27 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/3980/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Літвінової М. Є.
від 27.05.2024 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Агрикова О. В., Козир Т. П., Мальченко А. О.
від 28.08.2024
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 261 793,25 грн,
У 2023 році Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 261 793,25 грн, з яких: 61 727,81 грн пені, 50 735,18 грн 3% річних та 149 330,26 грн інфляційних втрат.
Позов обґрунтований неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0099-01021 від 03.04.2019 в частині дотримання строків оплати вартості небалансів електричної енергії за період березня 2022 року та листопада 2022 року, у зв'язку з чим нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.01.2024 матеріали справи № 911/3980/23 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
14 березня 2024 року до суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 723 087,22 грн, з яких: 207 975,80 грн пені, 170 939,00 грн 3% річних та 344 172,42 грн інфляційних втрат.
Заява Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" прийнята судом першої інстанції до розгляду як заява про збільшення позовних вимог та подальший розгляд даної справи здійснювався з урахуванням вимог останньої.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/3980/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 170 939,00 грн 3% річних, 344 172,42 грн інфляційних втрат, 185 182,97 грн пені, а також 8 403,52 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою від 28.08.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/3980/23.
06 вересня 2024 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі № 911/3980/23.
13 вересня 2024 року на адресу Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" просить відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/3980/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", оскільки скаржником належним чином не обґрунтовано наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:
1) касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню;
2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від поданої раніше касаційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;
3) є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними;
5) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Натомість наведені Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" доводи не можуть бути підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі № 911/3980/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 в силу положень частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Втім, перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
Предметом спору у цій справі є стягнення 723 087,22 грн, що менше, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 342 000,00 грн).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
В касаційній скарзі Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначено, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі № 911/3980/23 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що судами не врахована правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України.
Водночас в касаційній скарзі Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не зазначено про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що саме пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність обґрунтування/посилання на наявність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 911/3980/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
У зв'язку із відмовою у відкритті касаційного провадження, Суд не розглядає клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/3980/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024.
2. Заперечення Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" проти відкриття касаційного провадження - відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
І. Д. Кондратова