Справа № 203/3076/24
Провадження № 2/0203/1346/2024
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
16 вересня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участі секретаря Погрібного О.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в залі суду у загальному провадженні цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на квартиру у зв'язку із втратою правовстановлюючих документів, -
У червні 2024 року позивач за правничої допомоги адвоката Кравченко О.О. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся з цим позовом за зміненою підсудністю Іллічівського районного суду м. Маріуполя, з вимогами до Маріупольської міської ради та просив визнати право власності за ним, ОСОБА_2 , на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 30,2 кв.м., загальною 48,5 кв. в порядку ст. 392 ЦК України, обґрунтовуючи такі вимог тим, що позивач є власником вказаного будинку на підставі договору купівлі-продажу № 3027 від 19 вересня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Лушкіною О.В., який втрачено через військові дії, а сам будинок перебуває на тимчасово окупованій території, де ведуться активні бойові дії, і зруйнований, у зв'язку з чим позивач подав заяву про пошкоджене майно в «Дії» 04 вересня 2022 року і є потерпілим у кримінальному провадженні, розпочатому за цим фактом, у зв'язку з чим він не може здійснювати свої правомочності власника, що унеможливить в подальшому отримання компенсації за пошкоджене майно.
З відкриттям загального позовного провадження, після отримання в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України відомостей щодо зареєстрованого місця знаходження відповідача та приведення на виконання вимог ухвали суду від 19 червня 2024 року позовної заяви у відповідність до ст. ст. 175, 177 ЦПК України, за ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності у підготовчому засіданні проведена її підготовка без вжиття (на стадії підготовчого провадження) заходів забезпечення позову і без виникнення процесуальних ускладнень.
Відповідач Маріупольська міська рада правом подати відзив не скористалась, інший заяв по суті справи не подавала та в заяві від 25 липня 2024 року про розгляд справи у відсутності їх представника не заперечувала проти задоволення позову.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2024 року у зазначеній цивільній справі закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю та наполягала на його задоволенні в повному обсязі з наведених підстав, зазначивши, що за відсутності правовстановлюючого документу позивач позбавлений володіти, користуватися та розпоряджатися цією нерухомістю.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання представника не уповноважив і у поданій 13 вересня 2024 року заяві клопотав про розгляд справи у відсутності представника, наполягаючи на покладенні усіх судових витрат на позивача з тих підстав, що відповідач жодним чином не порушує і не порушував прав позивача.
Суд, вислухавши усні пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням зібрані докази, як окремо, так і в їх сукупності, в межах заявлених вимог за ст. 13 ЦПК України дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з наступних міркувань та встановлених у судовому засіданні обставин.
Так за офіційною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 31 липня 2024 року за № 341007409 будинок АДРЕСА_1 зареєстрований 20 вересня 2006 року за реєстраційним номером 12893389 на праві власності в цілому за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 19 вересня 2006 року приватним нотаріусом Лушкіною О.В. за реєстровим № 3027 (а.с.44).
04 вересня 2022 року позивач через електронний застосунок «дія» подав заяву про зруйноване або пошкоджене майно, що зареєстрована за № 22-09-0000279391-01 (а.с.41). До свого позову та заяви позивач додав фотокартки пошкодженого будинку (а.с.45-48).
12 червня 2024 року ОСОБА_2 за представництва адвоката Кравченко О.О. подав до Львівської обласної прокуратури подав заяву про вчинення кримінального правопорушення за фактом того, що 04 вересня 2022 року невідомими особами з числа армії рф, внаслідок вибуху від снаряда приватного будинку по АДРЕСА_1 , відбулася пожежа та весь будинок згорів разом з майном, що там перебувало, та за цією заявою 21 червня 2024 року Слідчим відділом УСБУ у Львівській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024140000000182 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 438 КК України та розпочате досудове розслідування (а.с.78).
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області Вавричук Н.Я. у кримінальному провадженні № 22024140000000182 ОСОБА_2 залучено потерпілим у цьому кримінальному провадженні (а.с.80).
22 серпня 2024 року Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції повідомило представнику позивача адвокату Кравченко О.О., що приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Маріпольського районного нотаріального округу Лушкіної О. припинена по Маріупольському районному округу з 30 травня 2022 року і зобов'язано її передати усі документи нотаріального діловодства до Донецького обласного державного нотаріального архіву після закінчення воєнного стану, проте документи не передані.
Згідно із положеннями, зокрема, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням цих норм, суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси заявника, i залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, в залежності від наявності для цього відповідних підстав, встановлених законом або договором.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідача про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна з підстав втрати останнім правовстановлюючих документів на такий об'єкт.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).
Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
В разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв'язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб'єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв'язку з відсутністю у нього відповідного документа.
Як встановлено судом, позивачем не доведено того, що відповідач - Маріупольська міська рада, ставить під сумнів наявність права власності позивача на спірне нерухоме майно (право власності зареєстровано в Державному реєстрі, будь-які інші обтяження відповідача відсутні), як і не доведено порушення, невизнання та/або оспорення його прав власника будь-якими іншими особами, що підтверджується тим, що відомості про спірний об'єкт нерухомого майна позивача внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто вказане нерухоме майно належить на праві власності позивачу.
При цьому, обставини втрати та/або неможливості повернення, зокрема, саме цим відповідачем (Маріупольською міською радою) правовстановлюючих документів позивача також не можуть обґрунтовувати порушення прав позивача як власника спірного об'єкту нерухомості у даному спорі про визнання права власності, оскільки, як встановлено судом, позивачем не доведено, що останній не зміг реалізувати своє право на володіння, користування та/або розпорядження спірним об'єктом через відсутність зазначених документів, зокрема, отримав відмову у вчиненні того чи іншого правочину або інші перешкоди у реалізації своїх прав.
Крім того, правочин відчуження або інший правочин з розпорядження не може бути укладений відносно майна зруйнованого та що перебуває на тимчасово окупованій території України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, оскільки позивачем не доведено порушення, невизнання та/або оспорення його прав власника спірного нерухомого майна відповідачем, як і не доведено того, що відсутність правовстановлюючих документів перешкоджає у реалізації останнім правомочностей власника (на володіння, користування та/або розпорядження спірним об'єктом нерухомого майна).
Таких висновків суд дійшов з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18, що є обов'язковими для врахування згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають віднесенню на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,4,11-13,81,141,206,209,265,268 ЦПК України, суд,-
ОСОБА_2 в задоволенні його позову до Маріупольської міської ради про визнання права власності на квартиру у зв'язку із втратою правовстановлюючих документів - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 26 вересня 2024 року.
Суддя О.В. Колесніченко