Справа № 199/3577/24
(2/199/2116/24)
Іменем України
18 вересня 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Богун О.О.
при секретареві Дубовик А.П.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування заподіяної шкоди та стягнення страхового відшкодування, -
Позивач, ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування заподіяної шкоди та стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування своїх вимог посилається на ті обставини, що з вини відповідачки-1 11.11.2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів Volkswagen р/н АЕ5494ZA, яким керував позивач ОСОБА_3 та автомобіля Ford р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 (відповідачка-1).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Вина відповідачки-1 ОСОБА_2 підтверджується Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року (справа № 175/505/24) за адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 (Відповідачка-1), яка керувала автомобілем Ford р/н НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) відповідачем-2 - Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі - ПАТ «НАСК «ОРАНТА»).
У зв'язку із цим, Позивач звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з метою отримання відшкодування завданої шкоди в порядку передбаченому даним Законом України.
Відповідач-2 визнав вищезазначену дорожньо-транспортну подію страховим випадком і 31.01.2024 р. виплатив Позивачу страхове відшкодування у розмірі 3 937 гривень 38 копійок.
З метою визначення розміру завданого матеріального збитку внаслідок даного ДТП Позивач звернувся до незалежного судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_4 (Свідоцтво № 1382 від 30.10.2009 року видане Міністерством Юстиції України) для складання судової експертизи в порядку ст. ст. 102, 106 ЦПК України. Згідно із складеним судовим експертом Висновком № 9714/2 Судового експерта-автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 05.12.2023 року (надалі - Висновок № 9714/2), який підготовлено для подання до суду, в якому експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384 та 385 КК України, то вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля Volkswagen р/н НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП становить 22 210 грн. 00 коп. З урахуванням франшизи та здійсненою відповідачем-2 часткової виплати в розмірі 3 937 грн. 38 коп., суму страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача-2 на користь позивача складає: 22 210 грн. - 1500 грн. - 3 937 грн. 38 коп. = 16 772 грн. 62 коп.
Також позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 суму франшизи у розмірі 1 500 грн. 00 коп. , яка не підлягає оплаті страховиком та моральну шкоду у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська суду Скрипник О.Г. від 15 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликомм) сторін.
Позивачу надіслано ухвалу про відкриття провадження по справі, іншим учасникам справи надіслано копії позовної заяви та додані до неї документи.
Відповідачу визначено строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачеві роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
03 червня 2024 року від представника відповідача-2 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за довіреністю - Бабіч Н.А. надійшов відзив на позовну заяву в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивач не мав права залучати власного експерта для визначення розміру шкоди до спливу строку наданого страховику для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Виплати були проведені, акт виконання робіт на підтвердження розміру завданої шкоди позивачем до позову додано.
19 червня 2024 року від відповідачки-1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якій позовні вимоги визнала частково, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з неї моральної шкоди на користь позивача в розмірі 5000 грн. 00 коп., оскільки на думку відповідачки-1 суттєвих змін у життєвому укладі позивача, про які він вказує у позові, не відбулося, автомобіль отримав незначні пошкодження, у зв'язку з чим немає підстав для задоволення даної позовної вимоги. В частині стягнення матеріальної шкоди зазначає, що неодноразово повідомляла позивачу, що не проти сплатити матеріальну шкоду у розмірі 1 500 грн., але позивач не надав реквізити для сплати.
18 липня 2023 року від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Хандоги В.В., надійшла відповідь на відзиви надані відповідачами в якому зазначив наступне. Оскільки позивач після ДТП тривалий час не міг користуватися транспортним засобом з вини відповідачка-1 ОСОБА_2 , а відповідачка-1 свою вину визнає, то завдана моральна шкода підлягає відшкодуванню з неї на користь позивача. Твердження Відповідача-2 про те, що позивач не мав права залучати власного експерта є безпідставним, оскільки він не посилається ні на одну норму закону, яка забороняє залучати власного експерта.
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська суду Богун О.О. від 23 липня 2024 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування заподіяної шкоди та стягнення страхового відшкодування у зв'язку з перебуванням судді Скрипник О.Г. у відрядженні.
12 серпня 2024 р. відповідачка-1 надала до суду заперечення в яких просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. відмовити.
18 вересня справу розглянуто по суті та ухвалено рішення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні визнала позовні вимоги у частині стягнення з неї матеріальної шкоди, проти стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. заперечувала.
Представник відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Вислухавши думку сторін, свідків, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 11.11.2023 року у м. Дніпрі відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю за участю транспортних засобів Volkswagen р/н АЕ5494ZA, яким керував позивач ОСОБА_3 та автомобіля Ford р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 (відповідачка-1).
У результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень, а відносно відповідачки-1 ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення.
Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року (справа № 175/505/24) ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 11.11.2023 року сталася з вини ОСОБА_2 внаслідок порушення останньою ПДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що вина відповідачки-1 ОСОБА_2 у вказаній вище дорожньо-транспортної пригоди є встановленою.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen» р/н НОМЕР_2 власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_3 .
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 (Відповідачка-1), яка керувала автомобілем Ford р/н НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) відповідачем-2 - ПАТ «НАСК «ОРАНТА».
Позивач, звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з метою отримання відшкодування завданої шкоди в порядку передбаченому даним Законом України.
З метою визначення розміру завданого матеріального збитку внаслідок даного ДТП Позивач звернувся до незалежного судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_4 (Свідоцтво № 1382 від 30.10.2009 року видане Міністерством Юстиції України) для складання судової експертизи в порядку ст. ст. 102, 106 ЦПК України. Згідно із складеним судовим експертом Висновком № 9714/2 Судового експерта-автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 05.12.2023 року (надалі - Висновок № 9714/2), який підготовлено для подання до суду, в якому експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384 та 385 КК України, то вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля Volkswagen р/н НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП становить 22 210 грн. 00 коп.
Звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою здійснення такого страхового відшкодування, яка не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к).
У постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) Велика Палата Верховного Суду фактично визначила два окремих (відмінних один від одного) випадки, за яких є можливим відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності: 1) пропуск строків, передбачених статтею 37 Закону 2) ситуація, коли розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика (стаття 1194 ЦК України).
Відповідно до статті 33 Закону №1961-IV страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово має надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. Тобто страхувальник має вчинити дії для повідомлення страховика про настання ДТП.
У свою чергу, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (стаття 34 Закону №1961-IV). Тобто страховик після повідомлення страхувальником про ДТП має здійснити всі дії для встановлення та виплати страхового відшкодування.
У страховика (МТСБУ) обов'язок здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) не виникає у разі навмисних дій страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку (підпункт 37.1.1 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV), або у разі вчинення ним умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (підпункт 37.1.2 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування" (далі - Закон №85/96-ВР)).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Питання страхування відповідальності власників транспортних засобів регулюється не тільки національним законодавством, а й міжнародними нормами, і Україна як держава, яка прагне вступу в Європейський союз, в Угоді про асоціацію України з ЄС зобов'язалась здійснити заходи до підвищення гарантій забезпечення прав потерпілих від ДТП відповідно до Директиви 2009/103/ЄС щодо страхування цивільної відповідальності по відношенню до використання автотранспортних засобів та забезпечення виконання зобов'язань щодо страхування такої відповідальності.
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон № 1961-IV.
Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Саме на забезпечення таких зобов'язань було ухвалено Закон № 1961-IV.
Законом № 1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно з статтею 3 Закону №1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до страхового полісу №АТ/3273749 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів від 11.03.2023 р. страхова сума в межах якої ПАТ «НАСК «ОРАНТА» може здійснити виплату страхового відшкодування становить 160 000,00 грн., а франшиза становить -1500 грн.
31.01.2024 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснила виплату на користь позивача у розмірі 3 937,38 грн., що підтверджується випискою по картці від 08.04.2024 року.
При цьому дана сума страхового відшкодування яку виплатив відповідач-2 не покриває у повному розмірі фактичний розмір матеріального збитку завданого позивачу.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Оскільки вартість матеріального збитку (22 210 грн. 00 коп.) не перевищує ліміт суми страхового відшкодування, то сума матеріального збитку повністю стягується з відповідача-2 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь позивача з урахуванням франшизи, яку сплачує власник транспортного засобу та . часткової сплати відповідачем-2 на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі - 3 937,38 грн., з відповідача-2 на користь позивача підлягає стягненню - 16 772 грн. 62 коп.
Франшиза, що за полісом складає 1 500 грн. 00 коп., підлягає стягненню з відповідачки-1 ОСОБА_2 .
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки-1 моральну шкоду у розмірі - 5 000 грн.
Підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із нищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд враховує вимоги розумності і справедливості, характер та тривалість заподіяння позивачу душевних страждань та вважає, що достатнім розміром для компенсації такої шкоди буде сума 1500 (одна тисяча п'ятсот гривень) грн. 00 коп., яка підлягає стягненню.
Щодо витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 5494 від 22.11.2023 року ЧП « ОСОБА_4 » отримало від позивача 3000,00 грн. за складення експертного звіту (оцінка матеріального збитку).
Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що доводи позивача в обґрунтування позову є частково доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку із частковим задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування заподіяної шкоди та стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 1500,00 грн. та моральну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 1500,00 грн., а всього стягнути - 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 16 772, 62 грн., та витрати на оплату послуг експерта у розмірі 3000,00 грн., а всього 19 772 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 62 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 50 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 50 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О.Богун
Позивач - ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_3 , місце знаходження АДРЕСА_1 )
Відповідачка-1 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )
Відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (ЄДРПОУ - 00034186, юридична адреса: 02081, м.Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д)
18.09.2024