24 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 619/2906/23
провадження № 61-6738св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Мальованого Ю. М., Яцини В. Б.,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визначити їй додатковий двомісячний строк для подання нею до нотаріуса заяви про прийняття спадщини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в два місяця з дня набрання цим рішенням законної сили для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
07 травня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Яковлєва Л. І. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, повний текст якої складено 01 травня 2024 року.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 січня 2016 року в справі № 198/476/16-ц, від 12 лютого 2018 року в справі № 712/656/15-ц, від 06 червня 2018 року в справі № 592/9058/17-ц, від 11 липня 2018 року в справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року в справі № 487/2375/18, від 03 березня 2021 року в справі № 145/148/20, від 21 квітня 2020 року в справі № 296/12109/18, від 26 червня 2019 року в справі № 565/1145/17, від 28 березня 2022 року в справі № 750/2158/21, від 11 листопада 2018 року в справі № 750/262/20, від 13 грудня 2018 року в справі № 459/295/16-ц, від 12 квітня 2021 року в справі № 148/1805/20, від 12 квітня 2021 року в справі № 589/1863/13-ц, від 11 серпня 2021 року в справі № 720/1079/19, від 15 серпня 2022 року в справі № 350/53/21, від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц, від 21 лютого 2020 року в справі № 813/2646/18, постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року в справі № 800/474/16, від 07 листопада 2018 року в справі № 214/2435/17, від 12 грудня 2018 року в справі № 703/1181/16-ц, від 03 липня 2019 року в справі № 127/2209/18, від 27 березня 2018 року в справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року в справі № 910/24257/16, від 16 травня 2018 року в справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року в справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року в справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року в справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року в справі № 910/719/19 та постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року в справі № 6-1215цс16, від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Крім того заявник включив до касаційної скарги заперечення на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 31 липня 2023 року з підстав, передбачених частиною другою статті 406 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун