не нарахована додаткова грошова винагорода за спірні періоди перебування позивача за період стаціонарного лікування після отримання травми у розмірі 100 тис грн, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 1 Постанови № 168 в редакції, яка діє з 21.01.2023 року на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Водночас, відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100 000 грн є встановлення таких обставин, як, зокрема: - перебування на військовій службі у період дії воєнного стану; - перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил України; - перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини / перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Як встановлено судом вище, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.04.2022 по 03.04.2023. Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №485 від 18.07.2022, 18.06.2022 під час виконання бойового завдання внаслідок ДТП позивач одержав травму та доправлений в КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня", де проходив стаціонарне лікування у період з 18.06.2022 по 24.06.2023. З 27.06.2022 по 12.07.2022 проходив стаціонарне лікування у Хмельницькій обласній лікарні (згідно перевідного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №IX - 220627/11398) та з 12.07.2022 по 04.08.2022 (згідно виписки №1694) (а.с.64).
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що додаткова винагорода за час перебування на лікуванні позивачу не нараховувалася, оскільки згідно довідки ВЛК №628 від 04.08.2022 (а.с.60), травма, яку отримав позивач 18.06.2022 не пов'язана з захистом Батьківщини, а відповідно п. 11 розділу 34 наказу Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018 та постанови КМУ №168 від 28.02.2022 виплата додаткової винагороди в розмірі 100 тисяч гривень здійснюється військовослужбовцям, що у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, однак позивачу нараховувалося грошове забезпечення та додаткова винагорода у розмірі 30 тисяч гривень у період з 18.06.2022 по 30.11.2022.
Після стаціонарного лікування позивачу надано відпустку за станом здоров'я, для проходження реабілітації зі збереженням заробітної плати та додаткової винагороди в розмірі 30 тисяч гривень.
У відповідності до довідки ВЛК №2797/1 від 29.09.2022 (а.с.61) травма, яку отримав позивач 18.06.2022 пов'язана з захистом Батьківщини, відповідач у відзиві зазначає, що готовий перерахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень пропорційної одному дню у період з 18.06.2022 по 05.08.2022 за період перебування на стаціонарному лікуванні та виплатити різницю коштів за вказаний період, оскільки за даний період нарахування здійснювалося з розрахунку 30 тисяч гривень, а отже позовні в цій частині є такими, що підлягають до задоволення.
Що стосується нарахувати та виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень за період з 06.08.2022 по 25.11.2022, суд зазначає таке.
Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно з довідкою ВЛК №3528/1 від 31.10.2022 (а.с.62), позивач 18.06.2022 отримав травму легкого ступеня.
Також згідно довідки ВЛК №4687/1 від 26.12.2022 (а.с. 63), травма отримана позивачем 18.06.2022 являється травмою легкого ступеня, а тому виплата додаткової винагороди у розмірі 100 тисяч гривень за період відпустки за станом здоров'я не передбачена, згідно наказу міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018, а позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають до задоволення.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 18.06.2022 по 05.08.2022 включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 18.06.2022 по 05.08.2022 включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Сторонам рішення надіслати через підсистему “Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ “Мої справи».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.