Справа № 201/11597/24
Провадження № 1-кс/201/4074/2024
20 вересня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Кремінського відділу Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 (ВКЗ), захисника ОСОБА_4 (ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3 відділення СВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , погодженого прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22023130000000621, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2023 року, -
Короткий виклад клопотання.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчими СВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 22023130000000621, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, до слідчого за викликами не з'являється, перебуває на тимчасово окупованій території, його оголошено у розшук, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, з огляду на відсутність конфіденційної бесіди із своїм підзахисним а також, як на його думку, необґрунтовану підозру і недоведеність ризиків.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 за № 389-VIII органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 за № 389-VIII військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.
24.02.2022 Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та затверджено відповідними Законами. Таким чином, в період із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час, на всій території України діє правовий режим воєнного стану.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 № 309 (із змінами, внесеними згідно з Наказом № 221 від 02 серпня 2024 року Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) викладено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією. Згідно зазначеного переліку Луганський район Луганської області перебуває під тимчасовою окупацією, оточенні (блокуванні) Російською Федерацією з 07.04.2014.
В період часу з 14.05.2015 на базі «Луганського національного аграрного університету» Луганської міської територіальної громади Луганської області за адресою: Луганська область, місто Луганськ, містечко ЛНАУ, буд. 1, розпочало свою діяльність так зване «Государственное образовательное учреждение Луганской Народной Республики «Луганский государственный аграрный университет» (мовою оригіналу).
Досудовим розслідування встановлено, що напочатку лютого 2020 року (більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_6 перебуваючи в тимчасово окупованому м. Луганськ Луганської області, погодився обійняти посаду ректора т.зв. «Государственного образовательного учреждения ЛНР «Луганский аграрный национальный Университет»/мовою оригіналу/ та 14.02.2020 наказом т.зв. «Министерства сельского хозяйства и продовольствия Луганской Народной Республики» призначений на вказану посаду. Використовуючи надані повноваження, ОСОБА_6 , своїм наказом №23 від 03.09.2020 перейменував навчальний заклад у т.зв. «Государственное образовательное учреждение высшего образования ЛНР «Луганский государственній аграрный университет» /мовою оригіналу.
У подальшому, 20.04.2023 наказом №432 т.зв. «Министерства сельского хозяйства Российской Федерации» навчальний заклад перейменовано в т.зв. «Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени ОСОБА_7 » /мовою оригіналу/ та затверджено його статут.
Так, продовжуючи свою протиправну діяльність громадянин України ОСОБА_6 достовірно володіючи інформацією, що з 24.02.2022 підрозділами збройних сил та інших військових формувань російської федерації, здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, свідомо та добровільно продовжив роботу в період воєнного стану на стороні окупаційної влади російської федерації.
Маючи злочинний умисел на вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти ОСОБА_8 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, тобто після 24.02.2022 року перебуваючи на території міста Луганська, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, добровільно продовжив співпрацю з окупаційною владою російської федерації, та залишився на посаді ректора т.зв.«Государственного образовательного учреждения высшего образования ЛНР «Луганский государственній аграрный университет» /мовою оригіналу/, та в подальшому 11.05.2023 обійняв посаду ректора т.зв. «Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени ОСОБА_7 » /мовою оригіналу/.
Перебуваючи на посаді т.зв. «ректора Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени ОСОБА_7 » (мовою оригіналу) ОСОБА_6 висловлюється на підтримку дій окупаційної влади та вчиняє дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у вищевказаному закладі, а саме, здійснює загальне керівництво роботою вказаного закладу та управління ним; представляє заклад у відносинах з іншими установами; приймає на роботу та звільняє працівників; відповідає за організацію навчального процесу, який здійснюється російською мовою за стандартами та законодавством Російської Федерації, у відповідності з якими складаються навчальні плани та здійснюється викладання навчальних дисциплін усупереч державним стандартам освіти України та типовим навчальним програмам, рекомендованим Міністерством освіти і науки України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про освіту», невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійнотехнічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Діяльність закладів вищої освіти регламентується Законом України «Про вищу освіту».
Так, відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту». якість вищої освіти - відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам вищої освіти, професійним та/або міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, що забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості.
Статтею 10 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до освітніх програм вищої освіти, які є 6 спільними для всіх освітніх програм у межах певного рівня вищої освіти та спеціальності. Заклад вищої освіти на підставі відповідної освітньої програми розробляє навчальний план, що визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, їх логічну послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем відповідного ступеня вищої освіти програмних результатів навчання.
На основі навчального плану у визначеному закладом вищої освіти порядку для кожного здобувача вищої освіти розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани на кожний навчальний рік. Індивідуальний навчальний план формується за результатами особистого вибору здобувачем вищої освіти дисциплін в обсязі, не меншому за встановлений цим Законом, з урахуванням вимог освітньої програми щодо вивчення її обов'язкових компонентів. Індивідуальний навчальний план є обов'язковим для виконання здобувачем вищої освіти.
Основними завданнями закладу вищої освіти, відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про вищу освіту» є:
1) провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями;
2) для університетів, академій, інститутів - провадження наукової діяльності шляхом проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації і використання отриманих результатів в освітньому процесі;
3) участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави через формування людського капіталу;
4) формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах та інше.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про освіту» мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.
Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про освіту» передбачено, що заклади освіти забезпечують обов'язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про вищу освіту», мовою освітнього процесу в закладах вищої освіти є державна мова. Застосування мов у закладах вищої освіти визначається законами України.
Згідно з вимогами ст. 34 Закону України «Про вищу освіту», безпосереднє управління діяльністю закладу вищої освіти здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов'язки та відповідальність визначаються законодавством і 7 статутом закладу вищої освіти.
Керівник є представником закладу вищої освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом закладу вищої освіти. Керівник закладу вищої освіти в межах наданих йому повноважень:
1) організовує діяльність закладу вищої освіти;
2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти, затверджує його структуру і штатний розпис;
3) видає накази і розпорядження, дає обов'язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами закладу вищої освіти доручення;
4) відповідає за результати діяльності закладу вищої освіти перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою);
5) є розпорядником майна і коштів;
6) забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори;
7) призначає на посаду та звільняє з посади працівників;
8) забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;
9) визначає функціональні обов'язки працівників;
10) формує контингент осіб, які навчаються у закладі вищої освіти;
11) відраховує з закладу вищої освіти та поновлює на навчання в ньому здобувачів вищої освіти за погодженням з органами студентського самоврядування та первинними профспілковими організаціями осіб, які навчаються (якщо дана особа є членом профспілки), з підстав, установлених цим Законом;
12) забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;
13) контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;
14) здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науковопедагогічних, наукових та інших працівників;
15) забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу вищої освіти;
16) сприяє та створює умови для діяльності органів студентського самоврядування, організацій профспілок працівників закладу вищої освіти і студентів, громадських організацій, які діють у закладі вищої освіти;
17) сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази закладу вищої освіти, створює належні умови для занять масовим спортом;
18) спільно з виборними органами первинних організацій профспілок працівників закладу вищої освіти і студентів подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування закладу вищої освіти правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх;
19) здійснює інші передбачені статутом повноваження. Керівник закладу вищої освіти відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у закладі вищої 8 освіти, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.
Так, 20.02.2023 ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, використовуючи отримані повноваження, дійючи всупереч законодавству України, керуючись т.зв. «Федеральным законом от 17.02.2023 № 19-ФЗ "Об особенностях правового регулирования отношений в сферах образования и науки в связи с принятием в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской области, Херсонской области и образованием в составе Российской Федерации новых субъектов - Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской области, Херсонской области и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации"» підписав наказ № 10 «О разработке основных профессиональных образовательных программ 2023 года поступления» /мовою оригіналу/.
Крім того, 26.06.2023, керуючись т.зв. «Федеральным законом Российской Федерации от 29.12.2012 №273 - ФЗ «Об образовании в Российской Федерации» відповідно постанови Уряду РФ від 15.09.2020 №1441 «Об утверждении правил оказания платных образовательных услуг» /мовою оригіналу/, підписав наказ №36 «Об утверждении стоимости платной услуги» /мовою оригіналу/, з визначенням вартості навчання в російських рублях.
При цьому, частина 2 статті 2 Федерального закона от 29.12.2012 № 273-ФЗ (ред. от 17.02.2023) «Об образовании в Российской Федерации» (мовою оригіналу) (далі - Закон) встановлює поняття «федерального государственного образовательного стандарта», як «сукупність обов'язкових вимог до освіти певного рівня та/або до професії, спеціальності і напряму підготовки, затверджених в залежності від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з розробки та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з розробки та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти».
Відповідно до ч.1 ст. 4 вищезазначеного Закону, відносини у сфері освіти регулюється конституцією Російської Федерації, цим законом, а також іншими федеральними законами, нормативно-правовими актами суб'єктів Російської Федерації, що регулюють відносини у сфері освіти.
Згідно ч. 4 ст. 4 Закону, норми, що регулюють відносини у сфері освіти і містяться в інших федеральних законах та інших нормативно правових актах Російської Федерації, законах та інших правових актах суб'єктів Російської Федерації, правових актах місцевого самоврядування, повинні відповідати цьому федеральному закону. У випадку невідповідності норм, що регулюють відносини у сфері освіти і містяться в інших федеральних законах та інших нормативно правових актах Російської Федерації, законах та інших правових актах суб'єктів Російської Федерації, правових актах місцевого самоврядування застосовуються норми цього федерального закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону дія законодавства розповсюджується на усі організації, які здійснюють освітню діяльність на території Російської Федерації.
Згідно ст. 26 Закону управління освітньою організацією здійснюється у відповідності з законодавством Російської Федерації, з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.
Єдино осібним виконавчим органом освітньої організації являється керівник освітньої організації (ректор, директор, завідувач, начальник чи інший керівник), який здійснює поточне керівництво діяльністю освітньої організації.
Отже ОСОБА_6 , будучи громадянином України, добровільно займаючи посаду т.зв. «ректора Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени ОСОБА_7 » (мовою оригіналу), впроваджує стандарти освіти держави-агресора у закладі освіти на тимчасово окупованій території Луганської області.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, тобто в здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду за участю спеціаліста від 13.11.2023 згідно якого виявлена інтернет сторінка, розміщена у мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.05.2023, де виявлено відеозапис за підписом «ГТРК ЛНР. Круглый стол. ОСОБА_9 , Вадим Матвеев. 11 мая 2023 г.» який підтверджує діяльність ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду за участю спеціаліста від 13.11.2023 згідно якого виявлена інтернет сторінка, розміщена у мережі інтернет, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , де виявлено інформацію щодо діяльності т.зв. «Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени ОСОБА_7 » та інформацію щодо зайняття ОСОБА_6 посади ректора;
- протоколом огляду інтернет сторінки за участю свідка ОСОБА_10 від 20.12.2023 згідно якого виявлена інтернет сторінка, розміщена у мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.05.2023, де виявлено відеозапис за підписом «ГТРК ЛНР. Круглый стол. ОСОБА_9 , Вадим Матвеев. 11 мая 2023 г.» який підтверджує діяльність ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду інтернет сторінки за участю свідка ОСОБА_11 від 08.05.2024 згідно якого виявлена інтернет сторінка, розміщена у мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.05.2023, де виявлено відеозапис за підписом «ГТРК ЛНР. Круглый стол. ОСОБА_9 , Вадим Матвеев. 11 мая 2023 г.» який підтверджує діяльність ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду інтернет сторінки за участю свідка ОСОБА_12 від 08.05.2024 згідно якого виявлена інтернет сторінка, розміщена у мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.05.2023, де виявлено відеозапис за підписом « ІНФОРМАЦІЯ_4 , Вадим Матвеев. 11 мая 2023 г.» який підтверджує діяльність ОСОБА_6 ;
- показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які особисто знайомі з ОСОБА_6 , та яким відомо що останній з моменту окупації Луганського району Луганської області, залишився на тимчасово окупованій території Луганської області та обіймає посаду ректора т.зв. «Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени ОСОБА_7 » (мовою оригіналу), де впроваджує стандарти освіти держави-агресора;
- протоколом огляду інтернет сторінки за участю спеціаліста від 20.05.2024 згідно якого виявлена інтернет сторінка, розміщена у мережі інтернет з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на телеканале « НОМЕР_1 » (мовою оригіналу) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 від 31.08.2022, де виявлено інформацію щодо діяльності ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду інтернет сторінки за участю спеціаліста від 22.05.2024 згідно якого виявлена інформація, розміщена у мережі інтернет, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 , за підписом « ІНФОРМАЦІЯ_8 », де виявлено інформацію щодо входження т.зв. «Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени ОСОБА_7 » в російську систему освіти;
- протоколом огляду інтернет сторінки за участю спеціаліста від 23.05.2024 згідно якого виявлена публікація за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , де виявлено інформацію щодо діяльності т.зв. «Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени ОСОБА_7 » та інформацію щодо впровадження ОСОБА_6 стандартів освіти держави-агресора в очолюваному ним закладі освіти;
- протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які серед запропонованих громадян впізнали ОСОБА_6 .
Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти на тимчасово окупованій території Луганської області, добровільно займаючи посаду т.зв. «ректора Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени К.Е.Ворошилова» (мовою оригіналу).
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Щодо належного повідомлення про підозру.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, перебуванням Луганського району ( у т.ч. м. Луганськ) Луганської області в тимчасовій окупації та під контролем окупаційної адміністрації рф, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) від ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 18.06.2024, 19.06.2024 та 20.06.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22023130000000621 від 14.08.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 21.06.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) від ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження), а також розміщено повістку про виклик підозрюваного на 25.06.2024, 26.06.2024 та 27.06.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023130000000621 від 14.08.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Таким чином, 21.06.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Щодо ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії нетяжких злочинів. Санкція ч. 3 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років);
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до слідчого та прокурора шість разів, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити документи (реєстраційні документи, накази, розпорядження, функціональні обов'язки, посадові інструкції т.зв. «Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени К.Е. Ворошилова» (мовою оригіналу), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме Луганський район Луганської області, на якій створений незаконний орган, до керівного складу якого, увійшов підозрюваний, що дає йому можливість продовжувати добровільно співпрацювати із окупаційною владою держави-агресора - російською федерацією та представниками незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», займаючи посаду ректора т.зв. «Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени ОСОБА_7 » (мовою оригіналу) впроваджувати стандарти освіти держави-агресора на тимчасово окупованій території Луганської області, що унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене останньому у разі його засудження за цей злочин;
- поведінка підозрюваного ОСОБА_6 , який будучи проректором з навчальної роботи «Луганського національного аграрного університету», незважаючи на тимчасову окупацію м. Луганська у 2014 році та зміну стандартів освіти, продовжив свою діяльність в даному освітньому закладі у тому числі, з 2020 року, на посаді ректора.
Щодо розшуку.
Постановою слідчого від 28.06.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Щодо перебування підозрюваного на окупованій території.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 02 серпня 2024 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 № 309 (із змінами, внесеними згідно з Наказом № 221 від 02 серпня 2024 року Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) викладено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією. Згідно зазначеного переліку Луганський район Луганської області є тимчасово окупованою територією України.
Таким чином, факт тимчасової окупації території Луганського району Луганської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Висновки.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, його оголошено у розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Щодо застави.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Інші питання.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22023130000000621, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2023 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Кремінського відділу Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1