Справа № 493/1515/24
Провадження № 2-а/493/9/24
27 вересня 2024 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Мясківської І.М.
за участю секретаря Пінул І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
11.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся Балтського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, обґрунтовуючи це тим, що 06.07.20224 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено та вручено йому протокол № с/10368 в якому зазначено, що ОСОБА_1 06.07.2024 року о 16 годині в умовах особливого періоду, при особистому звернені до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення умов ч.2 п.10-1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-облікового документа, разом з документом, що посвідчує особу чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
В результаті розгляду протоколу 06.07.2024 року №с/10368, на розгляд якого його не запросили, тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 була прийнята постанова №с/10369, він був визнаним винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, на нього накладено адміністративне покарання у вигляді штрафу в сумі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
У постанові зазначалося, що солдат ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, при особистому звернені до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , о 16 годині 06 липня 2024 року в порушення умов ч.2 п.10-1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-облікових документів. Документи щодо поважних причин відсутності військово-облікових документів не наддав та від пояснень відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
В позові ОСОБА_1 вказав, що 06.07.2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних та отримання військово-облікового документа, який був ним втрачений напередодні, пояснивши обставини втрати ним військового квитка. Однак представник ІНФОРМАЦІЯ_2 , без надання належної правової оцінки його діям, склав відносно нього протокол та постанову про адміністративне правопорушення.
Вказану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною та просить її скасувати, посилаючись на те, що в його діях відсутня вина, так як він добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою виготовлення військово-облікового документа у зв'язку з його втратою, що не є порушенням ч.2 п.10-1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», оскільки є неумисною дією та підлягає кваліфікації за ст. 211 КУпАП, як зіпсуття військово-облікового документа ти втрата його з необережності.
Крім того заявник зазначив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відносно ОСОБА_3 , хоча у відповідності до даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Балтським РВ УМВС України в Одеській області 22.08.1988 року прізвище, ім'я та по батькові позивача - ОСОБА_1 .
Оспорювана постанова складена відповідачем із порушенням діючого законодавства, що регулює процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, оскільки розгляд справи був проведений за його відсутності. Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП, у постанові не наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 13.09.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду 20.09.2024 року.
Ухвала про відкриття провадження, матеріали позовної заяви та судова повістка відповідачем отримані засобами електронного зв'язку 17.09.2024 року о 14:08 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету.
Крім того, повістка про розгляд справи, що призначена на 27.09.2024 року відповідачу була надіслана 23.09.2024 року та отримана ним в той же день о 12:28 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, від представника через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.
Повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи сторони у судове засідання не з'явилися, що у відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України не перешкоджає суду розглянути справу по суті.
Суд, переглянувши справу за наявними у ній доказами у їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 06.07.20224 року офіцером адміністративного вдділення ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено та вручено ОСОБА_1 протокол № с/10368 в якому зазначено, що ОСОБА_1 06.07.2024 року о 16 годині в умовах особливого періоду, при особистому звернені до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення умов ч.2 п.10-1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-облікового документа, разом з документом, що посвідчує особу чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
06.07.2024 року був розглянутий протокол №с/10368, тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 який прийняв постанову №с/10369, ОСОБА_1 був визнаним винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, на нього накладено адміністративне покарання у вигляді штрафу в сумі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
У постанові зазначалося, що солдат ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, при особистому звернені до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , о 16 годині 06 липня 2024 року в порушення умов ч.2 п.10-1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-облікових документів. Документи щодо поважних причин відсутності військово-облікових документів не наддав та від пояснень відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Копію оскаржуваної постанови представник позивач отримала 29.08.2024 року.
Вирішуючи спірне питання суд виходить з того, що відповідно до ст. 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Так, спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, ЗУ «Про оборону України», ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Правилами військового обліку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Приписами ч. 1, 2, 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до абз. 5 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Разом з тим, згідно із ч. 7 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Ч. 3 ст. 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому суд зазначає, що ст. 210 КУпАП доповнена ч. 3 та викладена у новій редакції на підставі ЗУ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696-ІХ від 09.05.2024 року, який набрав чинності 19.05.2024 року.
Проте з 19.05.2024 року в Законі № 2232-ХІІ діє положення яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Тобто, лише з 19.05.2024 року встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
З протоколу № с/10368 про адміністративне правопорушення від 06.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , у відведений законодавством термін, особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки не мав при собі військово-облікових документів, разом з документом, що посвідчує особу.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 помилково кваліфіковані за ч. 3 ст. 210 КУпАП, і його дії мають були кваліфіковані за ч. 1 ст. 211 КУпАП.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За умовами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За умовами ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 ст. 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституціє України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В супереч викладеному відповідач, ухвалюючи оскаржувану постанову, жодних із зазначених обставин не врахував та не обґрунтувати правомірність оскаржуваної постанови.
Відповідач, будучи зобов'язаним доказувати правомірність свого рішення, будь яких доказів щодо його правомірності не надав.
З постанови № с/10369 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 06.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення не був присутнім і копію постанови не отримував.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи відносно нього, і таким чином позивача позбавлено права на захист; Крім того, відповідачем в постанові не наведеного жодного доказу, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Сукупність вищезгаданих обставин вказує на те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 269, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 №с/10369 від 06.07.2024 року про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн., а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.