Справа № 491/209/24
26 вересня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючої у справі судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
за участю сторін по справі:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Юраш І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 05 травня 2004 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ТОВ «Іскра-Юг», протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП,
З матеріалів справи вбачається, що 09 березня 2024 року о 01 годині 10 хвилин ОСОБА_1 на автодорозі між населеними пунктами с. Новоолександрівка - с. Долинське керував автомобілем марки «Mazda 626», державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту за допомогою приладу «Alcotest 6820 Drager» №719 від 09 березня 2024 року, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.
За вказаним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 09 березня 2024 року серії ААД №469099 за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що працює водієм у ТОВ «Іскра-Юг». В ту ніч приблизно о 00 годин 00 хвилин він їхав за батьком, оскільки йому подзвонили знайомі та повідомили, що його батько ходить роздягнений по с. Долинське, батько хворий на шизофренію. По дорозі його зупинили працівники поліції, які попросили його пред'явити документи на автомобіль та посвідчення водія. Він не зміг надати їм дані документи, оскільки забув їх у вантажному автомобілі, на якому працює, про що повідомив працівників поліції, однак зміг пред'явити документи через застосунок «Дія». Після цього йому запропонували пройти оглядна стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та здійснили проведення цього огляду на місці зупинки. Результат тесту показав 1,6 проміле. Він повідомив працівників поліції, що не згодний з результатами тесту та бажає проїхати до лікарні для проходження огляду, але спочатку йому треба знайти свого батька, однак йому було відмовлено працівниками поліції, вони лише дали йому для підпису протокол, сказали підписати, після чого повідомили його, що він може їхати далі. Тобто його навіть не відсторонювали від керування автомобілем, хоча попереджали його про це на початку їхньої бесіди, автомобіль на евакуаторі не вилучати та не доручали керування ним тверезому водію. Також ОСОБА_1 пояснив, що спиртні напої не вживав, оскільки в ту ніч близько 23 години 00 хвилин приїхав з рейсу, а зранку мав знову їхати у рейс. ОСОБА_1 повідомив, що він є батьком трьох дітей, а його батько хворий, а тому неприпустимо вживати спиртні напої перед керуванням транспортним засобом, оскільки він залишиться без роботи. ОСОБА_1 пояснив, що під час руху на автомобілі, в автомобілі він був сам. Коли приїхав на місце, де бачили його батька, то там були громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також в судовому засідання ОСОБА_1 пояснив, що окрім цього працівниками поліції в ту ніч відносно нього було складено постанову про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.121 ч.5, 122 ч.2, 126 ч.1 КУпАП, і хоча він не був згодний з цією постановою, штраф він сплатив.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні, допитаний за клопотанням особи, відносно якої розглядається справ, та її захисника, пояснив, що він проживає в с. Долинське Подільського району Одеської області. З ОСОБА_1 вони товариші. Раніше спілкувались, зараз спілкуються менше. В ніч з 08 березня на 09 березня 2024 року в період часу з 00 годин 00 хвилин до 01 години 00 хвилин він чув гавкіт собак, оскільки хтось проходив, і виявилось, що це батько ОСОБА_5 - ОСОБА_6 . Він був напівроздягнутий, на ньому було жахливе взуття, через що він подзвонив ОСОБА_1 та повідомив його про це, ОСОБА_6 не захотів заходити до нього і пішов далі. Потім ОСОБА_7 подзвонив йому і сказав, що знайшов батька. ОСОБА_4 додав, що таке відбувається вже не в перший раз, коли батько ОСОБА_7 - ОСОБА_6 тікає з дому та ходить по селу. Також ОСОБА_4 пояснив, що в ту ніч коли він сів в автомобіль ОСОБА_1 , то від нього не було запаху алкоголю. Крім того ОСОБА_4 додав, що з 1986 року він не вживає спиртні напої, а тому відчув би від ОСОБА_1 запах алкоголю, якщо б той його вживав. Також коли він сидів у машині з ОСОБА_1 , останній розповів йому, що його зупиняла поліція.
Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомила, що вважає за недоцільне здійснювати допит свідка ОСОБА_9 , оскільки його свідчення будуть аналогічними свідченням ОСОБА_4 .. Крім того він не зміг з'явитися до суду, а тому вони не наполягають на його допиті.
ОСОБА_1 підтримав захисника в частині недоцільності допиту свідка ОСОБА_9 .
Заслухавши думку захисника та ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про недоцільність допиту свідка ОСОБА_9 ..
Захисник Юраш І.О. в судовому засіданні пояснила, що вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свою позицію захисник обґрунтувала тим, що працівниками поліції під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння порушено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння. Також огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням норм чинного КУпАП, працівниками поліції за результатами огляду не відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортними засобами, тобто, окрім цього, порушено вимоги ст.266 КУпАП щодо порядку проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння та відсторонення їх від керування транспортними засобами. Також ОСОБА_1 не було забезпечено його доставку до лікувального закладу для медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки він не погодився з результатами такого огляд на місці зупинки, акт огляду на ста алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ним не підписаний, права йому не роз'яснювали, копію протоколу не вручали.
Також судовому засіданні захисник надала суду письмові пояснення в підтвердження наданих нею усних пояснень в судовому засіданні.
З вказаних письмових пояснень вбачається, що захисник просить закрити провадження у вказаній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Письмові пояснення обґрунтовані тим, що порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст.266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». З матеріалів відеозапису вбачається, що факт згоди водія з оглядом на місці зупинки та факт відмови водія від проходження повторного огляду в медичному закладі відеозаписом не зафіксовано. В подальшому факт складання адміністративних матеріалів та їх підписання водієм ОСОБА_1 не зафіксовано. Роз'яснень водію ОСОБА_1 прав, передбачених ст.268 КУпАП, не зафіксовано. Таким чином з відеозапису та досліджених письмових доказів вбачається, що працівниками поліції не було дотримано вимог ст.266 КУпАП та приписів Інструкції в частині процедури проведення огляду, оскільки працівник поліції вказав водієві лише про одну альтернативу його дій - пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», однак відповідно до вище вказаних нормативних актів працівники поліції після пропонування пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», повинні були отримати чітку відповідь про згоду пройти огляд або відмову від проходження огляду і в залежності від відповіді провести огляд на місці зупинки, а у разі згоди водія, після проведення огляду спитати чи згодний водій з результатами огляду. Якщо ні, то запропонувати пройти огляд в медичному закладі і в разі відмови водія тільки після цього скласти протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 не був згодний з результатами огляду на місці зупинки, однак працівники поліції не дали йому змоги пройти такий огляд в медичному закладі, чим грубо порушили вимоги чинного законодавства, що регулює порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння. Крім того ОСОБА_1 після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» просив працівників поліції відвезти його до медичного закладу для проходження повторного огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак йому було відмовлено. Також працівники поліції під відеозапис повідомили ОСОБА_1 про відсторонення його від керування транспортним засобом, однак ОСОБА_1 самостійно, за кремом автомобіля поїхав в с. Долинське за батьком, що підтверджує свідок, допитаний в судовому засіданні. За обставин незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою на місці зупинки транспортного засобу результати такого огляду були лише підставою для направлення останнього в заклад охорони здоров'я, а не доказом наявності стану сп'яніння, в той же час в разі ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі дії особи слід кваліфікувати за порушення п.2.5 ПДР.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.130 ч.1 КУпАП.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_10 та його захисника Юраш І.О., допитавши свідка, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлені наступні обставини, з яких вбачаються підстави для закриття провадження по вказаній справі.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 09 березня 2024 року серії ААД №469099, скаредного відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, вбачається, що 09 березня 2024 року о 01 годині 10 хвилин ОСОБА_1 на автодорозі між населеними пунктами с. Новоолександрівка - с. Долинське керував автомобілем марки «Mazda 626», державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 1,60%0, чим порушив п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.
В підтвердження до протоколу додано результат тесту за допомогою приладу Alcotest 6820 «Drager» №719 від 09 березня 2024 року, який підписаний ОСОБА_1 , та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який не підписаний ОСОБА_1 ..
Також в судовому засіданні за участю ОСОБА_1 та його захисника Юраш І.О. було переглянуто відеозапис, який міститься в матеріалах справи та надійшов до суду разом з матеріалами справи. З вказаного запису вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «Mazda 626», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , причина зупинки - порушення комендантської години. У зв'язку з тим, що на думку працівника поліції ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, якими саме, працівником поліції не зазначалося, працівником поліції йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та, не дочекавшись відповіді ОСОБА_1 , працівник поліції підготував прилад Alcotest 6820 «Drager» після цього сказав ОСОБА_1 обрати мундштук для встановлення у вище вказаний прилад для проходження огляду. ОСОБА_1 обрав мундштук, після чого працівник поліції встановив його у прилад Alcotest 6820 «Drager» та вказав ОСОБА_1 здійснити видих у вказаний мундштук, який був встановлений у прилад, що ОСОБА_1 і зробив. При цьому на запитання працівника поліції чи вживав він спиртні напої, ОСОБА_1 відповів, що нічого не вживав. Після проходження огляду та оголошення його результатів працівник поліції зупинив відеозапис. Тобто, на цьому моменті фіксування за допомогою відеозаписувального пристрою було зупинено в порушення вимог законодавства, інших файлів відеозапису щодо фіксування подій, які відбувалися далі, процесу оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 , до протоколу не додано.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч.7 ст.266 КУпАП у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
У відповідності до п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п.6-7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п.6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Як зазначалося вище, вивченням в судовому засіданні доданого до протоколу відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 було запропоновано фактично безальтернативно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням приладу «Drager» та при цьому не роз'яснено порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, тобто, не роз'яснено про можливість проходження такого огляду в медичному закладі.
Крім того матеріали справи не містять доказів того, що після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та з урахуванням того, що результат тесту був позитивний, ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом та керування транспортним засобом було надано особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, що є порушенням вимог ч.7 ст.266 КУпАП.
Водночас з пояснень ОСОБА_1 , наданих ним під час розгляду справи, вбачається, що він не погодився з результатом огляду на місці зупинки та просив працівників поліції забезпечити його доставку до лікарні для проведення його повторного огляду. Надані ОСОБА_1 пояснення під час розгляду справи не спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того не спростовуються пояснення ОСОБА_1 і з того приводу, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, оскільки зазначене підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 особисто на своєму автомобілі приїхав до нього та розказав, що його зупиняли працівники поліції.
Також з доданого до протоколу відеозапису вбачається, що працівниками поліції взагалі не було роз'яснено ОСОБА_1 його права відповідно до положень ст.268 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Враховуючи вище наведене, судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням вимог ст.266 КУпАП, а тому такий огляд вважається недійсним, що в свою чергу виключає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином непрофесійність дій працівників патрульної поліції призвели до того, що факт можливого перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння в порушення вимог ст.266 КУпАП не задокументований у встановленому порядку та не підтверджується належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Водночас суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Так, згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість особи поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Алене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Інших належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять.
Частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130 ч.1, 221, п.1 ч.1 ст. 247, 251, 266, 268, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення від 09 березня 2024 року серії ААД №469099, за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 05 травня 2004 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , мешканцем АДРЕСА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Повний текст постанови складено 27 вересня 2024 року.
Суддя: Надєр Л.М.
Постанова вступила в законну силу «___» _______ 20__ року.